Постанова

від 28.03.2014 по справі 804/16883/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/16883/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника відповідача - Волкова Д.В. Чохелі Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар'єр» до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудня 2013 року ТОВ «Любимівський кар'єр» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002372204 від 02 вересня 2013 року та стягнути з Дніпропетровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь ТОВ «Любимівський кар'єр» судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проведено перевірку в процесі, якої позивачем надано усі первинні документи, на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з ТОВ «Горизонталь Артпелес», сумнівність яких зазначена в акті перевірки, а саме договір підряду, податкові накладні, акти виконаних робіт та інші. Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку. В самому акті відсутні відомості про те що зазначені документи мають будь-які недоліки.

В процесі перевірки контролюючим органом не було зазначено витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які б містили відповідні записи щодо відсутності ТОВ «Горизонталь Артпелес» за місцезнаходженням, припинення його юридичної особи саме на час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Любимівський кар'єр», враховуючи передусім період здійснення господарських операцій. Відсутня також інформація, що ТОВ «Горизонталь Артпелес» не було зареєстровано платником ПДВ та не мало права видавати податкові накладні саме піл час здійснення операцій з ТОВ «Любимівський кар'єр». Також, в акті зазначено, що нереальність проведення господарських операцій між ТОВ «Горизонталь Артпелес» та ТОВ «Любимівський кар'єр», які відбувалися в період с 12.04.2013року по 30.04.2013року встановлено на підставі акту № 229/26-55-22-07 від 10.07.2013 року. Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на надання робіт/послуг від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, відсутні підстави вважати неправомірними дії щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. Також, позивач зазначає, що сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Акти перевірок ТОВ «Горизонталь Артпелес» не можуть бути безумовним доказом нереальності чи то фіктивності вчинених правочинів в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Отже, позивач зазначає, що ТОВ «Любимівський кар'єр» не може нести відповідальність за дії свого контрагента який через 4 (чотири) місяця після здійснення з ним фінансово-господарських операцій став відсутнім за місцем реєстрації.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень у судовому засіданні зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Любимівский кар'єр» (код ЄДРПОУ 23935242) щодо дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» (код ЄДРПОУ 36386622) у 2013 році встановлено, порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.1 55-VI (із змінами та доповненнями), у результаті чого ТОВ «Любимівский кар'єр» завищено податковий кредит за квітень 2013 року на загальну суму 110450,00 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» (код ЄДРПОУ 36386622), які не спрямовані на реальне настання наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 110450,00 грн. За результатами розгляду акта перевірки Дніпропетровською ОДПІ з посиланням на норми діючого законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 110450,00 грн., за штрафними санкціями - 55225,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, розглянувши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями податкового органу у період з 12.08.2013р. по 16.08.13р. проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Любимівский кар'єр» (код ЄДРПОУ 23935242) щодо дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» (код ЄДРПОУ 36386622) у квітні 2013 році.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 19.08.2013 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар'єр» код за ЄДРПОУ 23935242 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Горизонталь Артпелес» (код 22) за квітень 2013 року.».

У ході перевірки податковим органом встановлено, що зо ТОВ «Любимівський Кар'єр» не підтверджено реальність настання господарських відносин із ТОВ «Горизонталь Артпелес» за квітень 2013 року, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та відсутність реального здійснення платником податків операцій за квітень 2013 року по відносинам з ТОВ «Горизонталь Артпелес», що є порушенням п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 5-VI із змінами та доповненнями. У результаті зазначеного ТОВ «Любимівський Кар'єр» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Горизонталь Артпелес», за квітень 2013 року на суму 110450,00 грн. та порушення ст. 138, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України ТОВ «Любимівський Кар'єр» не має права на включення в подальшому до складу витрат суми з придбання послуг у квітні 2013 від ТОВ «Горизонталь Артпелес» у розмірі 552250 грн..

За результатами розгляду акта перевірки Дніпропетровською ОДПІ з посиланням на норми діючого законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 110450,00 грн., за штрафними санкціями - 55225,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки Дніпропетровської ОДПІ від 19 серпня 2013 року зазначено, що ТОВ «Любимівский кар'єр» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Горизонталь Артпелес» згідно договору підряду від 12 квітня 2013 року №39.

Відповідно до умов договору підряду № 39 від 12 квітня 2013 року ТОВ «Горизонталь Артпелес» здійснило розробку внутрішніх відвалів у обсязі 11 045 метрів кубічних, відповідно до статистичної звітності маркшейдерської служби у ТОВ «Любимівський кар'єр» є в наявності 1 810 000 тисяч метрів кубічних внутрішнього відвалу, які займають площу 9,71 гектарів.

На підтвердження умов договору ТОВ «Любимівский кар'єр» надано до перевірки податкові накладні та акти виконаних робіт за квітень 2013 року на загальну суму 662700,00 грн.. в тому числі ПДВ на суму 110450,00 грн.

Проте, акти виконаних робіт на виконані роботи з розробки внутрішнього відвалу від ТОВ «Горизонталь Артпелес» не несуть юридичної цінності та не містять доказовість первинного документу, оскільки оформлені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: відсутня адреса, за якою проводилися роботи, не вказано кількість людей, які брали участь у виконанні вказаних робіт, не зазначено оплату праці робітників та зміст проведених робіт.

До перевірки не надано дозволів на проведення вказаних у договорі та у актах виконаних робіт послуг та не надано будь-яких звітів, що містять зміст виконаних послуг.

Крім того, ТОВ «Любимівский кар'єр» не надано до перевірки доказів проведення зазначених робіт, у зв'язку з чим не має можливості встановити, на якому саме етапі здійснювалась розробка відвалу. До перевірки не надано документів, які підтверджую наявність на балансі ТОВ «Любимівский кар'єр» об'єкту на якому проводились роботи, оскільки у разі отримання робіт (послуг) з отримання послуг, таке підприємство повинно мати підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та належним чином складе ІННІ документи, а саме: кошторисну документацію, що є підтвердженням даного виконання робіт, а також підставою (первинними документами) для оприбуткування даних робіт (послуг).

Також, до перевірки не надано кошторисну документацію, документи, що підтверджують виставлення ТОВ «Любимівский кар'єр» отриманих робіт (послуг), які б свідчили про наявність Замовника.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровською ОДПІ від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів отримано акт №229/56-22-10-07 від 10.07.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонталь Артпелес» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 31.04.13 по 31.05.13 року з висновками про нереальність здійснення господарських операцій та відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток з операцій між контрагентами.

Відповідно до вказаного акту встановлено, що ТОВ «Горизонталь Артпелес» не знаходиться за місцем реєстрації, а правочини укладені ним та контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою уникнення від сплати податків третіх осіб.

Крім того, загальна чисельність працюючих на ТОВ «Горизонталь Артпелес», відповідно до баз даних ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС склала 1 чол. Аналізом документів податкової звітності ТОВ «Горизонталь Артпелес», виявлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через наявність обладнання, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Проте, будь-яких фактів, які б могли свідчити про можливість здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності, не встановлено.

Також, згідно баз даних ДОДПІ встановлено, що у ТОВ «Горизонталь Артпелес» відсутній податковий кредит за квітень 2013 року, що свідчить про відсутність залучення інших організацій до здійснення вказаних у актах виконаних робіт послуг.

Наявність векселя та акту прийому передачі векселя від 30 серпня 2013 року також не може свідчити про направленість дій на настання реальних наслідків, оскільки не сплачений позивачем та складений у місті Дніпропетровську.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Окрім того, відповідно до Спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерств і статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. А саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф.№2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф.№1 міжнародна; «Товарно-транспортна накладна», ф.1-ТН; «Талон замовника» ф.№1-Т3.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Проаналізувавши норми законодавства суд враховує, що лише від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010р. за №1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також, у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі №2а-9864/11/2670 (К/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Позивачем не надано жодного первинного документу на підтвердження своїх вимог та спростування висновків податкового органу. У позовній заяві відсутні посилання на будь-які первинні документи, щодо визначених в акті перевірки обставин.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Всупереч наведених положень КАС України позивачем не надано суду підтверджуючих реальність господарських операцій первинних документів.

В даному випадку, як зазначено вище, позивач жодним чином не підтвердив реальність господарських операцій між ним та контрагентами та не обґрунтував свою позицію.

З урахуванням викладеного, доводи позивача не знайшли підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи.

На підставі вищенаведеного, суд зазначає, що обґрунтування та висновки відповідача не спростовані матеріалами справи.

За таких обставин, суд прийшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар'єр» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна