Постанова

від 21.05.2014 по справі 812/2640/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2640/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

суддів: Каюди А.М.,

Солоніченко О.В.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Варічева М.Я. (довіреність б/н від 15.04.2014)

першого відповідача: Артюхової Л.Т. (довіреність № 162/10 від 17.06.2013,)

других відповідачів: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та рішень про результати розгляду скарг, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України, у якому позивачем заявлено такі вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13.12.2013 № 0000142204 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» з податку на прибуток підприємств у розмірі 57225,00 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 14306,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13.12.2013 № 0000152204 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» з податку на додану вартість у розмірі 269333,00 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 67333,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинних скарг від 11.02.2014 № 2380/12-32-10-04/08;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарг від 07.04.2014 № 6207/6/99-99-10-01-15.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 13.12.2013 позивач отримав податкові повідомлення - рішення від 13.12.2013 № 0000152204 та № 0000142204, винесені податковим органом на підставі акта перевірки від 03.12.2013 № 709/12-34-22-04/33766731 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП-Комфорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносин з ТОВ «Вістол» у період з 01.10.2010 по 30.09.2013.

Згідно акта перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська дійшла висновку про неправомірність включення ТОВ «СП-Комфорт» до складу свого податкового кредиту та валових витрат, вартості робіт з ПДВ, виконаних ТОВ «Вістол» у період з 01.10.2010 по 30.09.2013.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не згоден, з огляду на таке.

Висновок податкового органу про порушення ТОВ «СП-Комфорт» умов п.2.1 договору, укладеного з ТОВ «Вістол», позивач вважає безпідставним, оскільки до перевірки було надано технічний паспорт на будівлю за адресою: м. Луганськ, кв. Молодіжний, 2-а. Технічний паспорт на будівлю містить відомості про площу приміщені, їх якісні та кількісні показники, які були використані замовником та підрядником для визначення обсягів робіт та їх вартості, погоджені сторонами шляхом складання кошторису. Крім того, позивач вважає, що сам по собі факт недотримання умов договору однією з його сторін, навіть за умови його наявності, не може свідчити про нереальність господарських операцій, вчинених в рамках цього договору.

В акті перевірки податковим органом не зазначено, які саме вимоги та положення якого конкретно нормативно-правового акту, якою стороною договору під час складання кошторису було порушено. Кошторис щодо робіт, які виконані ТОВ «Вістол» в межах договору № 0107/12 від 01.07.2012 складався підрядником, містив всі необхідні відомості про обсяг та вартість робіт, та не викликав будь-яких зауважень з боку ТОВ «СП-Комфорт». Так само, відсутні будь-які зауваження стосовно зазначеного кошторису і з боку спеціально уповноваженого органу, який контролює дотримання вимог містобудівного законодавства - Інспекції ДАБК у Луганській області. Також, позивач вважає, що висновки податкового органу про порушення у складанні кошторису зроблені ним поза межами своєї компетенції, оскільки до повноважень податкових органів не входить вирішення питання щодо дотримання чи порушення підприємствами вимог містобудівного законодавства.

Висновок податкового органу про відсутність у позивача на дату складання акта перевірки, витребуваних листом від 28.11.2013 № 8294/12-34-22-04/14, актів приймання виконаних робіт (КБ-2) та довідок про вартість будівельних робіт (КБ-3) спростовується описом документів, що надані підприємством на адресу податкового органу під час перевірки.

Посилання податкового органу на відомості, що містяться у постанові слідчого про призначення документальної позапланової перевірки, позивач вважає також необґрунтованими, оскільки такі відомості не підтверджені вироком суду у кримінальному провадженні та є лише суб'єктивним баченням органу досудового слідства.

З огляду на викладене, позивач вважає, що висновки акта перевірки не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства України, повністю спростовуються матеріалами, наданими до перевірки, у зв'язку з чим видані на підставі зазначеного акта перевірки податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг мають бути визнані протиправними та скасовані у судовому порядку.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (т.3 а.с.103-106), у яких зазначив таке.

Висновки податкового органу щодо ненадання підприємством технічної документації ґрунтуються на тому, що до перевірки потрібно було надати не тільки технічний паспорт на будівлю, який було надано після реєстрації акта перевірки від 03.12.2013, але й належним чином заповнені документи: акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3, кошториси, дефектні акти, локальні кошториси тощо, із визначенням обсягу, змісту робіт та інших обумовлених вимог.

Натомість, аналізом кошторисів встановлено порушення при їх заповненні, відсутність у зведених кошторисах розрахунків вартості будівництва, в дефектних актах та локальних кошторисах - відсутність таких обов'язкових реквізитів: найменування організації, якою складено кошторис, дефектні акти, локальні кошториси; мокрої печатки підприємства, яким складено вказані документи; ініціалів директора або головного інженера, яким складено та підписано надані до перевірки документи; ініціалів посадової особи ТОВ «СП-Комфорт», якою узгоджено, прийнято та підписано зазначені документи. Згідно наданих кошторисів не можливо встановити особу, якою їх складено, що унеможливлює з'ясування наявності у особи сертифікату розробника кошторисної частини проектної документації, наявність якого, відповідно до вимог листа Мінрегіону від 26.06.2012 № 7/17-10476, є обов'язковою у випадку, коли розробляється спрощена проектно-кошторисна документація.

Надані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 не відповідають вимогам наказу Мінрегіонбуду України № 554 від 04.12.2009, яким затверджено типові форми первинних документів з обліку в будівництві.

В ході перевірки ТОВ «СП-Комфорт» не надано нової ліцензії згідно якої ТОВ «Вістол» здійснювало ремонтно-будівельні роботи у серпні 2013 року та вересні 2013 року. Надані до перевірки копії додатку до ліцензії АЕ № 262199, виданої Держархбудінспекцією України наказом № 21-Л від 01.07.2013, не дійсна без ліцензії, яку до перевірки та заперечень надано не було.

Все вищевикладене, на думку представника відповідача, свідчить про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Вістол».

У судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Представник Міністерства доходів і зборів України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП-Комфорт», ідентифікаційний код 33766731, зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.136 том 2).

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області з 12.12.2005 за № 05805 та є платником податку на додану вартість.

З 14.11.2013 по 27.11.2013, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у м. Жовтневому районі м. Луганська ГУМД у Луганській області № 382 від 14.11.2013, на виконання постанови старшого слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Луганській області Даніч Є.О. від 13.11.2013 щодо призначення за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32013030000000123 позапланової перевірки, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП-Комфорт», код за ЄДРПОУ 33766731, з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) в період з 01.10.2010 по 30.09.2013, за результатами якої складено акт № 709/12-34-22-04/11/33766731 від 03.12.2013 (а.с.14-30 том 1).

Згідно висновків акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 269 333 грн., в тому числі по податкових періодах: за липень 2012 року на суму ПДВ 22500 грн., за серпень 2012 року на суму ПДВ 5833 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 22333 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 13667 грн.,за листопад 2012 року на суму ПДВ 15333 грн.,за грудень 2012 року на суму ПДВ 20333 грн.,за січень 2013 року на суму ПДВ 22000 грн.,за лютий 2013 року на суму ПДВ 15333 грн.,за березень 2013 року на суму ПДВ 20833 грн.,за квітень 2013 року на суму ПДВ 20834 грн.,за травень 2013 року на суму ПДВ 15834 грн.,за червень 2013 року на суму ПДВ 17500 грн.,за липень 2013 року на суму ПДВ 19168 грн.,за серпень 2013 року на суму ПДВ 19168 грн.,за вересень 2013 року на суму ПДВ 18664 грн.;

- п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 57225 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 35175 грн., 4 квартал 2012 року на суму 22050 грн.

Як вбачається з п.3 акта перевірки № 709/12-34-22-04/11/33766731 від 03.12.2013 ТОВ «СП-Комфорт» у періоді з 01.10.2010 по 30.09.2013 мало взаємовідносини з ТОВ «Вістол».

Так, між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол» укладено договір № 0107/12 від 01.07.2012 щодо виконання передбачених договором робіт у відповідності з технічною документацією, відповідно до об'єму, змісту робіт та іншим вимогам до них кошторисом, що визначає ціну робіт.

У ході перевірки встановлено порушення вимог п.2.1 договору № 0107/12 від 01.07.2012 в частині ненадання технічної документації, що визначає обсяг, зміст робіт та інші обумовлені вимоги, що свідчить про відсутність затвердженого переліку робіт по цьому договору. До перевірки надано кошториси, які визначають тільки ціну робіт.

При аналізі кошторисів встановлено порушення їх заповнення через відсутність у зведених кошторисних розрахунках вартості будівництва, дефектних актах та на локальних кошторисах обов'язкових реквізитів: найменування організації; мокрої печатки підприємства; ініціалів директора; ініціалів посадової особи ТОВ «СП-Комфорт»; відсутність актів форми КБ-2 та про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3. Зазначені порушення унеможливлюють з'ясування наявності у особи, якою було складено кошториси, сертифікату розробника, наявність якої є обов'язковою згідно до Листа Мінрегіону від 26.06.2012 № 7/17-10476.

Вищевказані порушення свідчать про відсутність первинних документів у ТОВ «СП-Комфорт», що визначає обсяг, зміст робіт та інші обумовлені вимоги договору, що, в свою чергу, не дає право використовувати документи, які надані до перевірки у веденні бухгалтерського обліку та формування витрат в деклараціях з податку на прибуток за 2012 рік і податковий кредит з ПДВ за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 у податковому обліку.

Надані ТОВ «СП-Комфорт» акти приймання виконаних робіт не відповідають вимогам наказу Мінрегіонбуду України № 554 від 04.12.2009, яким затверджено типові форми первинних документів з обліку в будівництва - акта КБ-2 та довідки КБ-3.

На дату складання акта перевірки, витребувані листом від 28.11.2013 № 8294/12-34-22-04/14 акти приймання виконання будівельних робіт (типової форми КБ-2) та довідки про вартість будівельних робіт (типової форми КБ-3) ТОВ «СП-Комфорт» не надані, а отже вони у підприємства були відсутні.

Проведеною перевіркою встановлено, що термін дії ліцензії ТОВ «Вістол» на виконання будівельних робіт закінчився 18.08.2013, у зв'язку з чим зазначений контрагент ТОВ «СП-Комфорт» виконував роботи у серпні та вересні 2013 за відсутності права на здійснення цього виду діяльності.

В ході перевірки співробітниками ГОВ Ленінської ОДПІ у м. Луганську опитано директора ТОВ «СП-Комфорт» Пономаренко О.В., яка повідомила, що з боку ТОВ «Вістол» роботи виконувались ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, однак штатним розкладом зазначеного контрагента не передбачено трудових відносин із вказаними особами. Крім того, опитаний працівниками ГОВ Леніснької ОДПІ ОСОБА_6, заперечив факт своїх трудових відносин з ТОВ «Вістол».

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено, що ремонтно-будівельні роботи за адресою: м. Луганськ, кв. Молодіжний, 2а ТОВ «Вістол» не виконувались, про що свідчать протоколи допитів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та одержаний у ході слідства перелік штатного розкладу ТОВ «Вістол», що в свою чергу, підтверджує факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Вістол» та ТОВ «СП-Комфорт».

Згідно відомостей, що містяться в постанові старшого слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Луганській області Даніч Є.О. від 13.11.2013 про призначення документальної позапланової перевірки, ТОВ «Вістол» здійснювало незаконне переведення безготівкових коштів у готівку та не мало умов для здійснення господарської діяльності. Крім того, номенклатура придбаних ТОВ «Вістол» товарів не передбачала придбання будівельних матеріалів та обладнання для виконання будівельних робіт.

Також, пославшись на акт перевірки ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 2/22/32926534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «СП-Комфорт» вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що перевіркою виявлено факти оформлення ТОВ «Вістол» операцій з продажу товарів, виконання робіт на адресу ТОВ «СП-Комфорт», які не мали реального здійснення.

У зв'язку з вищевикладеним, перевіркою встановлено, що господарські операції між ТОВ «СП-Комфорт» і ТОВ «Вістол» не проводились, на що вказує відсутність первинних документів по визначенню обсягів, змісту робіт, що в свою чергу не дає право вести бухгалтерський облік доходів і витрат та формувати у податковому обліку витрати в декларації з податку на прибуток за 2012 рік і податковий кредит у деклараціях з ПДВ за період 01.10.2010 по 30.09.2013.

На підставі акта перевірки № 709/12-34-22-04/11/33766731 від 03.12.2013 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- від 13.12.2013 № 0000152204, яким ТОВ «СП-Комфорт» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 269333,00 грн., за штрафними санкціями - 67333,25грн., всього на загальну суму 336666,25 грн. (а.с.9 том 1);

- від 13.12.2013 № 0000142204, яким ТОВ «СП-Комфорт» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 57225,00 грн., за штрафними санкціями - 14306,25 грн., всього на загальну суму 71531,25 грн. (а.с.10 том 1).

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за їх оскарженням до ГУ Міндоходів у Луганській області.

За наслідками розгляду скарги, ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг від 11.02.2014 № 2380/12-32-10-04/08, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін (а.с.31-37).

Не погодившись з рішенням ГУ Міндоходів у Луганській області позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, в якій просив скасувати оскаржувані рішення податкових органів.

Рішенням про результати розгляду скарг від 07.04.2014 № 6207/6/99-99-10-01-15 Міністерством доходів і зборів України залишено скарги позивача без задоволення, а оскаржувані рішення без змін (а.с.39-43).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із ст.138 ПК України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол» укладено договір виконання робіт № 0107/12 від 01.07.2012, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в установлений договором термін провести будівельні роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити їх згідно актів виконаних робіт (а.с.133-135 том 2).

Відповідно до п.1 договору підрядник зобов'язаний виконувати передбачені цим договором роботи у відповідності із технічною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, та кошторисом, що визначає ціну робіт.

Вказану господарську операцію оформлено такими документами:

- податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.79-115 том 2);

- актами приймання виконаних будівельних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.62-122 том 1);

- довідками про вартість виконаних будівельних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.123-146 том 1);

- зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва, дефектними актами, локальними кошторисом, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.147-250 том 1, а.с.1-43 том 2);

- атами здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.44-78 том 2).

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Вістол», позивач включив до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року (а.с.204-208, 212-216, 221-225, 230-234, 239-244 том 2, а.с.1-5, 10-14, 18-22, 28-32, 37-42, 46-50, 54-58, 62-66, 70-74, 78-83 том 3).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджено виписками банку про рух коштів по рахунку. На час проведення перевірки, кредиторська/дебіторська заборгованість за виконані роботи (послуги) по розрахунках з ТОВ «Вістол» становить 5001,00 грн. (а.с.116-132 том 2).

Фінансово-господарські операції між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол», відображено у податковій звітності позивача по податку на додану вартість та податку на прибуток за спірний період (а.с.171-203, 209-211, 217-220, 226-229, 235-238, 245-248 том 2, а.с.6-9, 15-17, 23-27, 33-36, 43-45, 51-53, 59-61, 67-69, 75-77 том 3).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що показники податкової звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість за спірний період сформовані позивачем на підставі первинних документів у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України.

Висновки акта перевірки щодо невідповідності такої документації (кошторисів, дефектних актів, актів форми КБ-2 та про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3) вимогам наказів та листів Мінрегіонбуду України, суд вважає необґрунтованими, оскільки системним аналізом положень Податкового кодексу України не встановлено права органів доходів і зборів здійснювати перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог містобудівного законодавства, у тому числі щодо відповідності первинних документів, тобто підміняти собою спеціальний орган, основним завданням якого є контроль за дотриманням містобудівного законодавства, - Інспекцію ДАБК у Луганській області.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення, допущені при оформленні первинних документів, самі по собі не ставлять під сумнів реальність наданих послуг та не позбавляють цих документів сили облікових документів, а відтак не позбавляють покупця (отримувача послуг) права на формування витрат та податкового кредиту на підставі таких документів.

Описом документів, що передані на перевірку ТОВ «СП-Комфорт» по взаємовідносинах з ТОВ «Вістол» за період з 01.07.2012 по 30.09.2013, на якому наявні відмітка про отримання посадової особи ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, спростовано твердження відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки кошторисів та актів виконаних робіт (а.с.58 том 1).

Твердження відповідача щодо здійснення ТОВ «Вістол» у серпні та вересні 2013 року будівельних робіт без відповідного дозволу спростовані наявною у матеріалах справи копією ліцензії серії АЕ № 262199, виданою 05.07.2013 ДАБІ України ТОВ «Вістол» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), терміном дії з 01.07.2013 по 01.07.2018 (а.с.59-61).

Посилання представника відповідача на протоколи допиту свідків, постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки, а також на інші докази, отримані у ході слідства по кримінальному провадженню, суд вважає безпідставними, оскільки відповідну оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальної справи у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду даної адміністративної справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що проведеною перевіркою не встановлено не проведення будівельних робіт за адресою: м. Луганськ, кв. Молодіжний, 2а, обсяг та зміст яких визначено договором, кошторисами, актами приймання виконаних робіт, дефектними актами тощо.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що ТОВ «СП-Комфорт» документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Вістол» у періоді з липня 2012 року по вересень 2013 року.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол», що ґрунтуються на висновках акту перевірки ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 2/22/32926534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, суд вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «СП-Комфорт» - замовник послуг, на час здійснення господарських операцій, не мав обов'язків та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентам - ТОВ «Вістол», який на час здійснення господарських операцій був зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкту господарювання.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту узгодженості дій позивача з його контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями підприємство-контрагента, чи сприяння ухиленню цього підприємства від виконання податкових зобов'язань.

Суд вважає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що, як вбачається з висновків акта перевірки від 13.11.2013 № 2/22/32926534, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Вістол» Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України в результаті чого:

- завищено валові доходи та доходи, що впливають на визначення об'єкту оподаткування на загальну суму 128333800,00 грн.;

- завищено валові витрати та витрати, що впливають на визначення об'єкту оподаткування, на загальну суму 127598846,00 грн., що призвело до їх завищення на загальну суму 127598846,00 грн.;

- завищено податкові зобов'язання у загальній сумі 36744444,00 грн.;

- завищено податковий кредит у загальній сумі 34997092,00 грн. (а.с.192 - зворот том 3).

Як вбачається з постанови Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі № 812/10014/13-а за позовом ТОВ «Вістол» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до витягу з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», ГУ Міндоходів у Луганській області на підставі акта перевірки від 13.11.2013 № 2/22/32926534, анульовано показники задекларованих ТОВ «Вістол» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі № 812/10014/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014, позовні вимоги ТОВ «Вістол» задоволено частково, внаслідок чого зобов'язано ГУ Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Вістол» податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, які було вилучено на підставі акта перевірки від 13.11.2013 № 2/22/32926534. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.4549 том 1).

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини (ч.1 ст.72 КАС України).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що розбіжність показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з його контрагентом, яка виникла внаслідок коригування податковими органами таких показників на підставі акта перевірки ТОВ «Вістол» без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень не є, з огляду на положення ст.70 КАС України, належним та допустимим доказом, а відтак судом до уваги не береться.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій між позивачем та ТОВ «Вістол», суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збільшено позивачу податкові зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість по операціях з цим контрагентом.

Безпідставність збільшення позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 № 0000152204 та № 00001422045 є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, судом встановлено, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарг позивача на податкові повідомлення-рішення, суд зазначає таке.

Юрисдикція адміністративних судів, згідно із ч.1 ст.17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що за змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч.2 ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, як не спростовує висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так і не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що у даній адміністративній справі права платника порушуються податковими повідомлення-рішеннями від 13.12.2013 № 0000152204 та № 00001422045, прийнятими за результатами проведення перевірки ТОВ «СП - Комфорт», які тягнуть за собою настання негативних наслідків для платника податків, а не рішеннями контролюючих органів за результатами розгляду скарг.

Суд вважає, що визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2013 № 0000152204 та № 00001422045 є належним та достатнім способом захисту прав позивача від порушень з боку контролюючих органів.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарг позивача на податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснено згідно зі ст.87-94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» відповідно до задоволених вимог.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 21 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 травня 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та рішень про результати розгляду скарг, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13.12.2013 № 0000142204 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» з податку на прибуток підприємств у розмірі 57225,00 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 14306,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13.12.2013 № 0000152204 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» з податку на додану вартість у розмірі 269333,00 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 67333,25 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СП - Комфорт» (місцезнаходження: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 2а, ідентифікаційний код 33766731) судовий збір у розмірі 4872,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26 травня 2014 року.

Головуючий суддя К.О. Пляшкова суддя суддя А.М. Каюда О.В. Солоніченко