Ухвала

від 19.05.2015 по справі 820/2876/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Київ К/800/30772/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013

у справі № 820/2876/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено виїзну документальну планову перевірку ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 20.01.14 №140/20-31-22-01-07/31440166.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000162201 від 06.02.2014, яким позивачу за порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 622442,00 грн. та за штрафними санкціями - 311221,00 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірного рішення, слугували висновки відповідача про наявність безнадійної кредиторської заборгованості на балансових рахунках ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" та 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", у зв'язку з чим позивачем порушено пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ , а саме: занижено інші доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1779426,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають, в тому числі, суми безнадійної кредиторської заборгованості.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійною заборгованістю є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Включення вказаних доходів до доходів звітного періоду відбувається за датою, визначеною відповідно до ст. 137 Податкового кодексу України, на підставі документів, зазначених у п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України. Оскільки в ст. 137 Податкового кодексу України не міститься окремих положень щодо дати визнання безнадійної кредиторської заборгованості доходом, то підлягає застосуванню п.137.16 ст. 137 Податкового кодексу України, за яким датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було укладено контракт № 12/05 від 14.12.2005, з Компанією FANEM LTDA (Бразилія), на виконання умов якого, 17.01.2006 було поставлено позивачу товар, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 17.01.2006, карткою рахунку:632.

Грошове зобов'язання позивачем виконано частково, у зв'язку з чим у позивача виникла заборгованість за вказаним контрактом у розмірі 580 доларів США, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 24.11.2008 та актом звірки взаємних розрахунків від 26.09.2011, підписаними ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" та Компанією FANEM LTDA (Бразилія).

Таким чином, судами вірно встановлено, що 26.09.2014 є граничним строком перебігу позовної давності за Контрактом № 12/05 від 14.12.2005 і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 580 доларів США (з урахуванням перерахунку курсових різниць - 4635,94 грн.) до безнадійної. Отже, сума зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" за отриманий товар перед Компанією FANEM LTDA (Бразилія) не набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, що спростовує висновки відповідача про заниження позивачем інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Також, позивачем було укладено контракт № 004/2008 від 15.04.2008 з Компанією SLK TRADING LIMITED (Сполучене Королівство), з урахуванням Додатку № 3 від 17.07.2008 до нього, та на виконання умов якого, 01.12.2008 поставлено позивачу товар на суму 137400,00 доларів США, що підтверджується карткою рахунку:632.

Грошове зобов'язання не було виконано позивачем в повному обсязі, а тому виникла заборгованість у розмірі 137400,00 доларів США, що підтверджується Листом Компанії SLK TRADING LIMITED від 09.12.2011 та актом звірки взаємних розрахунків від 09.12.2011, підписаним ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" та Компанією SLK TRADING LIMITED.

Отже, як було вірно встановлено судами, 09.12.2014 є граничним строком перебігу позовної давності за вказаним Контрактом, і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 137400,00 доларів США (з урахуванням перерахунку курсових різниць - 1098238,00 грн.) до безнадійної.

Також, позивачем укладено контракт № 009/2008 від 15.04.2008 (а.с.144-148 т.І) з Компанією SLK TRADING LIMITED (Сполучене Королівство), з урахуванням Додатку № 1 від 03.07.2008 до нього та на виконання умов якого, 18.11.2008 поставлено позивачу товар , що підтверджується вантажно-митною декларацією від 18.11.2008 та карткою рахунку :632.

Грошове зобов'язання по оплаті товару виконано позивачем частково, у зв'язку з чим у позивача виникла заборгованість у розмірі 13 099,43 долари США, що підтверджується Листом Компанії SLK TRADING LIMITED від 08.12.2011 та актом звірки взаємних розрахунків від 08.12.2011.

Таким чином, 08.12.2014 є граничним строком перебігу позовної давності за Контрактом №009/2008 від 15.04.2008, і віднесенням заборгованості позивача у розмірі 13 099,43 доларів США (з урахуванням перерахунку курсових різниць - 104703,74 грн.) до безнадійної.

Отже, сума зобов'язання ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" за отриманий товар перед Компанією SLK TRADING LIMITED не набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, що спростовує висновки відповідача про заниження позивачем інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Крім того, між позивачем та ЗАТ "Ганза" було укладено договір № 66 від 15.09.2008, на виконання умов якого, 17.09.2008 перераховано позивачу передоплату у розмірі 350000,00 грн. за товар, який позивач зобов'язаний був поставити ЗАТ "Ганза".

Судами встановлено, що у позивача виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 350000,00 грн., що підтверджується листом № 458 від 03.06.2011, листом № 101 від 15.06.2011, Угодою про погашення заборгованості від 03.06.2011 та актом звірки взаємних розрахунків від 03.06.2011.

Таким чином, перебіг строку позовної давності з 10.12.2008 року був перерваний зазначеними листами, угодою та актом звірки, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості - 03.06.2011, в той час, як відповідач в акті перевірки зазначає, що дата початку перебігу строку позовної давності за вказаним договором становить вересень 2008 року.

На підставі рахунків-фактур № ТЕ-000000194 від 24.10.2008, № ТЕ-000000214 від 10.11.2008, № ТГ-0000356 від 03.12.2007 (а.с.169-172 т.І), ТОВ "Укрмед" 29.10.2008, 11.11.2008 та 04.12.2008 перераховано позивачу передоплати за товар, який ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" зобов'язане було йому поставити.

30.12.2008 ТОВ "Укрмед" направлено позивачу вимогу про повернення грошових коштів або поставку товару . Однак, у зв'язку з тим, що в семиденний строк від дня пред'явлення вказаної вимоги, позивач не виконав зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 222 300,00 грн. або поставки товару ТОВ "Укрмед", в січні 2009 року розпочався перебіг строку позовної давності.

Таким чином, у позивача виникла заборгованість у розмірі 222300,00 грн., що підтверджується листом № 158 від 30.12.2011, угодою про погашення заборгованості від 30.12.2011 та актом звірки взаємних розрахунків від 30.12.2011.

Отже, перебіг строку позовної давності з 06.01.2009 був перерваний зазначеними листом, угодою та актом звірки, і розпочався з моменту визнання позивачем заборгованості - 30.12.2011, в той час, як відповідач в акті перевірки зазначає, що датою початку перебігу строку позовної давності за вказаним договором є листопад 2008 року.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" були укладені відповідні договори, предметом яких є реєстрація медичного обладнання.

Відповідно до правоустановчих документів, одним із основних видів господарської діяльності ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" є оптова торгівля медичним устаткуванням та для виникнення можливості такої торгівлі позивачу необхідно отримати відповідні свідоцтва про реєстрацію медичного обладнання, у зв'язку з чим ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" звертається до третіх осіб для укладання з ними договорів реєстрації певного виду обладнання, отримання свідоцтва, висновків.

Так, в матеріалах справи наявні первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин зазначених вище договорів, а саме: накладні, картки рахунку, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, довіреності, акти приймання-здачі виконаних послуг.

Також, одним із основних видів господарської діяльності ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" є ремонт та технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, у зв'язку з чим у ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" виникає необхідність в укладанні із замовниками договорів про надання їм таких видів послуг. З метою виконання даних договорів, позивач придбає матеріали, необхідні для проведення ремонту та технічного обслуговування медичного обладнання, яке передається йому замовниками, і витрати, понесені ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП", у зв'язку з таким придбанням (вартість матеріальних ресурсів, використаних сервісною службою позивача), відносить до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат.

Підтвердженням понесених ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" витрат, у зв'язку з придбанням матеріалів, які використані в процесі здійснення позивачем своєї господарської діяльності, є відповідні первинні документи та акти списання на загальну суму 174749,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем правил формування інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, а саме їх завищення, у зв'язку з віднесенням до їх складу у перевіряємому періоді курсових різниць у сумі 376709,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до пп.153.1.3 п.153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Згідно з пп.138.10.4 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема, витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.12.1 п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат, у тому числі включаються витрати визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього ж Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

Підтвердженням понесених позивачем витрат по курсовим різницям у сумі 376709,00 грн. є свідоцтва по операціям на міжбанківському валютному ринку України та заяви про купівлю іноземної валюти, які долучені до матеріалів справи.

Витрати у вказаному розмірі були понесені позивачем, у зв'язку з переоцінкою валюти та погашенням зобов'язань позивача за відповідними договорами та первинними документами, копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, відповідачем не доведено, що ТОВ "ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП" неправомірно віднесено суми витрат від курсових різниць у сумі 376709,00 грн. до складу валових витрат, що спростовує висновки податкового органу про завищення інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та про порушення п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 06.02.2014 №0000162201.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль