Постанова

від 22.05.2014 по справі 916/3344/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р.Справа № 916/3344/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі судового засідання: Альошиний Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Голенєва О.І.

від відповідача - Тараненко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного малого підприємства "Ірина"

на рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2014р.

у справі № 916/3344/13

за позовом Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва"

до приватного малого підприємства "Ірина"

про стягнення заборгованості у розмірі 63258,10грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного малого підприємства "Ірина" про стягнення заборгованості у розмірі 63258,10 грн., яка складається з суми основного боргу - 50 211,66грн., 12 350,07грн. компенсації витрат за утримання і обслуговування нерухомого майна, 529,39грн. пені, 166,98грн. - 3% річних та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.14р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного малого підприємства "Ірина" на користь Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" заборгованість 63258,10 грн., яка складається з суми основного боргу - 50 211,66грн., 12 350,07грн. компенсації витрат за утримання і обслуговування нерухомого майна, 529,39грн. пені, 166,98грн. - 3% річних; 1827 грн. судового збору; стягнуто з Приватного малого підприємства " Ірина " на користь державного бюджету України - суму судового збору 1040,50грн.; витребувано у Приватного малого підприємства "Ірина" на користь Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" об'єкт оренди за договором № 9 від 14.09.2006р., а саме два приміщення загальною площею 96,90кв.м. - приміщення №19 (плану розташування приміщень Д) та приміщення №16 (плану розташування приміщень А).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням приватне мале підприємство "Ірина" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14 вересня 2006 року між Приватним малим підприємством "Ірина" (Орендар) та Південно-Українським державним виробничим підприємством по інженерним розвідуванням для будівництва "Укрпівденбудрозвідування" надалі (Орендодавець) укладено договір № 9 оренди нерухомого майна, а саме: 2 приміщення, загальною площею 96,90 кв.м. розташовані м. Одесі, по вул. 25 Чапаєвської дивізії, 1а.

Відповідно до п.3.1. Договору №9 від 14.09.2006р. орендна плата становить без ПДВ - 775,20 грн. на місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та не може перевищувати 10 % від вартості Майна, що складає 9302,40 грн. у рік.

Відповідно до п. 3.2. Договору №9 від 14.09.2006р. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, яку розраховує Орендодавець.

Орендна плата сплачується щоквартально Орендарем на поточний рахунок Орендодавця на підставі наданого ним Орендарю письмового дозволу з печаткою та на фірмовому бланку рахунку не раніше 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом, протягом двох днів після отримання від Орендодавця відповідного рахунку.

Фактичні витрати за комунальні послуги, пов'язані з використанням Об'єкту (використання електроенергії, води, тепла, газу, та інших комунікацій, вивіз сміття, тощо), а також усі можливі витрати, що пов'язані з експлуатацією Об'єкту сплачує Орендодавець, які йому щоквартально компенсує Орендар на підставі наданого рахунку та документів, що підтверджують розмір та належність таких вимог.

Відповідно до Акту приймання-передачі приміщень згідно Договору оренди № 9 від 14.09.2006р., розташованих за адресою м. Одеса вул. 25-ої Чапаєвської дивізії 1а. відповідачу передано два приміщення, загальною площею 96.90 кв.м. (приміщення № 19 (плану розташування приміщень Д) та приміщення № 16 (плану розташування приміщень А)).

За умовами п. 8.7 зазаначеного договору оренди , у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення, або зміну умов договорів після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженими на той самий строк і на тих самих умовах, який був передбачений цим договором.

Відповідно до вимог ст. 764 ЦК України, та ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", визначено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди) то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим (поновленим) на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором.

Належних доказів, які б підтверджували розірвання договору оренди № 9 чи про відмову від зазначеного договору позивач не надав і такі відсутні в матеріалах справи.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Одеської області від 20.04.2010р. у справі №33/146-09-6179, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.10. було відновлено становище, яке існувало до порушення прав Приватного малого підприємства "Ірина" щодо користування приміщеннями та здійснення господарської діяльності станом до 06.10.2009р., а саме: виселено Приватне мале підприємство "Ірина" у розташовані на території Південно-українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва "Укрпівденбудрозвідування" за адресою м. Одеса, вул. 25-тої Чапаєвської дивізії, 1-а: в орендовані за договором №10 примішення та стягнуто з Південно-українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва "Укрпівденбудрозвідування" на користь Приватного малого підприємства "Ірина" понесених збитків у вигляді не отриманої вигоди за період з 06.10.2009р. по 15.02.2010р. в розмірі 68 305,55 грн. , державне мито в сумі 725,55 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222 грн. 20 коп.

Отже, між сторонами продовжують існувати орендні відносини за договором №9, відповідач продовжує користуватись спірними примішеннями, про що не заперечували представники сторін в засіданні суду, і тому суд вважає, що відповідач повинен сплачувати орендні платежі згідно договору №9.

Як встановлено матеріалами справи відповідачем в порушення умов Договору оренди № 9 від 14.09 2006р. не сплачено орендної плати за вищевказані приміщення за період з 01.01.2011р. по 19.11.2013р., заборгованість перед позивачем складає 50 211,66 грн.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" № 2269 від 10.04.1992 р.).

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову у частині стягнення боргу по орендних платежах в сумі 50211,66 грн.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що останній розрахувався з позивачем шляхом проведення взаємозаліку, тому що його доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: випискою з банку про зняття коштів із рахунку позивача на примусове виконання рішення Державною виконавчою службою, постановою про закінчення виконавчого провадження із примусового виконання наказу №33/146-09-6179 від 05.05.10 господарського суду Одеської області, а також доказів, які підтверджують звернення відповідача із заявою до позивача про зарахування коштів. Доказів, які б підтверджували отримання заяви про зарахування однорідних вимог позивачем відповідач не надав.

Позивач також просить стягнути пеню в сумі 529, 39грн. за несвоєчасну сплату орендних платежів та 3% річних в сумі 166, 98грн.

Дійсно, згідно п.7.5 договору №9 виконання зобов'язань, передбачених договором орендодавця та зобов'язань, щодо сплати орендної плати орендаря забезпечуються неустойкою у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми орендної плати за кожен день тривання таких порушень, а згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, суд відмовляє в позові у частині стягнення пені в сумі 212,60грн. та трьох відсотків річних в сумі 45,42грн., оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували отримання рахунків на оплату орендних платежів відповідачем за місцем його реєстрації у періоди з січня 2013 року по 19.11.13., які зазначив позивач при нарахуванні пені та трьох відсотків річних. Як суд зазначав вище, рахунки на оплату орендних платежів позивачем були направлені на адресу відповідача 03.12.13., які згідно умов договору позивач повинен був сплатити протягом двох днів з дня отримання відповідного рахунку. Але позивач не просить стягнути з відповідача пеню та три відсотки річних з врахуванням умов договору та ч.6 ст.232 ГК України, тобто протягом двох днів із дня отримання рахунків.

Також суд відмовляє в частині стягнення 3702,14грн. компенсації витрат за утримання і обслуговування нерухомого майна, хоча згідно п.3.6 договору, фактичні витрати за комунальні послуги, пов'язані із використанням об'єкту (використанням електроенергії, води, тепла, газу та інших комунікацій, вивіз сміття, тощо), а також усі можливі витрати, що пов'язані з експлуатацією об'єкту сплачує орендодавець, які йому щоквартально компенсує орендар на підставі наданого рахунку та документів, що підтверджують розмір та належність таких вимог, оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували наявність боргу.

Згідно розрахунку позивача щодо компенсації витрат відповідачем, останній зазначає у позовній заяві суму компенсації послуг, зокрема, у 2011році - 2555,84грн.; у 2012 році - 4705,65грн. та у 2013 році - 5088,55грн., всього на загальну суму 12350,07грн.

Відповідач сплатив за 2011рік - 2013 рік позивачу компенсації витрат на значно більшу суму, про що свідчать, зокрема: квитанції до прибуткових касових ордерів: №7 від 02.02.11р. в сумі 2700,00грн., №23 від 03.03.11р. в сумі 3100,00грн., №54 від 06.04.11р. в сумі 2620,00грн.; №73 від 29.04.11р. в сумі 1100,00грн., №118 від 01.07.11р. в сумі 1100грн., №155 від 03.08.11р. в сумі 1100,00грн., №160 від 08.08.11р. в сумі 1003,00грн., №188 від 02.09.11р. в сумі 829,00грн., №225 від 13.10.11р. в сумі 715,40грн.; №270 від 24.11.2011р. в сумі 943,65грн., 271 від 24.11.11р. в сумі 1138,48грн., №292 від 27.12.11. в сумі 1195,31грн., №2 від 18.01.12р. в сумі 1424,61грн., №15 від 20.02.12. в сумі 1218,46грн., №29 від 30.03.12р. в сумі 1241,20грн., №46 від 25.04.12р. в сумі 1190,16грн. та виписки з банку: від 23.07.12р. в сумі 1500,00грн., від 27.08.12р. в сумі 1007,60грн., від 27.08.12р. в сумі 691,42грн., від 23.09.13р. в сумі 1100,53грн., в сумі 1993,18грн. та 2432,42грн., від 29.11.13р. в сумі 2432,42 грн., від 03.05.12р. в сумі 1500грн.

Щодо витребування орендованого майна у відповідача, то задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції своє рішення не обґрунтував. Позивач вимогу про витребуваня орендованого майна обґрунтував положеннями чинного законодавства та тим, що підприємство направило відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість, одночасно позивач відмовився від договору найму та вимагав повернути орендоване майно відповідно до ст. 782 ЦК України та п. 8.5 Договору, відповідно до якого у разі припинення або розірвання Договору протягом 60 днів після чого Орендар повинен повернути, а Орендодавець прийняти майно.

Згідно ст.. 782 ЦК україни наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Матеріали справи свідчать, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували повідомлення відповідача про відмову від договору оренди №9 чи про розірвання договору.

Суд не приймає доводи позивача щодо повідомлення відповідача про відмову від договору, зокрема, листом за вихідним №01-17/07-2013 від 17.07.13. (а.с.32), бо зазначений лист направлений за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд 170, к.1, кв.64, а відповідач зареєстрований за адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1-а. При цьому, відповідач заперечує отримання зазначеного повідомлення про відмову від договору. Згідно витягу із ЄДР керівні органи відповідача не знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд 170, к.1, кв.64.

Крім того доказів, які б підтверджували повноваження представника відповідачем на отримання кореспонденції за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд.170, кв. 64 суду не надані.

Виходячи з викладеного судова колегія вважає, що позивач не повідомив відповідача про відмову від договору оренди №9 від 14.09.2006р., в зв'язку з чим договор слід вважати продовженим на той самий строк на тих же умовах.

Враховуючи зазначене судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню частково, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 50211,66 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Ірина" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2014р. у справі № 916/3344/13 скасувати частково.

Позовні вимоги Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Ірина" на користь Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" 50211,66грн. - основного боргу з орендної плати; в решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Ірина" на користь Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1004,24грн, за апеляційне провадження 502,12грн. судового збору.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 27.05.2014р.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран