Ухвала

від 21.05.2014 по справі 396/2668/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1201/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Русіна А. А.

Доповідач Бубличенко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

21.05.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Мурашка С.І.

- Сукач Т.О.

при секретарі - Сегал О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», третя особа - Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання дій неправомірними, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2014 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2014 року залишено без задоволення позов ОСОБА_3 до Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», третя особа - Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області, в якому вона просила зобов'язати Приютівську сільську раду усунути перешкоди в користуванні та передати їй в натурі земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3524085200:02:000:5350, яка належить їй на праві приватної власності згідно державного акту серія ЯК № 091008, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією 30.08.2012 року, а також визнати неправомірними дії Приютівської сільської ради по складанню акта про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки від 11.07.2013 року площею 1,4733 га (а.с.177-178).

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

В судове засідання представники відповідачів і третьої особи не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм поштових відправлень із судовими повістками. Приютівська сільська рада і ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» причину неявки в судове засідання не повідомили. Від Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області надійшло клопотання з проханням розглядати справу без участі його представника.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності представників відповідачів і третьої особи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки, ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 08.02.2012 року № 121-р позивачці 30.08.2012 року було видано державний акт на право приватної власності на землю серія ЯК № 091008 на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.10). Зазначена земельна ділянка знаходиться на території Приютівської сільської ради Новоукраїнського району за межами населеного пункту.

01.02.2011 року позивачка уклала з ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» договір на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки. (а.с.21).

02.03.2012 року були складені акти про передачу позивачці під охорону та зберігання межових знаків довгострокового зберігання в кількості 4-х штук, які встановлені по межах земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2.00 га ріллі, що передається у власність для ведення особистого селянського господарства, а також про встановлення та погодження в натурі меж зазначеної земельної ділянки (а.с.22-23).

Акт про передачу межових знаків підписали провідний інженер-проектувальник ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», позивачка і начальник управління Держкомзему у Новоукраїнському районі. Акт про встановлення та погодження меж підписали представник ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і Приютівський сільський голова, позивачка, а також суміжні власники та землекористувачі земельних ділянок: № НОМЕР_2 - ОСОБА_6, № НОМЕР_3 - ОСОБА_17, № НОМЕР_4 - ОСОБА_7.

03.09.2012 року позивачка знову звернулася до ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» із заявою про встановлення меж спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що попередній землекористувач не допускає її до земельної ділянки (а.с.14).

Проведеною Держсільгоспінспекцією в Кіровоградській області у березні 2013 року перевіркою дотримання вимог земельного законодавства при видачі державних актів Приютівською сільською радою Новоукраїнського району було встановлено, що рішенням Приютівської сільської ради Новоукраїнського району від 17.05.1996 року № 24 передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства та видані державні акти на право приватної власності на землю від 12.12.1996 року громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які не внесені до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. При проектуванні спірної земельної ділянки земельні ділянки, надані зазначеним особам для ведення особистого підсобного господарства, не були враховані. В результаті виникла накладка наданої позивачці земельної ділянки на земельні ділянки, які раніше були надані вказаним особам (а.с.19).

Листом від 24.10.2013 року № 256 Приютівська сільська рада повідомила позивачку про те, що на підставі рішення сесії Приютівської сільської ради № 24 від 17.05.1996 року на території цієї ради 9 громадян отримали державні акти на право приватної власності на землю, були встановлені межові знаки, що підтверджується актами встановлення в натурі зовнішніх меж земельних ділянок в кількості 9 штук, з якими перетинається земельна ділянка, надана позивачці (а.с.70).

За заявою позивачки з урахуванням зазначених державних актів представник ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 11 липня 2013 року склав іще один акт про встановлення меж належної позивачці земельної ділянки в її присутності, а також у присутності Приютівського сільського голови, яким встановив в натурі межі земельної ділянки площею 1,4733 га, що не перетинається із земельними ділянками, які раніше були надані у власність іншим громадянам Приютівською сільською радою (а.с.16).

Таким чином судом встановлено, що частина наданої позивачці у власність спірної земельної ділянки раніше уже була надана Приютівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області у власність іншим особам. Після встановлення цієї обставини ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на прохання позивачки 11 липня 2013 року склав іще один акт про встановлення меж належної позивачці земельної ділянки на ту її частину, яка не перетинається із раніше наданими земельними ділянками.

Позивачка вважає, що відповідачами (Приютівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області та ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою») порушується її право на користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом способів (ч.3 ст.152 ЗК України).

Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови № 7 від 16.04.2004 року (зі змінами) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснив, що судам підсудні справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів на право власності та право постійного користування земельними ділянками; про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки чи про звільнення земельної ділянки особою, яка займає її без належних на те підстав, та ін.

З матеріалів справи вбачається, що частиною спірної земельної ділянки користуються фізичні особи на підставі виданих Приютівською сільською радою державних актів, проте позивачка не пред'явила вимоги про визнання цих актів недійсними. Натомість вона просила зобов'язати Приютівську сільську раду усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, тоді як сільська рада не чинить позивачці перешкод у користуванні земельною ділянкою, як і другий відповідач - ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Не можна визнати обгрунтованими вимоги позивачки щодо визнання неправомірними дії Приютівської сільської ради по складанню акта про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки від 11.07.2013 року, оскільки цей акт складено за заявою позивачки з урахуванням раніше виданих державних актів на частину спірної земельної ділянки.

Враховуючи наведене, суд дійшов правильного висновку, що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки вона невірно обрала спосіб захисту свого права, яке вважає порушеним.

Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді