Ухвала

від 22.05.2014 по справі 815/248/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/248/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представник апелянта - Петровський В.В.;

представники позивача - Ладан Т.С., Олійник Р.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом промислово-торгівельного підприємства «НАФТОСЕРВІС» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року промислово-торгівельне підприємство «НАФТОСЕРВІС» (надалі - ПТП «НАФТОСЕРВІС», позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі Білгород - Дністровська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30 грудня 2013 року за №0001362201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з по податку на прибуток в сумі 143 531 грн. та №0001372201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 124 809 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним органи податкової служби не наділені, тому висновок відповідача про нікчемність правочинів, являє собою лише однобоку, упереджену особисту думку посадових осіб відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року адміністративний позов - задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ за №0001362201 та за №0001372201 від 30 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі Білгород-Дністровської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить постановити нове рішення про відмову ПТП «НАФТОСЕРВІС» у задоволення позову.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляції та просив її задовольнити.

Представники позивача вважали рішення суду законним та обґрунтованим, а тому просили у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції було встановлено, що Білгород - Дністровською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ПТП «НАФТОСЕРВІС» вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року, іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами вказаної перевірки 16 грудня 2013 року було складено Акт №1161/22-01-18/20923913 (Т.1, а.с. 16-82 ), в якому зазначено про наступні порушення позивача:

- п. 44.1. ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9. ст. 139 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, всього на суму 143 531 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1., 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання з податку на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 124 809 грн.

На підставі акту 30 грудня 2013 року Білгород-Дністровської ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення за №0001362201 та за №0001372201 (Т.1. а.с. 13-14).

Висновок про порушення ПТП «НАФТОСЕРВІС» податкового законодавства, Білгород - Дністровська ОДПІ зробила на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та TOB «Нафтопромпостач», а також» TOB «Березень-Агро».

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що TOB «Нафтопромпостач» та TOB «Березень-Агро» не мають адміністративно-господарських можливостей на виконання господарської діяльності по укладеним з ПТП «НАФТОСЕРВІС» угодам, а тому дії сторін правочинів на поставку нафтопродуктів, не спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань з приводу поставки палива, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків та носять фіктивний характер.

Суд першої інстанції вивчаючи доводи позивача та заперечення відповідача, встановив, що 22 березня 2011 року ПТП «НАФТОСЕРВІС» (Покупець) уклало договір поставки нафтопродуктів № 70 з ТОВ «Нафтопромпостач» (Продавець) (Т.1, а.с. 97-98).

На виконання умов цього договору, згідно з видатковою накладною №372 від 30 квітня 2011 року, TOB «Нафтопромпостач» поставило на адресу ПТП «НАФТОСЕРВІС» бензин А-92, А-95 та дизельне паливо в загальній кількості 36 650 л. на суму 339 674 грн., в тому числі ПДВ 56 612,33 грн., про що 30 квітня 2011 року TOB «Нафтопромпостач» видано на адресу ПТП «НАФТОСЕРВІС» податкову накладну № 70.

Доставка палива відбулася в с. Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області на автомобілі VOLVO, державний номер BT 2986 АО під керуванням водія Мельник Ю., що підтверджено товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 257814 від 30 квітня 2011 року (Т.1, а.с. 100-102).

Також судом першої інстанції встановлено, що 11 січня 2011 року ПТП «НАФТОСЕРВІС» (Покупець) уклало договір поставки нафтопродуктів №3 з ТОВ «Березень-Агро» (Продавець) (Т.1, а.с. 103).

На виконання умов цього договору, у відповідності до видаткових накладних та податкових накладних TOB «Березень-Агро» поставило на адресу ПТП «НАФТОСЕРВІС» бензин А-76, А-92, А-95 та дизельне паливо в загальній кількості 34,606 т. на суму 409 180,86 грн., в тому числі ПДВ 68 196,8 грн.

Доставка палива відбулася в с. Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області, що підтверджено товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 02АБ3 від 07 квітня 2011 року та № 16АБ3 від 15 квітня 2011 р. (Т.1, а.с. 105-107, 109-111, 113-115).

Факт оплати позивачем придбаного товару у суді першої інстанції був підтверджений довідкою ПАТ «Промінвестбанк» з додатками про рух коштів (Т.1, а.с. 125-142).

На підтвердження використання нафтопродуктів у власній господарській діяльності ПТП «НАФТОСЕРВІС» надано суду першої інстанції копії торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності, технічні паспорти на автозаправні станції, свідоцтво на право власності на цілісний майновий комплекс будівель промислової бази в селі Салгани , витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію цього права власності (Т.1, а.с. 146-150, 164-168).

Також судом першої інстанції було досліджено подорожні листи, акт звірки розрахунків по сплаті та відвантаженню продукції, оборотна-сальдова відомість по рахунку, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, якими перевозився товар, копії паспортів та трудових книжок водіїв, які перевозили товар, з відмітками про те, що вони працюють в ПТП «НАФТОСЕРВІС» (Т.1, а.с. 143-145, 153-163, 169-178).

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункти 198.1 та 198.2 ст.198 ПК України визначають право платника податків на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, зокрема визначають, що таке право виникає у разі придбання товарів та послуг.

Датою виникнення такого права платника податку вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Доводи апелянта про нікчемність правочинів базуються на акті перевірки Світловодської ОДПІ Кіровоградської області від 07 листопада 2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Нафтопромпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 20 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

У зазначеному акті податковий орган підвергнув сумніву операції між ТОВ «Нафтопромпостач», як покупцем та ПП «Таврійські нафтові регіони» як продавцем.

За результатами вказаної перевірки Світловодською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення, які ТОВ «Нафтопромпостач» були оскаржені у судовому порядку та судовим рішенням, яке набрало законної сили - скасовані.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зазначений факт тому, що паливно - мастильні матеріали, які були придбані ТОВ «Нафтопромпостач» у ПП «Таврійські нафтові регіони» були в подальшому реалізовані - ПТП «НАФТОСЕРВІС».

Аналізуючи доводи апелянта про те, що правочини, здійснені позивачем з контрагентами покупцями - ТОВ «Нафтопромпостач» та ТОВ «Березень - Агро» є нікчемними та не створюють жодних юридичних наслідків, колегія суддів вважає наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу Україну (надалі - ЦК України) встановлено, що правочин, що порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є - нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правочини, укладені позивачем під час здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності неможна вважати нікчемними, оскільки законом не встановлена їх нікчемність, а також дані угоди не визнавалися у судовому порядку - недійсними.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом промислово-торгівельного підприємства «НАФТОСЕРВІС» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повний текст ухвали складено 27.05.2014 року.