Ухвала

від 21.05.2014 по справі 820/2876/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 р.Справа № 820/2876/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекціії у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2014р. по справі № 820/2876/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП"

до Державної податкової інспекціії у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000162201 від 06.02.2014 р.

Стягнуто з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" (адреса: м.Харків, вул. Чайковська, буд.27 ; код ЄДРПОУ 31440166 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4868 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень ).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст.135, 138,139,176 Податкового Кодексу України, положення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за №637 та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено виїзну документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" з питання своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів , а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12р. по 31.12.12р.

За результатами перевірки складено акт перевірки №140/20-31-22-01-07/31440166 від 20.01.14 року.

Не погоджуючись з актом перевірки №140/20-31-22-01-07/31440166 від 20.01.14 року, позивач звернувся з запереченням до Міністерства доходів і зборів у Харківській області №12 від 27.01.14р. , в яких позивач просив переглянути висновки акту перевірки, але за результатами розгляду заперечень висновки акту - залишені без змін.

На підставі акту перевірки №140/20-31-22-01-07/31440166 від 20.01.14 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000162201 від 06.02.2014 р., яким позивачу за порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ визначено розмір грошового зобов"язання з податку на прибуток на суму 622442 грн. та за штрафними санкціями - 311221 грн.

Фактичною підставою для винесення спірного рішення, слугувало посилання відповідача в акті перевірки про наявність безнадійної кредиторської заборгованості на балансових рахунках ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" та 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", у зв"язку з чим позивачем порушено п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ , а саме: занижено інші доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в сумі 1 779 426 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 р. на суму 1 674 722 грн., за 2012 рік на суму 1 779 426 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки носять характер суб»єктивних припущень та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

В силу положень ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті, та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, а відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають, в тому числі, суми безнадійної кредиторської заборгованості.

Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійною заборгованістю є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Включення вказаних доходів до доходів звітного періоду відбувається за датою, визначеною відповідно до ст. 137 Податкового кодексу України, на підставі документів, зазначених у п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України. Оскільки в ст. 137 Податкового кодексу України не міститься окремих положень щодо дати визнання безнадійної кредиторської заборгованості доходом, то підлягає застосуванню п.137.16 ст. 137 Податкового кодексу України, за яким датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України, після переривання перебіг позовної давності строк починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" укладено контракт № 12/05 від 14 грудня 2005 року, з Компанією FANEM LTDA (Бразилія), на виконання умов якого, 17.01.2006 року було поставлено позивачу товар, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 17.01.2006 року, карткою рахунку :632.

Відповідно до п.3.1, п.3.4 даного контракту та вимогами ч.4 ст. 538 ЦК України, 18.01.2006 року у ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" виникло зобов'язання по оплаті за поставлений йому товар і 18.01.2006 року розпочався перебіг строку позовної давності.

Грошове зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" виконано частково, у зв"язку з чим у позивача виникла заборгованість за вказаним контрактом у розмірі 580 доларів США, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 24.11.2008 року та актом звірки взаємних розрахунків від 26.09.2011 року, підписаними ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" та Компанією FANEM LTDA (Бразилія).

Керуючись зазначеними вище вимогами чинного законодавства, судом встановлено, що підписання сторонами даних актів звірки є діями, котрі свідчать про визнання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" заборгованості в розмірі 580 доларів США перед Компанією FANEM LTDA (Бразилія) за Контрактом № 12/05 від 14 грудня 2005 року, тобто боржник (позивач) визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора Компанії FANEM LTDA (Бразилія), у зв"язку з чим позовна давність переривається в день такого визнання.

Таким чином, перебіг строку позовної давності з 18.01.2006 року був перерваний актом звірки взаємних розрахунків від 24.11.2008 року, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості - 24.11.2008 року.

Також, перебіг строку позовної давності з 24.11.2008 року був перерваний актом звірки взаємних розрахунків від 26.09.2011 року, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості та з урахуванням ст. 257 ЦКУ становить - 26.09.2011 року, в той час, як відповідач в акті перевірки зазначає, що дата початку перебігу строку позовної давності за вказаним контрактом становить 01.04.2009 року.

Беручи до уваги все вищевикладене, судом встановлено, що 26.09.2014 року є граничним строком перебігу позовної давності за Контрактом № 12/05 від 14 грудня 2005 року і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 580 доларів США (з урахуванням перерахунку курсових різниць - 4 635,94 грн.) до безнадійної, отже, сума зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" за отриманий товар перед Компанією FANEM LTDA (Бразилія) не набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, що спростовує висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про заниження позивачем інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" укладено контракт № 004/2008 від 15 квітня 2008 року (а.с.128- 132т.І) з Компанією SLK TRADING LIMITED (Сполучене Королівство), з урахуванням Додатку № 3 від 17 липня 2008 року до нього, та на виконання умов якого, 01.12.2008 року поставлено позивачу товар на суму 137 400,00 доларів США, що підтверджується карткою рахунку :632.

Відповідно до п.3.1 даного контракту та вимогами Додатку № 3 від 17 липня 2008 року, 02.03.2009 року у ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" виникло зобов'язання по оплаті за поставлений йому товар і 02.03.2009 року розпочався перебіг строку позовної давності.

Грошове зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" не було ним виконано в повному обсязі, у позивача виникла заборгованість за вказаним контрактом у розмірі 137 400,00 доларів США, що підтверджується Листом Компанії SLK TRADING LIMITED від 09.12.2011 року та актом звірки взаємних розрахунків від 09.12.2011 року, підписаним ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" та Компанією SLK TRADING LIMITED.

Таким чином, перебіг строку позовної давності з 02.03.2009 року був перерваний зазначеними листом та актом звірки, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості - 09.12.2011 року, в той час, як відповідач в акті перевірки зазначає, що дата початку перебігу строку позовної давності за вказаним контрактом становить 01.04.2009 року.

Беручи до уваги все вищевикладене, судом встановлено, що 09.12.2014 року є граничним строком перебігу позовної давності за Контрактом № 004/2008 від 15 квітня 2008 року, з урахуванням Додатку № 3 від 17 липня 2008 року до нього, і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 137 400,00 доларів США (з урахуванням перерахунку курсових різниць - 1 098 238 грн.) до безнадійної, отже, сума зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" за отриманий товар перед Компанією SLK TRADING LIMITED не набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, що спростовує висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про заниження позивачем інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" укладено контракт № 009/2008 від 15 квітня 2008 року (а.с.144-148 т.І) з Компанією SLK TRADING LIMITED (Сполучене Королівство), з урахуванням Додатку № 1 від 03 липня 2008 року до нього та на виконання умов якого, 18.11.2008 року поставлено позивачу товар , що підтверджується вантажно-митною декларацією від 18.11.2008 року та карткою рахунку :632.

Відповідно п.3.1 даного контракту та вимогами Додатку № 1 від 03 липня 2008 року, 17.02.2009 року у ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" виникло зобов'язання по оплаті за поставлений йому товар і 17.02.2009 року розпочався перебіг строку позовної давності.

Грошове зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" по оплаті товару виконано ним частково, у зв"язку з чим у позивача виникла заборгованість за вказаним контрактом у розмірі 13 099,43 долари США, що підтверджується Листом Компанії SLK TRADING LIMITED від 08.12.2011 року та актом звірки взаємних розрахунків від 08.12.2011 року, підписаним ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" та Компанією SLK TRADING LIMITED.

Таким чином, перебіг строку позовної давності з 17.02.2009 року був перерваний зазначеними листом та актом звірки, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості - 08.12.2011 року, в той час, як відповідач в акті перевірки зазначає, що дата початку перебігу строку позовної давності за вказаним контрактом становить 01.12.2009 року.

Беручи до уваги все вищевикладене, судом встановлено, що 08.12.2014 року є граничним строком перебігу позовної давності за Контрактом № 009/2008 від 15 квітня 2008 року, з урахуванням Додатку № 1 від 03 липня 2008 року до нього, і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 13 099,43 долари США (з урахуванням перерахунку курсових різниць - 104 703,74 грн.) до безнадійної, отже, сума зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" за отриманий товар перед Компанією SLK TRADING LIMITED не набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, що спростовує висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про заниження позивачем інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" укладено договір № 66 від 15 вересня 2008 року (а.с.161 т.І) з Закритим акціонерним товариством "Ганза", на виконання умов якого, 17.09.2008 року перераховано позивачу передоплату у розмірі 350 000 грн. за товар, котрий ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" зобов'язане було поставити ЗАТ ""Ганза".

Відповідно п.4.1 даного договору, ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" було зобов'язане здійснити поставку товару ЗАТ "Ганза" до 09.12.2008 року, але, як пояснив представник позивача під час судового засідання, та 10.12.2008 року розпочався перебіг строку позовної давності.

Таким чином, у позивача виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 350 000 грн., що підтверджується Листом № 458 ЗАТ "Ганза" від 03.06.2011 року, Листом № 101 ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" від 15.06.2011 року, Угодою про погашення заборгованості від 03.06.2011 року та актом звірки взаємних розрахунків від 03.06.2011 року, підписаними ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" та ЗАТ ""Ганза".

Таким чином, перебіг строку позовної давності з 10.12.2008 року був перерваний зазначеними листами, угодою та актом звірки, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості - 03.06.2011 року, в той час, як відповідач в акті перевірки зазначає, що дата початку перебігу строку позовної давності за вказаним договором становить вересень 2008 року.

Беручи до уваги все вищевикладене, судом встановлено, що 03.06.2014 року є граничним строком перебігу позовної давності за Договором № 66 від 15 вересня 2008 року, і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 350 000 грн. до безнадійної, отже, сума зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" перед ЗАТ ""Ганза" не набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, що спростовує висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про заниження позивачем інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

На підставі рахунків-фактур № ТЕ-000000194 від 24.10.2008 року, № ТЕ-000000214 від 10.11.2008 року, № ТГ-0000356 від 03.12.2007 року (а.с.169-172 т.І) ТОВ "Укрмед" 29.10.2008 року, 11.11.2008 року та 04.12.2008 року перераховано позивачу передоплати за товар, який ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" зобов'язане було йому поставити.

30.12.2008 року ТОВ "Укрмед" направлено позивачу вимогу про повернення грошових коштів або поставку товару .

У зв"язку з тим, що в семиденний строк від дня пред'явлення вказаної вимоги, ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" не виконало зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 222 300 грн. або поставки товару ТОВ "Укрмед", в січні 2009 року розпочався перебіг строку позовної давності.

Таким чином, у позивача виникла заборгованість у розмірі 222 300 грн., що підтверджується Листом № 158 ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" від 30.12.2011 року, Угодою про погашення заборгованості від 30.12.2011 року та актом звірки взаємних розрахунків від 30.12.2011 року, підписаними ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" та ТОВ "Укрмед".

Отже, перебіг строку позовної давності з 06.01.2009 року був перерваний зазначеними листом, угодою та актом звірки, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості - 30.12.2011 року, в той час, як відповідач в акті перевірки зазначає, що дата початку перебігу строку позовної давності за вказаним договором становить листопад 2008 року.

Беручи до уваги все вищевикладене, судом встановлено, що 30.12.2014 року є граничним строком перебігу позовної давності і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 222 300 грн. до безнадійної, отже, сума зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" перед ТОВ "Укрмед" не набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, що спростовує висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про заниження позивачем інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Крім того, доказів того, що вищезазначені документи були відсутні у відповідача під час перевірки до суду не надано, навпаки з акту перевірки від 20.01.2014 року № 140/20-31-22-01-07/31440166 вбачається, що відповідач зазначає про договори та інші первинні документи у цьому акті. Також суд зазначає, що ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надіслано позивачу запит про надання інформації № 270/10/20-31-22-01-13 від 11 січня 2014 року, однак у ньому взагалі не запитувались пояснення та документи щодо кредиторської заборгованості позивача по взаємовідносинам з FANEM LTDA SLK TRADING LIMITED.

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки № 140/20-31-22-01-07/31440166 від 20 січня 2014 року на те, що підставою для висновків про завищення витрат за збут, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на загальну суму 539 067 грн., у тому числі за 2012 рік (4 квартал) на суму 539 067 грн. та відповідно заниження позивачем податку на прибуток, слугувало твердження про не підтвердження здійснення позивачем витрат щодо реєстрації обладнання на загальну суму 539 067 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" були укладені відповідні договори, предметом яких є реєстрація медичного обладнання.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до правоустановчих документів, одним із основних видів господарської діяльності ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" є оптова торгівля медичним устаткуванням та для виникнення можливості такої торгівлі позивачу необхідно отримати відповідні свідоцтва про реєстрацію медичного обладнання, у зв"язку з чим ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" звертається до третіх осіб для укладання з ними договорів реєстрації певного виду обладнання, отримання свідоцтва, висновків.

До матеріалів справи позивачем надано та долучено судом первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин зазначених вище договорів , а саме: накладні, картки рахунку, банківські виписки, товарно - транспортні накладні, довіреності, акти приймання-здачі виконаних послуг.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що зазначені вище витрати не були підтверджені первинними документами під час перевірки або після неї, оскільки до акту перевірки від 20.01.2014 р. складено Додаток №3, з якого вбачається, що відповідач під час перевірки використовував перелік документів (а.с.54-58 т.І) , доказів того , що позивачем не було надано документи під час перевірки ( акт відмови від надання документів) до суду не надано.

Крім того, ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" , не погоджуючись з актом перевірки № 140/20-31-22-01-07/31440166 від 20 січня 2014 року, керуючись п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, 27 січня 2014 року, подало до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області заперечення до акту перевірки разом з доданими первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" витрат у 4 кварталі 2012 року.

Відповідачем також зазначено в акті перевірки № 140/20-31-22-01-07/31440166 від 20 січня 2014 року про те, що підставою для висновків про завищення інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на загальну суму 645 515 грн., у тому числі за 2012 рік (4 квартал) на суму 645 515 грн. та відповідно заниження позивачем податку на прибуток, слугувало твердження про не підтвердження здійснення позивачем витрат на загальну суму 645 515 грн. З приводу цього судом встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до правоустановчих документів, одним із основних видів господарської діяльності ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" є ремонт та технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, у зв"язку з чим у ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" виникає необхідність в укладанні із замовниками договорів про надання їм таких видів послуг. З метою виконання даних договорів, позивач придбає матеріали, необхідні для проведення ремонту та технічного обслуговування медичного обладнання, яке передається йому замовниками, і витрати, понесені ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" у зв'язку з таким придбанням (вартість матеріальних ресурсів, використаних сервісною службою позивача), відносить до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат.

Підтвердженням понесених ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" витрат, у зв'язку з придбанням матеріалів, які використані в процесі здійснення позивачем своєї господарської діяльності , відповідні первинні документи та акти списання на загальну суму 174 749 грн., копаії яких долучені до матеріалів справи.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що зазначені документи не були надані під час перевірки з підстав, зазначених вище.

Таким чином, відповідачем не доведено завишення позивачем зазначених витрат та порушення ним п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем правил формування інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, а саме їх завищення у зв'язку з віднесенням до їх складу у перевіряємому періоді курсових різниць у сумі 376 709 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.153.1.3 п.153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (із змінами та доповненнями), визначено, що курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Разом з тим, згідно з п.п.7,8 даного положення, курсові різниці визначають за монетарними статтями балансу в іноземній валюті.

Згідно з п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", під монетарними статтями розуміють статті балансу про грошові кошти, а також про такі про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Відповідно до з п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Таким чином, монетарна стаття балансу - кредиторська заборгованість по розрахунках з постачальниками за товарами та кредитами, виражена в іноземній валюті, підлягає, починаючи з 01.04.2011 року, перерахунку на день її погашення та на дату балансу.

Згідно з п.п.138.10.4 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема, витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.12.1 п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат, у тому числі включаються витрати визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього ж Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

Підтвердженням понесених ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" витрат по курсовим різницям у сумі 376 709 грн. є свідоцтва по операціям на міжбанківському валютному ринку України та заяви про купівлю іноземної валюти, які долучені до матеріалів справи.

Витрати у вказаному розмірі були понесені ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП", у зв'язку з переоцінкою валюти та погашенням зобов'язань позивача за відповідними договорами та первинними документами, копії яких долучені до матеріалів справи.

З огляду на вищезазначене, відповідачем не доведено, що ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" неправомірно віднесено суми витрат від курсових різниць у сумі 376 709 грн. до складу валових витрат, що спростовує висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про завищення інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, які слугували підставою для прийняття спірного рішення, не відповідає встановленим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст.ст. 135, 138,139,176 Податкового Кодексу України, положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за №637 та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекціії у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2014р. по справі № 820/2876/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2014 р.