Ухвала

від 27.08.2014 по справі 812/2640/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року справа №812/2640/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 р. в справі № 812/2640/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Комфорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду скарг,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП-Комфорт» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська), Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ГУ Міндоходів), Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду скарг, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДРІ у Жовтневому районі м. Луганська від 13.12.2013 р. № 0000142204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 57225,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 14306,25 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 13.12.2013 р. № 0000152204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 269333,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 67333,25 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинних скарг від 11.02.2014 р. № 2380/12-32-10-04/08; визнати протиправним та скасувати рішення Міндоходів про результати розгляду скарг від 07.04.2014 р. № 6207/6/99-99-10-01-15.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 13.12.2013 р. позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000152204 та № 0000142204, винесені податковим органом на підставі акту перевірки від 03.12.2013 р. № 709/12-34-22-04/33766731 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП-Комфорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносин з ТОВ «Вістол» у період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р., за висновками якого ТОВ «СП-Комфорт» неправомірно включив до складу свого податкового кредиту та валових витрат вартість робіт з податковим на додану вартість, виконаних ТОВ «Вістол» у період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р.

Позивач вказує, що висновок податкового органу про порушення ТОВ «СП-Комфорт» умов п.2.1 договору, укладеного з ТОВ «Вістол», є безпідставним, оскільки до перевірки було надано технічний паспорт на будівлю за адресою: м. Луганськ, кв. Молодіжний, 2-а, який містить відомості про площу приміщень, їх якісні та кількісні показники, які були використані замовником та підрядником для визначення обсягів робіт та їх вартості, погоджені сторонами шляхом складання кошторису. Крім того, позивач вважає, що сам по собі факт недотримання умов договору однією з його сторін, навіть за умови його наявності, не може свідчити про нереальність господарських операцій, вчинених в рамках цього договору. В акті перевірки податковим органом не зазначено, які саме вимоги та положення якого конкретно нормативно-правового акту, якою стороною договору під час складання кошторису було порушено. Кошторис щодо робіт, які виконані ТОВ «Вістол» в межах договору № 0107/12 від 01.07.2012 р. складався підрядником, містив всі необхідні відомості про обсяг та вартість робіт, та не викликав будь-яких зауважень з боку ТОВ «СП-Комфорт». Так само, відсутні будь-які зауваження стосовно зазначеного кошторису і з боку спеціально уповноваженого органу, який контролює дотримання вимог містобудівного законодавства - Інспекції ДАБК у Луганській області. Також позивач вважає, що висновки податкового органу про порушення у складанні кошторису зроблені ним поза межами своєї компетенції, оскільки до повноважень податкових органів не входить вирішення питання щодо дотримання чи порушення підприємствами вимог містобудівного законодавства. Висновок податкового органу про відсутність у позивача на дату складання акта перевірки, витребуваних листом від 28.11.2013 № 8294/12-34-22-04/14, актів приймання виконаних робіт (КБ-2) та довідок про вартість будівельних робіт (КБ-3) спростовується описом документів, що надані підприємством на адресу податкового органу під час перевірки. Посилання податкового органу на відомості, що містяться у постанові слідчого про призначення документальної позапланової перевірки, позивач вважає також необґрунтованими, оскільки такі відомості не підтверджені вироком суду у кримінальному провадженні та є лише суб'єктивним баченням органу досудового слідства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 р. позов задоволено частково, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000142204 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «СП-Комфорт» з податку на прибуток у розмірі 57225,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 14306,25 грн.; визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000152204 про збільшення ТОВ «СП-Комфорт» з податку на додану вартість у розмірі 269333,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 67333,25 грн.; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах відповідачі просять скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неврахуванні, що позивачем не надано до перевірки технічної документації, крім технічного паспорту на будівлю, а надані документи містять дефекти заповнення, не відповідають вимогам наказу Мінрегіонбуду України № 554 від 04.12.2009 р. До перевірки не надавались акти приймання виконаних робіт форми КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3, нової ліцензії ТОВ «Вістол». Крім того, зазначають про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 21.05.2014 р. про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ГУ Міндоходів та Міндоходів, у зв'язку з чим апелянти просять закрити провадження у справі в цій частині.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СП-Комфорт» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.10.2005 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33766731, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, є платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП-Комфорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вістол» за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р., про що складено акт № 709/12-34-22-04/11/33766731 від 03.12.2013 р., яким встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Пподаткового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 269 333 грн., в тому числі по податкових періодах: за липень 2012 р. на суму 22500 грн., за серпень 2012 р. на суму 5833 грн., за вересень 2012 р. на суму 22333 грн., за жовтень 2012 р. на суму 13667 грн., за листопад 2012 р. на суму 15333 грн., за грудень 2012 р. на суму 20333 грн., за січень 2013 р. на суму 22000 грн., за лютий 2013 р. на суму 15333 грн., за березень 2013 р. на суму 20833 грн., за квітень 2013 р. на суму 20834 грн., за травень 2013 р. на суму 15834 грн., за червень 2013 р. на суму 17500 грн., за липень 2013 р. на суму 19168 грн., за серпень 2013 р. на суму 19168 грн., за вересень 2013 р. на суму 18664 грн.; п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 57225 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 р. на суму 35175 грн., 4 квартал 2012 р. - на суму 22050 грн.

Підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства є встановлення відповідачем ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, що господарські операції між ТОВ «СП-Комфорт» і ТОВ «Вістол» не проводились, на що вказує відсутність первинних документів по визначенню обсягів, змісту робіт, що в свою чергу не дає право вести бухгалтерський облік доходів і витрат та формувати у податковому обліку витрати в декларації з податку на прибуток за 2012 рік і податковий кредит у деклараціях з податку на додану вартість за період 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000142204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 71531,25 грн., в тому числі за основним платежем - 57225 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14306,25 грн.; № 0000152204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 336666,25 грн., з яких 269333 грн. - за основним платежем, 67333,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за їх оскарженням до ГУ Міндоходів у Луганській області. За наслідками розгляду скарги ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг від 11.02.2014 р. № 2380/12-32-10-04/08, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись з рішенням ГУ Міндоходів у Луганській області, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, в якій просив скасувати оскаржувані рішення податкових органів. Рішенням про результати розгляду скарг від 07.04.2014 р. № 6207/6/99-99-10-01-15 Міндоходів залишено скарги позивача без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Також судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол» укладено договір виконання робіт № 0107/12 від 01.07.2012 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в установлений договором термін провести будівельні роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити їх згідно з актами виконаних робіт. ТОВ «СП-Комфорт» документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Вістол» у періоді з липня 2012 р. по вересень 2013 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків акту перевірки, що обумовило протиправність податкових повідомлень-рішень.

Розглядаючи справу у межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП-Комфорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вістол» за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р., про що складено акт № 709/12-34-22-04/11/33766731 від 03.12.2013 р., яким встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Пподаткового кодексу України в частині заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 269 333 грн., в тому числі за липень 2012 р. на суму 22500 грн., за серпень 2012 р. на суму 5833 грн., за вересень 2012 р. на суму 22333 грн., за жовтень 2012 р. на суму 13667 грн., за листопад 2012 р. на суму 15333 грн., за грудень 2012 р. на суму 20333 грн., за січень 2013 р. на суму 22000 грн., за лютий 2013 р. на суму 15333 грн., за березень 2013 р. на суму 20833 грн., за квітень 2013 р. на суму 20834 грн., за травень 2013 р. на суму 15834 грн., за червень 2013 р. на суму 17500 грн., за липень 2013 р. на суму 19168 грн., за серпень 2013 р. на суму 19168 грн., за вересень 2013 р. на суму 18664 грн.; п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 57225 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 р. на суму 35175 грн., 4 квартал 2012 р. - на суму 22050 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000142204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 71531,25 грн., в тому числі за основним платежем - 57225 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14306,25 грн.; № 0000152204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 336666,25 грн., з яких 269333 грн. - за основним платежем, 67333,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем оскарженні податкові повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів у Луганській області. За наслідками розгляду скарги ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг від 11.02.2014 р. № 2380/12-32-10-04/08, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивачем оскарженні податкові повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням про результати розгляду скарг від 07.04.2014 р. № 6207/6/99-99-10-01-15 Міндоходів залишено скарги позивача без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства є встановлення відповідачем ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, що господарські операції між ТОВ «СП-Комфорт» і ТОВ «Вістол» не проводились, на що вказує відсутність первинних документів по визначенню обсягів, змісту робіт, що в свою чергу не дає право вести бухгалтерський облік доходів і витрат та формувати у податковому обліку витрати в декларації з податку на прибуток за 2012 рік і податковий кредит у деклараціях з податку на додану вартість за період 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р.

Також в акті перевірки зазначено, що відсутність первинних документів у ТОВ «СП-Комфорт», що визначає обсяг, зміст робіт та інші обумовлені вимоги договору, не дає право використовувати документи, які надані до перевірки у веденні бухгалтерського обліку та формування витрат в деклараціях з податку на прибуток за 2012 рік і податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р. у податковому обліку. Надані ТОВ «СП-Комфорт» акти приймання виконаних робіт не відповідають вимогам наказу Мінрегіонбуду України № 554 від 04.12.2009 р., яким затверджено типові форми первинних документів з обліку в будівництва - акта КБ-2 та довідки КБ-3. Проведеною перевіркою встановлено, що термін дії ліцензії ТОВ «Вістол» на виконання будівельних робіт закінчився 18.08.2013 р., у зв'язку з чим зазначений контрагент ТОВ «СП-Комфорт» виконував роботи у серпні та вересні 2013 р. за відсутності права на здійснення цього виду діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол» укладено договір виконання робіт № 0107/12 від 01.07.2012 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в установлений договором термін провести будівельні роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити їх згідно актів виконаних робіт. Відповідно до п.1 договору підрядник зобов'язаний виконувати передбачені цим договором роботи у відповідності із технічною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, та кошторисом, що визначає ціну робіт.

Отримання позивачем послуг за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва, дефектними актами, локальними кошторисом, актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Вістол», позивачем включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 р.

Розрахунки між сторонами договору проведені у безготівковій формі, що підтверджено виписками банку про рух коштів по рахунку. На час проведення перевірки, кредиторська/дебіторська заборгованість за виконані роботи (послуги) по розрахунках з ТОВ «Вістол» становить 5001,00 грн.

Фінансово-господарські операції між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол», відображено у податковій звітності позивача по податку на додану вартість та податку на прибуток за спірний період.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Оприбуткування придбаних позивачем товарів у бухгалтерському обліку підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Пунктом 146.12 ст. 146 цього Кодексу визначено, що сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Оскільки формування витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «Вістол» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому колегія суддів приходить до висновку про те, що такі витрати повинні враховуватися при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток у 3 та 4 кварталах 2012 р., відтак, є неправомірним зменшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу контрагентом, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням послуг підтверджена податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем послуг у ТОВ «Вістол» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання послуг, оплату позивачем як отримувачем послуг сум податку на додану вартість в ціні таких послуг постачальнику, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянтів про невідповідність документації (кошторисів, дефектних актів, актів форми КБ-2 та про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3) вимогам наказів та листів Мінрегіонбуду України, оскільки податковим законодавством не передбачена компетенція органів доходів і зборів на здійснення перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог містобудівного законодавства. В даному випадку органом, який здійснює контроль за дотриманням вимог містобудівного законодавства є спеціально уповноважений орган - Інспекція державного будівельно-архітектурного контролю.

Також є правильним висновок суду першої інстанції, що певні дефекти в технічної документацію не є підставою для висновку про відсутність реального характеру господарських операцій та не позбавляє ці документи сили облікових документів, а відтак не позбавляють покупця (отримувача послуг) права на формування витрат та податкового кредиту на підставі таких документів.

Описом документів, що передані на перевірку ТОВ «СП-Комфорт» по взаємовідносинах з ТОВ «Вістол» за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2013 р., на якому наявні відмітка про отримання посадової особи ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, спростовано твердження відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки кошторисів та актів виконаних робіт.

Доводи апелянтів про здійснення ТОВ «Вістол» у серпні та вересні 2013 р. будівельних робіт без відповідного дозволу спростовані наявною у матеріалах справи копією ліцензії серії АЕ № 262199, виданою 05.07.2013 ДАБІ України ТОВ «Вістол», на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), терміном дії з 01.07.2013 р. по 01.07.2018 р. (а.с.59-61).

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол», що ґрунтуються на висновках акту перевірки ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 р. № 2/22/32926534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р., правильно визнанні судом першої інстанції безпідставними.

Суд апеляційної інстанції вважає, що акт перевірки контрагента позивача, на який посилається відповідач в акті перевірки та в апеляційній скарзі, не може бути належним та допустимим в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказом, на підставі якого можливо зробити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. у справі № 812/10014/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 р., частково задоволений позов ТОВ «Вістол», зобов'язано ГУ Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Вістол» податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, які було вилучено на підставі акта перевірки від 13.11.2013 № 2/22/32926534.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням приписів ст. 70 КАС України судова колегія вважає, що даний акт перевірки не є належним та допустимим доказом в обґрунтування правової позиції апелянта.

Колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення податку до складу податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Також суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта на наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ГУ Міндоходів та Міндоходів про скасування рішень про результати розгляду скарг через відсутність процесуальних підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 р. в справі № 812/2640/14 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 р. в справі № 812/2640/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Комфорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду скарг залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Васильєва І.А.