Ухвала

від 21.05.2014 по справі 2а-1670/7024/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К/800/24076/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

представника позивача неприбуття

представника відповідача неприбуття

представника третьої особи Маліченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської міської ради на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року

у справі №2а-1670/7024/12

за позовом Полтавської міської ради

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт», Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобікон Нетворкс»

про визнання дій протиправними та скасування реєстрації декларації

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року Полтавська міська рада звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області (далі - Інспекція ДАБК), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт», Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобікон Нетворкс», про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2012 № ПТ 08112081313 по будівництву базової станції, яка розташована за адресою: м. Полтава, просп. Першотравневий, 19/2, поданої замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт»; скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2012 № ПТ 08112081313 по будівництву базової станції, яка розташована за адресою: м. Полтава, просп. Першотравневий, 19/2; визнання протиправними дій відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 01.06.2012 № ПТ 14112089827 - базової станції, яка розташована за адресою: м. Полтава, просп. Першотравневий, 19/2; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 01.06.2012 № ПТ 14112089827 - базової станції, яка розташована за адресою: м. Полтава, просп. Першотравневий, 19/2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Полтавська міська рада оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що відповідач неправомірно зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2012 № ПТ 08112081313 по будівництву базової станції, яка розташована за адресою: м. Полтава, просп. Першотравневий, 19/2, поданої замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт», без висновку органу містобудування та архітектури про відповідність об'єкта будівництва санітарним та будівельним нормам і правилам; архітектурно-планувальним вимогам, що визначаються з урахуванням червоних та інших ліній регулювання забудови.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Інспекція ДАБК просила залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 23.05.2012 Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №ПТ08112081313, подану позивачем щодо нового будівництва базової станції мобільного зв'язку стандарту GSM 900/1800, базова станція РО0008 (нове будівництво), яка розташована за адресою м. Полтава, пр. Першотравневий, 19/2, Код 2213.3; клас наслідків СС-1, категорія складності - І /а.с. 61-65/.

01.06.2012 Інспекцією ДАБК зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ПТ14112089827 - базової станції мобільного зв'язку стандарту GSM 900/1800, базова станція РО0008 (нове будівництво), яка розташована за адресою м. Полтава, пр. Першотравневий, 19/2, яка подана замовником будівництва ТОВ «Астеліт».

У розділі 13 «Інформація про містобудівні умови» декларації про початок будівельних робіт від 23.05.2012 №ПТ08112081313, поданій ТОВ «Астеліт» до Інспекції ДАБК, зазначено, що вказаний розділ не потребує заповнення згідно з пунктом 20 наказу Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109.

Будівництво базової станції мобільного зв'язку стандарту GSM 900/1800 за адресою: м. Полтава, пр. Першотравневий, 19/2, заплановано здійснювати на даху будівлі без зміни її геометричних розмірів та висотою не більше 30 м.

Крім того, у розділі 14 Декларації «Інформація про земельну ділянку» ТОВ «Астеліт» зазначило про відсутність необхідності зазначення інформації про документ, що посвідчує право замовника на земельну ділянку.

Відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 01.02.2012 №РО0008 ТОВ «Астеліт» прийняв в строкове платне користування частину покрівлі гуртожитку площею 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Полтава, пр. Першотравневий, 19/2, для встановлення антенно-фідерних пристроїв.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приписами Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466) та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не передбачена обов'язкова наявність висновку органу містобудування та архітектури про відповідність об'єкта будівництва санітарним та будівельним нормам і правилам; архітектурно-планувальним вимогам, що визначаються з урахуванням червоних та інших ліній регулювання забудови під час реєстрації декларації.

Крім того, суди у своїх рішеннях дійшли висновку, що в розділі 14 Декларації «Інформація про земельну ділянку» ТОВ «Астеліт» правильно зазначено, що документом, який посвідчує право замовника на земельну ділянку, є договір оренди нерухомого майна від 01.02.2012 №РО0008.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій у зв'язку з наступним.

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з положеннями статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Разом з тим, у відповідності з пунктом 20 наказу Міністерства Регіонального розвитку та житлово - комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, яким затверджено «Перелік об'єктів будівництва, для будування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», до об'єктів будівництва, які не потребують містобудівних умов та обмежень, відносяться об'єкти, що будуються в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу із встановленням обладнання зв'язку, з використанням легких трубостійок для кріплення антенно-фідерних пристроїв, встановлених на існуючих будівлях, виробничих спорудах, металевих і цегляних трубах; а також те саме, із встановленням на існуючих будівлях малогабаритних (до 30 м) щогл полегшеної конструкції для кріплення антенно-фідерних пристроїв.

У той же час, декларація про початок виконання будівельних робіт, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, не містить розділу для зазначення інформації про висновок органу містобудування та архітектури про відповідність об'єкта будівництва санітарним та будівельним нормам і правилам; архітектурно-планувальним вимогам, що визначаються з урахуванням червоних та інших ліній регулювання забудови під час реєстрації декларації.

Таким чином, ТОВ «Астеліт» правомірно вважав, що розділ 13 Декларації 3 «Інформація про містобудівні умови» не підлягає заповненню з посиланням на пункт 20 наказу Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109.

Крім того, частиною шостою статті 31 Закону України «Про телекомунікації» суб'єктам господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, надано право установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору оренди з власником приміщення.

Відповідно до пункту 11 статті 38 Закону України «Про телекомунікації» операторам телекомунікації надано право встановлювати телекомунікаційне обладнання в приміщеннях, що належать їм на правах найму, з дозволу власника приміщення.

Відповідно до листа Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 29.09.2011 №40-17-3019 при заповненні декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт з реконструкції або капітального ремонту об'єктів державної і комунальної власності та приміщень в багатоповерховому будинку без зміни геометричних розмірів таких об'єктів розділ стосовно інформації щодо земельної ділянки та документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не заповнюється.

За вказаних обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що зареєструвавши декларації від 23.05.2012 № ПТ 08112081313 та від 01.06.2012 № ПТ 14112089827 Інспекція ДАБК діяла в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвал набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.