Рішення

від 20.05.2014 по справі 916/756/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2014 р.Справа № 916/756/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС"

про стягнення 20258грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Голокоз О.С., довіреність від 20.03.2014р.; Сліпенчук О.С., директор, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 10.03.2000р.;

Від відповідача: Пеньковський В.Б., довіреність від 02.01.214р.

В судовому засіданні 13.05.14р. по справі було оголошено перерву до 20.05.14р. о 10:30., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" про стягнення заборгованості у розмірі 21563,50грн., а саме: заборгованості по орендній платі за договором оренди №1249 від 17.06.2009р. у розмірі 20258грн. та пені у розмірі 1305,50грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.14р. порушено провадження у справі №916/756/14.

Приймаючи до уваги, що суддя Гут С.Ф. з 20.03.2014р. перебуває на лікарняному, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 20.03.14р. передано справу №916/756/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" про стягнення 21563,5грн. на розгляд судді господарського суду Одеської області Меденцева П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2014р. прийнято справу №916/756/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" про стягнення 21563,5грн. до провадження судді господарського суду Одеської області Меденцева П.А.

Приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Гут С.Ф. вийшов з лікарняного, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 25.03.14р. передано справу №916/756/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" про стягнення 21563,5грн. на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2014р. справу №916/756/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" про стягнення 21563,5грн. прийнято до провадження судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

15.04.2014р. відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.ГСОО№9556/14 від 15.04.2014р.), відповідно до якого проти позову заперечує у повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що починаючи з 04.07.2012р. працівники ТОВ "ДОВІРА" не допускали співробітників ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" до орендованого приміщення, посилаючись на розірвання договору оренди, що підтверджується актами від 04.07.2012р., 01.08.2012р., 10.09.2012р., 14.10.2012р. У зв'язку з чим, не допускаючи співробітників ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" до орендованого майна, ТОВ "ДОВІРА" порушило право ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС", передбачене п. 7.2.1 договору оренди, та своїми діями не давало змоги ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" ані користуватись орендованим майном, ані звільнити орендоване приміщення від власного рухомого майна та передати його ТОВ "ДОВІРА" на підставі рішення суду про розірвання договору оренди. Таким чином, нарахування орендної плати після 04.07.2012р. є безпідставним, так як послуги з надання майна в оренду не надавались. Крім того, у своїх позовних вимогах ТОВ "ДОВІРА" просить суд стягнути пеню у розмірі 1305,50грн. Проте, ТОВ "ДОВІРА" як видно з розрахунку пені пропустило строк позовної давності по значній її частині, а також здійснює нарахування пені за період більш ніж шість місяців.

Наданий відзив судом залучений до матеріалів справи.

15.04.2014р. позивач надав клопотання (вх.ГСОО№9553/14 від 15.04.2014р.) про залучення до матеріалів справи документів.

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

13.05.2014р. позивач надав довідку(вх.№12238/14 від 13.05.14р.), про те, що кошти по сплаті орендної плати відповідачем не перераховувались з вересня місяця 2012р. до теперішнього часу.

Надана довідка судом залучена до матеріалів справи.

13.05.2014р. відповідач надав клопотання про залучення до матеріалів справи документів (вх.ГСОО№12241/14 від 13.05.2014р.).

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

20.05.2014р. позивач надав уточнену позовну заяву (вх.ГСОО№12967/14 від 20.05.2014р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу у розмірі 20258грн. та витрати по сплаті судового збору.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

17.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАВТОТРАНС" (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення, відповідно до умов якого, у порядку і на умовах визначених договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування частину автобусної станції, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Балта, вул. Уварова, буд. 38а, що належить Орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності (САА № 374318) від 17.06.2005р., виданого Балтською міською радою згідно з рішенням виконкому Балтської міської ради від 16.06.2005р., №167. Вказана вище автобусна станція зареєстрована у Балтському районному БТІ під №62, у книзі 38, на стор. 32 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно під №11130442, що підтверджується витягом з реєстру №23042533, виданим Балтським районним БТІ 17.06.2009р.

Згідно з п. 1.2 договору, в оренду передаються приміщення загальною площею 51,9кв.м, а саме: прим. 1-17 площею 5,5кв.м, прим. 1-18 площею 19,0кв.м, прим. 1-20 площею 7,1кв.м, прим. 1-21 площею 20,3кв.м.

Умовами п. 3.1 договору передбачено що передача-приймання об'єкта здійснюється уповноваженими представниками сторін на підставі акта приймання-передачі, який підписується протягом 3-х днів з моменту підписання договору.

Пунктом 4.1 передбачено, що строк оренди становить 10 (десять) років з дати приймання Об'єкта за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1 договору, розмір орендної плати становить 2000 (дві тисячі)грн., в місяць, в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 5.2 договору, орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку, або за готівку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця.

Умовами п. 5.3 договору передбачено, що розмір орендної плати може переглядатись та змінюватись за взаємною згодою сторін не частіше ніж один раз на півроку.

Згідно з п. 7.1.2 орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення строків внесення орендної плати, встановлених пунктом 5.2 договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Умовами п. 10.3 договору визначено, що договір набуває чинності в момент, визначений у п. 3.2 договору та діє не довше ніж до підписання акту приймання-передачі згідно з п. 8.2 договору.

На виконання умов договору Орендоване приміщення було передано в оренду ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" 17.06.2009р. та підписано між сторонами Акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Проте, в порушення умов договору, відповідач систематично несвоєчасно розраховувався за орендну плату, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість з вересня 2012р. по липень 2013р. у розмірі 20258грн.

В зв'язку з чим , ТОВ "Довіра" на протязі 2011 - 2013років зверталось до Орендаря з проханням не порушувати умови договору зазначені п. - п. 5.1., 5.2., 7.1.2. та погасити заборгованість по орендній платі. Так, листом за №10 від 21.03.2011р. де сума заборгованості складала 4000грн., листом №22 від 07.09.2011р. , листом №1 від 11.02.2012р. , листом №16 від 15.05.2013р. , листом №19 від 04.07.2013р. Орендар був повідомлений.

Проте зазначені листи залишені без відповіді та задоволення.

В зв'язку з систематичними порушеннями умов Договору, ТОВ "ДОВІРА", звернулось з позовною заявою до Господарського суду Одеської області про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення.

Рішенням від 26 листопада 2012р. по справі №5017/2665/2012 Господарський суд Одеської області позов ТОВ "ДОВІРА" задовольнив.

ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" не погодилось і звернулось до Одеського Апеляційного Господарського суду, який Постановою від 14.02.2013р., скаргу ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" залишив без задоволення , а Рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.12р. по справі №5017/2665/2012 без змін.

На підставі Рішення Господарського суду Одеської області та Постанови Одеського Апеляційного Господарського суду, ТОВ "ДОВІРА" листами №12 від 11.03.2013р. та №16 від 15.05.2013р. зверталось до ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" з проханням, погасити заборгованість по орендній платі за весь період користування орендованим приміщенням та направити уповноваженого представника для передачі Об'єкта оренди.

04.07.2013р. було підписано Акт приймання - передачі об'єкта оренди до Договору оренди від 17.06.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6, р-р №1249.

Після підписання Акта приймання - передачі орендованого приміщення, ТОВ "ДОВІРА" листом №19 від 04.07.2013р. звернулось до ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" з вимогою погасити заборгованість по орендній платі за період користування орендованим приміщенням з вересня 2012 року по липень 2013 року.

Проте зазначений лист залишений без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позивач завернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою та уточненням до неї до відповідача ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" про стягнення суми основного боргу у розмірі 20258грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так судом встановлено порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 17.06.2009р., щодо своєчасної оплати орендної плати, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20258грн., а саме: за вересень 2012р. - 2000грн., за жовтень 2012р. - 2000грн., за листопад 2012р. - 2000грн., за грудень 2012р. - 2000грн., за січень 2013р. - 2000грн., за лютий 2013р. - 2000грн., за березень 2013р. - 2000грн., за квітень 2013р. - 2000грн., за травень 2013р. - 2000грн., за червень 2013р. - 2000грн., за липень 2013р. - 258грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнена позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" до відповідача Приватного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди №1249 від 17.06.2009р. у розмірі 20258грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 22479374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" (66101, Одеська обл., м. Балта, вул. Уварова, 38а, код ЄДРПОУ 26419191) заборгованість по орендній платі у розмірі 20258 (двадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім)грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.05.2014р.

Суддя Гут С.Ф.