Постанова

від 13.05.2014 по справі 2а-5494/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5494/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» (далі - позивач або ТОВ «ВК «Інвекс Телеком») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач або податковий орган) про визнання прротиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000902307 від 21.03.2012 року; визнання дій ревізора-інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському району м. Києва ОСОБА_3 протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. При цьому, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі висновків, викладених в акті перевірки.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» (код ЄДРПОУ 18017573) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Бета Трейдінг» (код ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Преображєніє» (код ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Прістекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Профіткомпані» (КОД ЄДРПОУ 37313178), ТОВ «Профінком» (код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Екобудтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 37194007), ТОВ «Трейд-Фокс» (код ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест» (код ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп» (код ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «ТС Альянс» (код ЄДРПОУ 35429446), ТОВ «Тібурон» (код ЄДРПОУ 3476055), ТОВ «Профіт Голд» (код ЄДРПОУ 37378832), ТОВ «Вестком-Груп» (код ЄДРПОУ 36678233) за період з 01.11.2008 року по 31.07.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.03.2012 року № 6/1-22-70-18017573 «Про результати документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» (код ЄДРПОУ 18017573) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Бета Трейдінг» (код ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Преображєніє» (код ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Прістекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Профіткомпані» (КОД ЄДРПОУ 37313178), ТОВ «Профінком» (код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Екобудтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 37194007), ТОВ «Трейд-Фокс» (код ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест» (код ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп» (код ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «ТС Альянс» (код ЄДРПОУ 35429446), ТОВ «Тібурон» (код ЄДРПОУ 3476055), ТОВ «Профіт Голд» (код ЄДРПОУ 37378832), ТОВ «Вестком-Груп» (код ЄДРПОУ 36678233) за період з 01.11.2008 року по 31.07.2010 року.

Згідно акту перевірки відповідачем було встановлено порушення п.5.1 та п.п. 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п.п.7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі даного акту податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000902307 від 21.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 552 507,00 грн. за основним платежем, 138 126,75 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на доводах про фіктивність господарської діяльності контрагентів позивача.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративного суду.

Обговорюючи питання правомірності податкового повідомлення-рішення №0000902307 від 21.03.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ «ВФ Інвекс Телеком» та ТОВ «Преображєніє» було укладено усну угоду на поставку товару. ТОВ «Преображєніє» було виписано податкову накладну - №2873 від 02.07.2010 року на суму 538 200,00 грн. Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» до складу податкового кредиту у липні 2010 року у сумі 89 700,00 грн. Розрахунки між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Преображєніє» проведені не в повному обсязі, заборгованість ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» становить 538 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 89 700,00грн.

Між ТОВ «Преображеніє» та ТОВ «Перша Українська дистребюторська компанія» (код ЄДРПОУ 36885193) було відступлення прав вимоги. Розрахунки між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Перша Українська дистребюторська компанія» проведені в повному обсязі.

Також між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Вестком-Груп» укладено усну угоду на поставку товару. ТОВ «Вестком-Груп» було виписано податкову накладну - №76 від 01.12.2009 року на суму 641 064,86 грн. Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» до складу податкового кредиту у грудні 2009 року у сумі 120 000,00 грн. Розрахунки між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Вестком-Груп» проведені в повному обсязі.

Також між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Трейд-Фокс» було укладено усну угоду на поставку товару. ТОВ «Трейд-Фокс» було виписано податкові накладні № 84 від 07.11.2008р. на суму 684 036,00 грн. та №632 від 18.12.2008р. на суму 2 100 000,00 грн. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» до складу податкового кредиту у листопаді 2008р. у сумі 114 006,00 грн. та у грудні 2008р. у сумі 350 000,00 грн. Розрахунки між: ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Треійд-Фокс» проведені не в повному обсязі, кредиторська заборгованість становить 2 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 350 000,00 грн.

Між ТОВ «Трейд-Фокс»та ТОВ «Корнест» було укладено договір про відступлення права вимоги від 01.06.2009р. Між ТОВ «Корнест» та ТОВ «Преображєніє» було укладено договір про відступлення права вимоги від 28.06.2010р. Розрахунки між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Преображеніє» проведені не в повному обсязі, кредиторська заборгованість становить 2 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 350 000,00 грн.

Також між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Корнест» було укладено усну угоду на поставку товару. ТОВ «Корнест» було виписано наступну податкову накладну -№ 1900 від 01.09.2009р. на суму 240 000,00 грн. Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» до складу податкового кредиту у вересні 2009р. у сумі 40 000,00 грн. Розрахунки між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «Корнест» проведені в повному обсязі.

Також між ТОВ «ВФ «Індекс Телеком» та ТОВ «ТС Альянс» було укладено угоду на надання послуг. ТОВ «ТС Альянс» було виписано наступну податкову накладну - № 3778 від 21.12.2009р. на суму 21 000,00 грн. Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» до складу податкового кредиту у грудні 2009р. у сумі 3 500,00 грн. Розрахунки між ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та ТОВ «ТС Альянс» проведені в повному обсязі.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Так, як вбачається з матеріалів справи та відповідачем не заперечується, між позивачем та його контрагентами було укладено ряд вище перелічених угод, на виконання яких позивачу його контрагентами було виписано податкові накладні.

Тобто є встановленим факт виконання умов за зазначеними вище договором та оплати його вартості, що підтверджується документально. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, що також відповідачем не заперечується.

Окремо, колегія суддів зазначає, що контрагенти позивача, на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Отже, на момент проведення перевірки у ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження формування податкового кредиту по операціям з контрагентами, які були предметом перевірки.

Крім того, твердження відповідача про те, що діяльність ТОВ «ВФ «Інвест Телеком» має фіктивний характер колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди або укладання фіктивних договорів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій на підставі вказаних вище договорів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції надаючи оцінку доказам наявним в матеріалах справи дійшов висновку, що з огляду на предмет та обсяг робіт, які, як стверджував позивач, було виконано його контрагентом, та товарів, які були ним поставлені, контрагенти позивача були позбавлені можливості виконати роботи, які є предметом договору, а позивач, в свою чергу, не міг не знати цього.

Зокрема, суд відмовляючи у задоволенні позову, погодився з висновками відповідача, пославшись на протоколи допиту осіб, які начебто є службовими особами контрагентів позивача, та водночас фактичного відношення до здійснення цими підприємствами господарської діяльності не мають.

Проте, як вбачається з матеріалів справи у позивача під час здійснення фінансово-господарських операцій із контрагентами не виникло сумнів щодо протиправності дій посадових осіб останнього. В той же час, відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, позивач не зобов'язаний перевіряти повноваження особи яка виступає від імені сторони угоди, що в свою чергу позбавляє його необхідності перевіряти наявність чи відсутність в діях такої особи ознак протизаконності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, на те що чинним, станом на час виникнення спірних правовідносин, законодавством також не передбачено обов'язок платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Зазначена позиція судової колегії узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Що ж стосується твердження податкового органу про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом в силу норм ст.ст. 203, 216 ЦК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно положень ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Однак, податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтування правомірності прийнятої податкової санкції, відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога щодо визнання дій посадової особи відповідача протиправними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Проте, позивачем в апеляційній скарзі не наведено жодних обґрунтувань та належних доказів щодо протиправності дій ревізора-інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському району м. Києва ОСОБА_3, яким судом першої інстанції не надано відповідної оцінки.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та частково підтверджені в ході апеляційного провадження, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2012 року скасувати та ухвалити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними , - задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби №0000902307 від 21.03.2012 року визнати протиправним та скасувати.

В задоволенні іншій частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.