Рішення

від 26.05.2014 по справі 369/12234/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12234/13-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М. Провадження № 22-ц/780/3355/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М. Категорія 55 26.05.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Фінагєєва В.О., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Перша Київська обласна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту та вилучення запису з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду вказаним позовом, який мотивував тим, що відповідно до договорів купівлі - продажу від 27 квітня 2005 року та від 28 квітня 2005 року він придбав дев'ять земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, які розташовані у АДРЕСА_1. На підставі зазначених договорів купівлі-продажу позивач отримав державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, а саме:

- державний акт серії ЯЖ №683680 на право власності на земельну ділянку площею 0,4818 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0072;

- державний акт серії ЯЖ №683681 на право власності на земельну ділянку площею 0,4742 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0073;

- державний акт серії ЯЖ №683682 на право власності на земельну ділянку площею 0,4366 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0074;

- державний акт серії ЯЖ №683683 на право власності на земельну ділянку площею 0,4979 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0075;

- державний акт серії ЯЖ №683684 на право власності на земельну ділянку площею 0,2470 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0086;

- державний акт серії ЯЖ №683685 на право власності на земельну ділянку площею 0,2483 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0087;

- державний акт серії ЯЖ №683686 на право власності на земельну ділянку площею 0,2495 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0088;

- державний акт серії ЯЖ №683687 на право власності на земельну ділянку площею 0,2475 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0089;

- державний акт серії ЯЖ №683688 на право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0090.

Вказував, що у 2006 році Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу за фактом заволодіння шахрайським шляхом правами на земельні ділянки, які розташовані у АДРЕСА_1, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України та під час досудового слідства постановою начальника ГУ Генеральної прокуратури України від 23 травня 2006 року і постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25 вересня 2007 року, земельну ділянку розміром 59,9317 га визнано об'єктом злочинних дій, приєднано до справи, як речовий доказ та накладено на неї арешт, до складу якої входять належні позивачу земельні ділянки. У квітні 2013 року позивачу стало відомо, що 27 липня 2011 року вказана кримінальна справа була закрита на підставі пунктів 2, 8 cт.6 КПК України (1960 року), проте не було вирішено питання про зняття арешту із вказаних земельних ділянок. На його неодноразові звернення про зняття арешту, відповідач 23 квітня 2013 року надав йому відповідь про відсутність підстав для зняття арешту, мотивуючи тим, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 80 КПК України (в редакції 1960 року) речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали суду про закриття справи.

Посилаючись на те, що він не має відношення до даної кримінальної справи, а арешт належних йому земельних ділянок порушує його право власності на них, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд звільнити вказані вище належні йому земельні ділянки з-під арешту, накладений постановою начальника ГУ Генеральної прокуратури України від 23 травня 2006 року і постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25 вересня 2007 року у кримінальній справі №27- 858 та вилучити з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про арешт належних йому земельних ділянок.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2014 року до участі у справі залучено Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що належні позивачу земельні ділянки, які він просить звільнити з-під арешту, визнані речовим доказом по кримінальній справі, а тому законодавство про захист права власності не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Також суд зазначив, що дане питання може бути вирішене лише в порядку кримінального судочинства під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 відповідно договорів купівлі-продажу від 27 квітня 2005 року та 28 квітня 2005 року придбав дев`ять земельних ділянок, які розташовані у АДРЕСА_1.

09 грудня 2008 року на підставі вказаних договорів купівлі - продажу ОСОБА_2 отримав державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, які розташовані у АДРЕСА_1, а саме:

- державний акт серії ЯЖ №683680 на право власності на земельну ділянку площею 0,4818 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0072;

- державний акт серії ЯЖ №683681 на право власності на земельну ділянку площею 0,4742 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0073;

- державний акт серії ЯЖ №683682 на право власності на земельну ділянку площею 0,4366 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0074;

- державний акт серії ЯЖ №683683 на право власності на земельну ділянку площею 0,4979 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0075;

- державний акт серії ЯЖ №683684 на право власності на земельну ділянку площею 0,2470 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0086;

- державний акт серії ЯЖ №683685 на право власності на земельну ділянку площею 0,2483 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0087;

- державний акт серії ЯЖ №683686 на право власності на земельну ділянку площею 0,2495 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0088;

- державний акт серії ЯЖ №683687 на право власності на земельну ділянку площею 0,2475 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0089;

- державний акт серії ЯЖ №683688 на право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га, кадастровий номер 32 224 882 05 03 005 0090.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

По справі встановлено, що Генеральною прокуратурою України проводилось досудове слідство у кримінальній справі №27-858, яка порушена 19 грудня 2005 року слідчим управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - СУ ГУ МВС України в Київській області) за фактом заволодіння шахрайським шляхом державною земельною ділянкою площею 59, 9317 га, що розташована у АДРЕСА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Під час розслідування даної кримінальної справи слідчим СУ ГУ МВС України в Київській області 06 травня 2006 року порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення статуту Громадської організації «Об`єднання громадян «Лісне-2» службовими особами цього об'єднання за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.

У рамках даної кримінальної справи постановою начальника Головного управління Генеральної прокуратури України від 23 травня 2005 року встановлено заборону на продаж, перереєстрацію, заставу та будь-які інші дії спрямовані на відчуження земельної ділянки загальною площею 59,9317 га, розташовану у АДРЕСА_1, до складу якої входять земельні ділянки, які належать позивачу , а постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України вказану вище земельну ділянку площею 59,9317 га визнано об'єктом злочинних дій та приєднано до цієї справи як речовий доказ (а.с.100-103).

Крім того, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 13 січня 2009 року з метою забезпечення можливого цивільного позову та забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, накладено арешт, зокрема, на дев`ять земельних ділянок, які належать ОСОБА_2, що розташовані у АДРЕСА_1 (а.с.104-105).

27 липня 2011 року старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України винесено постанову про закриття даної кримінальної справи № 27-858, порушену за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях невстановлених осіб складу злочину та смертю ОСОБА_3 (а.с.106-114).

Обгрунтовуючи вимоги позову, ОСОБА_2 посилався на те, що він не є учасником кримінального провадження по даній кримінальній справі, у зв'язку з чим не має процесуального права на оскарження постанов слідчого про накладення арешту на майно у порядку, визначеному КПК України. Арешт на належні йому земельні ділянки, накладений постановами органу досудового слідства, порушує його право власності на них.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.81 КПК України (1960 року) питання про речові докази вирішуються вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.

Даний висновок повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 15 травня 2013 року № 6-26цс13, яка відповідно до ч.2 ст.214, ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Отже, враховуючи вимоги закону та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що право власності особи, яка не є учасником кримінального провадження, має захищатися шляхом звільнення майна з-під арешту, тобто законодавство про захист права власності поширюється на ці правовідносини.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що належні позивачу земельні ділянки, які він просить звільнити з-під арешту, визнані речовим доказом по кримінальній справі, а тому законодавство про захист права власності не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, є помилковим.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України.

Вирішуючи справу в межах заявлених вимог про звільнення майна з-під арешту та вилучення запису з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, колегія суддів вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що рішенням апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2014 року скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року, яким відмовлено в позові заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, про визнання незаконними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов'язання вчинити дії та ухвалено нове рішення, яким даний позов заступника прокурора Київської області задоволено частково.

Зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований за № 3843.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3759.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3842.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3843.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_17 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3757.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3841.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3839.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_19 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3840.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3839.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3837.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3836.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 та зареєстрований за №3760.

Також визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683688 на право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900358 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683682 на право власності на земельну ділянку площею 0,4366 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900352 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683687 на право власності на земельну ділянку площею 0,2475 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900357 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано державний акт серії ЯЖ №683685 на право власності на земельну ділянку площею 0,2483 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900355 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683684 на право власності на земельну ділянку площею 0,2470 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900354 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683683 на право власності на земельну ділянку площею 0,4979 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900353 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683686 на право власності на земельну ділянку площею 0,2495 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900356 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683681 на право власності на земельну ділянку площею 0,4742 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900351 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №683680 на право власності на земельну ділянку площею 0,4818 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради (с.Лісне), виданий ОСОБА_2 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832900350 та скасовано його державну реєстрацію (а.с.155-165).

Отже, враховуючи, що відповідно до ст.391 ЦПК України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, однак на час апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 не є власником земельних ділянок, на які накладено арешт, оскільки рішенням апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2014 року визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, що видані на його ім`я, тому колегія суддів приходить до висновку, що право власності ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки не порушено та не підлягає захисту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про звільнення майна з-під арешту є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вимоги позову щодо вилучення запису з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна є похідними від вимог про звільнення майна з-під арешту, а тому також не підлягають задоволенню.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові ОСОБА_2 з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Перша Київська обласна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту та вилучення запису з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді