Рішення

від 23.05.2014 по справі 912/956/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2014 рокуСправа № 912/956/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/956/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укропткульттовари"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Т"

про стягнення 14877,97 грн,

представники сторін:

від позивача - Солдецька О.М. , довіреність № б/н від 19.03.14 ;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.04.2014 до 11:00 год 25.04.2014 відповідно до норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Публічне акціонерне товариство "Укропткульттовари" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 16.03.2014 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Т" боргу в сумі 13839,04 грн, 83,03 грн - індексу інфляції за весь час прострочення, 178,54 грн - 3% річних, 777,36 грн - пені.

У своїх письмових поясненнях від 23.05.2014 представник позивача вказує на те, що між сторонами у справі фактично укладався договір № R-0775 від 01.07.2013, інший номер та дата договору, що вказані в ТТН, є помилковими.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що засвідчено повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.04.2014 № 01143589, повідомлення про наступне судове засідання від 16.04.2014 з особистим підписом представника ТОВ "Профіт-Т", повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.04.2014 № 01250210, поштовим конвертом із вкладенням від 22.05.2014, який повернуто органом поштового зв'язку з підстав: "за закінченням терміну зберігання"; копією списку згрупованих відправлень внутрішніх поштових відправлень № 54 від 13.05.2014 та роздруківкою з офіційного сайту "Укрпошти", але відзиву на позовну заяву чи пояснення по суті позову господарському суду не надіслав; від відповідача клопотання до суду не надходили.

Відповідно до ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "Укропткульттовари" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Профіт-Т" (покупець) укладено договір поставки продукції № R-0775 від 01.07.2013 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та сплачувати товар на умовах і в строк передбачений цим договором.

Покупець зобов'язався прийняти товар в асортименті, кількості і по ціні, згідно накладних і оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.2 Договору).

Доставка товару здійснюється зі складу продавця, який знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул. Роднікова, 88, шляхом доставки товару транспортом продавця на торгову точку та/або склад покупця. Витрати пов'язані з транспортуванням продукції від продавця до покупця, несе продавець (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата вартості товару (замовленої партії) покупцем здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару (замовленої партії).

Сторонами підписано договір доручення (Додаток № 1 до Договору), за умовами якого покупець має право вносити готівку в касу продавця через уповноважених представників продавця.

У Додатку № 2 до Договору сторони узгодили умову про те, що відповідно п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року "при центрально-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей".

Договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. В частині виконання грошових зобов'язань сторін - договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, продавцем поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 28314,20 грн за дію договору №R-0775 від 01.07.2013 , що засвідчено товарно-транспортними накладними (а.с 17-56).

Таким чином, з урахуванням п. 6.1 Договору, відповідач за отриманий товар за останньою накладною мав розрахуватися до 10.10.2013.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого товару виконав частково та не в строки визначені умовами Договору, а саме на суму 14475,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с 77-82).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на березень 2014 року відповідно до договору №R-0775 від 01.07.2013 склала 13839,04 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до приписів частин 1 і 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується товарно-транспортними накладними на загальну суму 13281,29 грн (а.с.90-139).

Вимоги договору щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, сплативши 14475,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.77-82).

Залишок заборгованості за отриманий відповідачем товар становить 13281,29 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів.

Сума заборгованості також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2013 по 31.12.2013, підписаним сторонами без зауважень та скріплений печатками сторін .

Твердження позивача про поставку товару на суму 557,75 грн за товарно-транспортними накладними № 000120554 від 01.10.2013 на суму 235,51 грн, № 000118442 від 21.09.2013 на суму 167,28 грн, № 000115668 від 10.09.2013 на суму 154,96 грн на виконання умов договору №R-0775 від 01.07.2013 не приймаються господарським судом, оскільки вказані первинні документи свідчать про отримання товару ПП "АНД - Плюс", що вбачається з графи "вантажоодержувач".

У справі відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за станом на день розгляду справи.

Враховуючи норми ч. 1 ст. 35 ГПК України щодо обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, господарський суд приймає до уваги пояснення позивача стосовно того, що позивач з відповідачем фактично уклали договір № R-0775 від 01.07.2013, і зазначення в товарно-транспортних накладних іншого номера та дати є помилкою оператора.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.08.2013 по 31.12.2013, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу за договором № R-0775 від 01.07.2013 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 13281,29 грн. В частині стягнення боргу на суму 557,96 грн господарський суд відмовляє за необґрунтованістю.

Стосовно позовних вимог про стягнення 83,03 грн - індексу інфляції за весь час прострочення, 178,54 грн - 3% річних, 777,36 грн - пені за період з 10.10.2013 по 16.03.2014, господарський суд враховує часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 13281,29 грн та виходить з наступного.

У відповідності до частин 1-3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3 договору сторони узгодили умову про те, що у випадку несвоєчасної сплати коштів за поставлений товар в термін, що зазначений в п.6.1 договору, згідно з вимогами законодавства України, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу, а в разі прострочення покупцем строку оплати товару більш ніж на двадцять календарних днів покупець повинен додатково сплатити продавцю штраф у розмірі 15 відсотків від суми боргу.

У відповідності до перерахунку пені господарським судом на задоволену суму основного боргу, пеня, що обчислена за прострочення сплати 13281,29 грн за період з 10.10.2013 по 16.03.2014 становить 747,39 грн.

Отже, враховуючи правильне визначення позивачем періоду нарахування пені та часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, господарський суд задовольняє вимоги позивач про стягнення пені частково на суму 747,39 грн за період з 10.10.2013 по 16.03.2014. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені господарський суд відмовляє.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати, пов'язані з інфляційними процесами в країні, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

За розрахунком позивача відповідач повинен сплатити на користь позивача втрати від інфляції в сумі 83,03 грн, що обчислені за прострочення сплати суми 13839,04 грн боргу за період з 10.10.2013 по 16.03.2014 та суму трьох процентів річних, що обчислені за прострочення сплати суми 13839,04 грн боргу за період 10.10.2013 по 16.03.2014 і складають суму 178,54 грн.

За перерахунком господарського суду втрати від інфляції за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року із суми боргу 13281,29 грн становлять 136,36 грн, що є більшими від заявленої сум позивачем, а тому господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат на заявлену суму до стягнення позивачем, а саме 83,03 грн. Сума трьох процентів річних за період з 10.10.2013 по 16.03.2014 від суми боргу 13281,29 грн становить 172,47 грн. Тому вимоги про стягнення трьох процентів річних суд задовольняє частково на суму 172,47 грн, в іншій частині даних позовних вимог відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір у розмірі 1827,00 грн покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85 , 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Т" (25015, м.Кіровоград, вул. Полтавська, 24, корп. 1, кв. 82, ідентифікаційний код 38613918) на користь публічного акціонерного товариства "Укропткульттовари" (25014, м. Кіровоград, вул. Роднікова, 88, ідентифікаційний код 01553054) борг в сумі 13 281,29 грн., пеню в сумі 747,39 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 83,03 грн., 3% річних в сумі 172,47 грн., а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 27.05.2014.

Суддя Т. В. Макаренко