Постанова

від 03.12.2014 по справі 804/16883/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2014 рокусправа № 804/16883/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар'єр» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар'єр»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Любимівський кар'єр» у грудні 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002372204 від 02 вересня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 12.08.2013 по 16.08.2013 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Любимівський кар'єр» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Горизонталь Артпелес» за квітень 2013 року, за результатами якої складено Акт № 77/22-04/23935242 від 19.08.2013.

На підставі висновків акту відповідачем 02 вересня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002372204, яким ТОВ «Любимівський кар'єр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 110450,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55225,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «Любимівський кар'єр» з ТОВ «Горизонталь Артпелес», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством у періоді, що перевірявся, було завищено податковий кредит за квітень 2013 року на суму 110450,00 грн.

В основу таких висновків було покладено акт ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Горизонталь Артпелес» з платниками податків за період діяльності з 01.04.2013 по 31.05.2013» № 229/26-55-22-07 від 10.07.2013, за висновками якого податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування та здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Любимівський кар'єр» та ТОВ «Горизонталь Артпелес» було укладено договір підряду на виконання робіт по розробці відвалу № 39 від 12.04.2013.

На виконання вказаного договору були виписані податкові накладні та Акти виконаних робіт (послуг), а також проведено оплату виконаних робіт, що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача.

Вищезазначений договір не були визнано недійсним в судовому порядку.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що акти виконаних робіт по розробці внутрішнього відвалу оформленні з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містять адреси, за якою проводилися роботи, кількість людей, які брали участь у виконанні робіт, не зазначено оплату праці робітників та зміст проведених робіт. Також до перевірки не було надано кошторисну документацію, документів, що підтверджують наявність на балансі ТОВ «Любимівський кар'єр» об'єкту, на якому проводились роботи, дозволів та звітів щодо проведення робіт, визначених у договорі.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що неподання актів виконаних робіт в сукупності з іншими доказами може лягти в основу висновків про недоведеність надання послуг, тоді як їх складання з певними недоліками є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку.

Окрім того колегія суддів зазначає, що Акти виконаних робіт є невід'ємною частиною договору, в якому зазначено адресу та обсяги робіт.

Не надання ТОВ «Любимівський кар'єр» до перевірки кошторисної документації, документів, що підтверджують наявність на балансі об'єкту, на якому проводились роботи, дозволів та звітів щодо проведення робіт, визначених у договорі, не може слугувати підставою для визнання безтоварності господарських операцій, оскільки складання вказаних документів договором не передбачалося, складання кошторисної документації та звітів є виключною компетенцією суб'єкта господарювання.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з Довідкою з ЄДР ТОВ «Любимівський кар'єр» здійснює діяльність по добуванню корисних копалин, на здійснення вказаної діяльності має спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на користування надрами № 4338 від 21.08.2007, копія якого міститься в матеріалах справи.

Спростовуючи посилання податкового органу в акті перевірки на ненадання позивачем документів, що підтверджують розрахунки за отриманні послуги, суд апеляційної інстанції зазначає, що оплата наданих послуг за договором підряду № 39 від 12.04.2013 була здійсненна у період з 04.06.2013 по 30.09.2013, що підтверджується простим векселем та платіжними дорученнями, копія яких містяться в матеріалах справи.

Крім того суд зазначає, що не подання позивачем на запит податкового органу доказів оплати не позбавляє останнього права витребувати додаткові документи під час проведення перевірки, що не було здійснено відповідачем.

Щодо посилання податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Горизонталь Артпелес» колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентом позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того податковий орган не перевіряв укладання цивільно-правових договорів контрагента позивача.

Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що факт здійснення ТОВ «Любимівський кар'єр» господарських операцій з ТОВ «Горизонталь Артпелес» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002372204 від 02 вересня 2013 року підлягає скасуванню як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар'єр» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року в адміністративній справі № 804/16883/13-а скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар'єр» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002372204 від 02 вересня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 08 грудня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова