Рішення

від 14.05.2014 по справі 524/8161/13-ц

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8161/13-ц

Провадження № 2/524/83/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Власовій М.М.,

з участю представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Придніпровська регіональна будівельна компанія» про визнання трудового договору укладеним, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Придніпровська регіональна будівельна компанія» про визнання трудового договору укладеним, стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Посилаючись на ст. ст. 24, 115 Кодексу законів про працю України, він просив суд вважати укладеним трудовий договір між ним і відповідачем та стягнути на його користь заробітну плату за червень, липень та серпень 2012 року в сумі 27 000 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Позивач та його представник ОСОБА_1 суду пояснили, що у період з травня по серпень включно 2012 року ОСОБА_3 працював виконробом у відповідача. Будівельні роботи виконувались на об'єкті «Комплекс по забою курчат», замовником робіт було ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер».

Керівництво відповідача фактично допустило ОСОБА_3 до роботи, але накази про прийняття його на роботу та наступне звільнення не видавалися, записи у його трудову книжку не вносилися. Оскільки відповідач обумовлену усно заробітну плату в сумі 9 000 грн. на місяць сплатив позивачу тільки за травень 2012 року, в останні числа серпня 2012 року ОСОБА_3 покинув роботу у відповідача.

Позивач пояснив також, що у червні - серпні 2012 року відповідач сплачував за оренду квартири, де проживав ОСОБА_3 разом з іншими працівниками, та платив компенсацію за відрядження.

Моральну шкоду ОСОБА_3 оцінив у 10 000 грн., обґрунтувавши її розмір тривалими негативними переживаннями через порушення його прав, неможливість нормально утримувати сім'ю.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково: не заперечував, що у червні - серпні 2012 року ОСОБА_3 працював на підприємстві виконробом. Відсутність наказів про прийняття його на роботу та звільнення пояснив тим, що попереднє керівництво підприємства новому директору передало не всю документацію. Представник заперечував, що заробітна плата ОСОБА_3 мала становити 9 000 грн. на місяць, та посилаючись на звітність підприємства до органів Пенсійного фонду України за цей період, зазначав, що заробітна плата ОСОБА_3 дорівнювала мінімальному розміру, передбаченому законодавством України.

ОСОБА_2 заявляв, що заробітна плата у такому мінімальному розмірі відповідачу ОСОБА_3 була сплачена вчасно, хоча письмових доказів про це на підприємстві не збереглося. Проти стягнення моральної шкоди представник заперечував.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що у червні - серпні 2012 року працювали у відповідача разом із ОСОБА_3 Їм також не платили заробітну плату. Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що її чоловік працював у відповідача і роботу покинув через те, що відповідач три місяці не платив йому та іншим робітникам заробітну плату.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підтверджуючи факт отримання ОСОБА_3 коштів на придбання обладнання, на відрядження, оренду квартири, стверджували, що підприємство не отримало від генерального підрядника інших коштів, крім авансових витрат, оскільки будівельні роботи були виконані із суттєвими недоліками, а ОСОБА_3 роботу покинув самовільно.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши надані ними докази, виходить із такого:

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Представник відповідача ОСОБА_2 визнав, що ОСОБА_3 у період з червня по серпень 2012 року працював у ПП «Придніпровська регіональна будівельна компанія», тому суд у відповідності до ч.1 ст. 61, ч. 4 ст. 174 ЦПК України ухвалює рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи спір в частині стягнення заробітної плати, суд виходить із положень ст. 95 Кодексу законів про працю України про те, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Позивач ОСОБА_3 не надав суду належних та допустимих доказів про розмір обумовленої з відповідачем заробітної плати - наказ про прийняття на роботу, штатний розклад - тому суд не може виходити із його пояснень та показань свідків про обіцяну роботодавцем заробітну плату.

З іншого боку, заробітна плата позивача не могла бути меншою, ніж гарантований законом мінімальний розмір заробітної плати.

Надані відповідачем звіти про суми нарахованої заробітної плати до органів Пенсійного фонду України за вказаний період (а.с. 86-114) також підтверджують, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачувався із заробітної плати ОСОБА_3, яка становила мінімальний розмір. З іншого боку, відповідач не надав суду доказів того, що заробітна плата позивачу була виплачена.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що з ПП «Придніпровська регіональна будівельна компанія» на користь ОСОБА_3 слід стягнути 3 298,00 грн. заробітної плати (за червень 2012 року - 1094,00 грн., за липень та серпень 2012 року - по 1 102,00 грн.)

Відповідно до ст. 237-1 відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Невиплата відповідачем заробітної плати порушила законні права ОСОБА_3, стала причиною його моральних страждань, вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя та життя його родини. Моральну шкоду суд оцінює у 2000 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з ПП «Придніпровська регіональна будівельна компанія» у державний бюджет слід стягнути судові витрати в сумі 486,20 грн. (243,60 грн.+243,60 грн.).

Відповідно до статей 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Придніпровська регіональна будівельна компанія» про визнання трудового договору укладеним, стягнення заробітної плати в сумі 27 000,00 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. - задовольнити частково.

Визнати, що у червні, липні та серпні 2012 року ОСОБА_3 працював виконробом у Приватному підприємстві «Придніпровська регіональна будівельна компанія» на підставі укладеного з ним трудового договору.

Стягнути з Приватного підприємства «Придніпровська регіональна будівельна компанія» (ідентифікаційний код 34169821, місцезнаходження 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект 50 років Жовтня, буд.71, кв. 65) на користь ОСОБА_3 3 298,00 грн. заробітної плати та 2 000,00 грн. моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути із Приватного підприємства «Придніпровська регіональна будівельна компанія» (ідентифікаційний код 34169821, місцезнаходження 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект 50 років Жовтня, буд.71, кв. 65) у державний бюджет на рахунок №31212206700009, одержувач УДКС у м. Кременчуці (Автозаводський район), код суду 22030001, код ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019 судові витрати в сумі 486,20 грн. (243,60 грн.+243,60 грн.).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя