Ухвала

від 26.05.2014 по справі 814/1369/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2014 р. № 814/1369/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомпрокурора Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001

в інтересах держави в особіДПІ у Ленінському р-ні м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

доТОВ "Ланіс Плюс", пр. Миру, 46, кв. 92, м. Миколаїв, 54056

простягнення податкового боргу в сумі 3559763,99 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Миколаївської області звернувся з адміністративним позовом в інтересах ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області до ТОВ "Ланіс Плюс" про стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Права контролюючих органів визначені ст. 20 Податкового кодексу України, зокрема п.п. 20.1.34 п. 20.1 вказаної статті передбачено право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Вимоги адміністративного позову п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України не відповідають.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Заявник просить суд стягнути з відповідача 3559763,99 грн. податкового боргу, але таке формулювання позовних вимог суперечить нормам ПК України.

Так, згідно ст. 95 п. 95.1. ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.3. тієї ж статті визначає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, згідно ст. 95 ПК України, у разі наявності у особи податкового боргу, контролюючий орган повинен звернутись до суду із позовними вимогами про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, а у разі, якщо ці заходи не призвели до погашення податкового боргу, позивач повинен звернутись до суду із вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а тому загальне формулювання вимог, як "стягнути кошти у певному розмірі", без врахування вищенаведених вимог, суперечить приписам ПК України.

Заявник не виклав позовні вимоги з урахуванням статей 20 і 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подана із порушенням вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення адміністративного позову без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2 Встановити позивачу строк до 05.06.14 р. для усунення недоліків позовної заяви, а саме: викласти позовні вимоги з урахуванням статей 20 і 95 Податкового кодексу України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз