Постанова

від 19.05.2014 по справі 802/1451/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 травня 2014 р. Справа № 802/1451/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представників позивача: Чоловського О.М., Смірнова П.І.,

представника відповідача: Прокопюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергія ЛТД" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

В травні 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія ЛТД» (далі - ТОВ фірма «Енергія ЛТД») з позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Міністерства доходів і зборів України (далі - Жмеринська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Зазначали, що Жмеринською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергія ЛТД» з питань правильності формування податкового кредиту за жовтень 2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «Елтекс - ЛТД», наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 284/22/20107183 від 26.03.2014р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 15.04.2014р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 28 145 грн., з них, за основним платежем - 22 516 грн., за штрафними санкціями - 5629 грн. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його протиправним та просить скасувати, оскільки воно є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, не відповідає фактичним обставинам справи, а також таким, що винесено з порушенням норм матеріального права та таких принципів адміністративного провадження як безсторонності, добросовісності, розсудливості та рівності всіх перед законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених в письмових запереченнях, додатково наголосив на тому, що перевірка проводилась згідно вимог податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі виявлених порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ фірма «Енергія ЛТД» зареєстроване 10.01.1995р. виконавчим комітетом Жмеринської міської ради Вінницької області за реєстраційним номером 11751200000000220, код ЄДРПОУ 20107183, взято на податковий облік в органах ДПС 25.11.1996р. за № 69, станом на 20.03.2014р. перебуває на обліку в Жмеринській ОДПІ та є платником, зокрема, податку на додану вартість.

На підставі службового посвідчення серії ВН № 088301 від 24.04.2012р., виданого ДПС у Вінницькій області, заступником начальника відділу податкового аудиту Кушніром С.С., згідно з п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України, та наказу Жмеринської ОДПІ від 17.03.2014р. № 240 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ фірма «Енергія ЛТД» з питань правильності формування податкового кредиту за жовтень 2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «Елтекс - ЛТД», код ЄДРПОУ 36135506, наслідки якої відображені в акті № 284/22/20107183 від 26.03.2014р.

Позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ фірма «Енергія ЛТД»:

п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 22516 грн., в т.р. за жовтень 2011 року в сумі 22 516 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 10 178 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 284/22/20107183 від 26.03.2014р.ТОВ фірма «Енергія ЛТД» подано заперечення на вказаний акт до яких долучено подорожні листи вантажного автомобіля типової форми № 2. За результатами розгляду заперечень податковим органом їх залишено без задоволення, а акт без змін.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Жмеринською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 15.04.2014р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 28 145 грн., з них, за основним платежем - 22 516 грн., за штрафними санкціями - 5629 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.

Так, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. встановлено його завищення в сумі 32 694 грн., за жовтень 2011 року в сумі 32 694 грн.

В обґрунтування встановленого порушення перевіряючим зазначено, що за перевіряємий період, відповідно до отриманих копій документів ТОВ фірма «Енергія ЛТД» здійснювало господарські операції із ТОВ «Елтекс ЛТД» за жовтень 2011 року, а саме, ТОВ «Елтекс ЛТД» поставляло ТОВ фірма «Енергія ЛТД» будівельні матеріали.

Згідно наявних бази даних по даних правовідносинах рахується розбіжність в сторону завищення податкового кредиту по ТОВ фірма «Енергія ЛТД» в сум ПДВ 32 694 грн. за жовтень 2011 року.

Жмеринською ОДПІ отримано акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Елтекс - ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень 2011 року від 20.02.2012р. № 167/3-23-60.

В змісті зазначеного акту вказано, що зустрічну звірку з ТОВ «Елтекс-ЛТД» неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Елтекс - ЛТД» за жовтень 2011 року, які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.12.2011р. № 7458/26-1/30 ТОВ «Елтекс-ЛТД» має ознаки «фіктивності», а саме, кількість працюючих - 8 осіб; наявність основних засобів - відсутні; місцезнаходження не встановлено; службових осіб не опитано.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 26.12.2011р. № 1582/3/23-20-37480728 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амебиус» код за ЄДРПОУ 37480728, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків покупцями за жовтень 2011 року, який являється постачальником ТОВ «Елтекс-ЛТД» в жовтні 2011 року на суму ПДВ - 2 703 305,3 грн.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно наданих отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Амебиус» код за ЄДРПОУ 37480278 за жовтень 2011 року, які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, ТОВ «Амебиус» має ознаки «фіктивності». В ході відпрацювання було опитано директора та засновника ОСОБА_5, який повідомив про непричетність до фінансово-господарської діяльності.

Ретельно перевіривши доводи податкового органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході судового розгляду справи встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу будівельних матеріалів ТОВ фірма «Енергія ЛТД» в жовтні 2011 року було придбано у ТОВ «Елтекс ЛТД» будівельні матеріали.

Факт придбання та поставки будівельних матеріалів підтверджується наступними первинними документами:

- податковими накладними: № 5 від 03.10.2011р., № 6 від 03.10.2011р. (а.с. 35, 38);

- видатковими накладними: № 10/03 від 03.10.2011р., № 10/03/1 від 03.10.2011р. (а.с. 36, 39);

- рахунками № 10033 від 03.10.2011р., № 100032 від 03.10.2011р.;

- платіжними дорученнями № 105 від 11.11.2011р.; № 106 від 11.11.2011р. (а.с.41)

- подорожніми листами вантажних автомобілів Урал 43203, ЗІЛ ММЗ 4502 та КАМАЗ 55102 (а.с. 42-47).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі - Закон N 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (надалі - Положення № 88) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що усі вище перераховані первинні документи, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в жовтні 2011 року між ТОВ фірма «Енергія ЛТД» та ТОВ «Елтекс ЛТД», відповідно до ст. 9 Закону N 996 XIV є первинним документами, оформленими належними чином.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. а) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Постачання товару на ТОВ фірма «Енергія ЛТД» відбулось на митній території України, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Факт поставки товару, згідно договору купівлі-продажу, та виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в позивача зі сплати ПДВ в жовтні 2011 року в результаті здійснення господарських операцій з ТОВ «Елтекс ЛТД» підтверджується вище переліченими первинними документами.

Зазначена податковим органом така підстава для зменшення податкового кредиту, як встановлення здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «Елтекс ЛТД» з підприємством, яке на думку податкового органу, має ознаки фіктивної діяльності, є необґрунтованою, оскільки, податковим органом оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарських операцій повинні відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, так як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Зі змісту акту перевірки № 284/22/20107183 від 26.03.2014р. судом встановлено, що фактично реальність господарських операцій між ТОВ фірма «Енергія ЛТД» та ТОВ «Елтекс ЛТД» не перевірялась, а висновки акту перевірки в цій частині були сформовані на підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 167/3-23-60 від 20.02.2012р., що оцінюється судом критично.

Отже, вказані вище обставини, свідчать про те, що господарські операції щодо поставки товару між ТОВ фірма «Енергія ЛТД» та ТОВ «Елтекс ЛТД», були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, ТОВ фірма «Енергія ЛТД» віднесло 32 694 грн. до податковою кредиту за жовтень 2011 року, внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ «Елтекс ЛТД» на підставі відповідних первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Наявність у позивача усіх первинних документів внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ «Елтекс ЛТД» необхідних для визначення правильності формування податкового кредиту не заперечувалась представником відповідача.

Висновок податкового органу про не реальність господарських операцій між ТОВ фірма «Енергія ЛТД» та ТОВ «Елтекс ЛТД» носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Згідно з ч. 1 п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ч. 2 п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Відповідно до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (ч. 1 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Крім того, згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "нереальності" здійснених позивачем господарських операцій.

Висновок відповідача про "нереальність" господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Висновки податкового органу, викладені у вищевказаному акті, щодо завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2011 року в сумі 32 694 грн. є необґрунтованими та спростовуються первинними документами, які надано позивачем, досліджено в ході судового розгляду справи та приєднано до її матеріалів.

Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу викладеного в акті перевірки № 284/22/20107183 від 26.03.2014р., з огляду на поверховість перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Що стосується посилань відповідача на ту обставину, що в наявних у позивача подорожніх листах типової форми № 2, яку затверджено наказом Мінтрансу, Мінстату України 29.12.1995р. № 488/346, відсутні підпис та печатка вантажовідправника, не зазначено кількість відпрацьованих годин, кількість перевізних тон вантажу, кількість виконаних тонно - кілометрів, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997р.

Згідно даних Правил, єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна.

Наказ Мінтрансу, Мінстату України 29.12.1995р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, отже не є обов'язковим до виконання.

Наказом Мінстату України та Мінтрансу України № 228/253 від 07.08.1996р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1996р. за № 483/1508 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» встановлено форма товарно-транспортної накладної. Однак, дія вказаного наказу зупинена відповідно до повідомлення Держкомпідприємництва від 28.04.2006р. та рішення про державну реєстрацію наказу скасовано на підставі висновку Міністерства юстиції України № 10/68 від 15.05.2006р.

Таким чином, відсутність підпису та печатки вантажовідправника, не зазначення кількості відпрацьованих годин, кількості перевізних тон вантажу, кількості виконаних тонно - кілометрів не є підставою для не включення витрат з придбання будівельних матеріалів до складу валових витрат.

Що стосується відсутності сертифікату відповідності на продукцію, то судом встановлено, що перевіряючий в акті перевірки не зазначив, на які саме будівельні матеріали відсутні сертифікати відповідності. Слід зазначити, що відсутність сертифікату відповідності на продукцію не є підставою для формування висновку про безтоварність господарських операцій.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, оскаржуване рішення не відповідає критеріям визначеним у статті 2 КАС України. Відтак, позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (Постанова N 845) встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Конституцією України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 15.04.2014 року № 0000672200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергія ЛТД" судовий збір в розмірі 182,70 грн., шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович