Ухвала

від 15.05.2014 по справі 2а-4087/10/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 р. Справа № 7397/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Хобор Р. Б.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Статус-К» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року в справі за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Статус-К» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2010 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Статус-К» про стягнення з ПП «Статус-К» заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 20978,76 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що довідкою перевірки зафіксовано наявність у відповідача простроченої кредиторської заборгованості до бюджету по податку з доходів фізичних осіб в сумі 20978,76 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року позов задоволено. Постановлено стягнути із приватного підприємства «Статус-К» (код ЄДРПОУ 32532692, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 69) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 20978,76 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 76 копійок).

Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідачем в період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року проводились нарахування та виплати доходів працівникам підприємства. Однак, щомісячне утримання та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ним не здійснювалось.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - приватним підприємством «Статус-К», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що приватному підприємству «Статус-К» не було визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та не направлено податкового повідомлення-рішення про сплату податку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що відповідно до Довідки Ужгородської МДПІ про взяття на облік платника податків приватне підприємство «Статус-К» узяте на облік як платник податків 28 серпня 2003 року за № 212.

Ужгородською МДПІ було проведено планову документальну перевірку ПП «Статус-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено довідку про наслідки перевірки правильності справляння податку з доходів фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів за № 67/17-2 від 24 вересня 2010 року. Довідкою перевірки зафіксовано наявність у відповідача простроченої кредиторської заборгованості до бюджету по податку з доходів фізичних осіб в сумі 20978,76 грн.

Згідно положень п.1.3 ст.1 та п.п. 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. На кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а також обов'язок податкових агентів (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), зокрема, щодо своєчасного і в повному обсязі нарахування, утримання та його сплати (перерахування) до бюджету передбачено статтями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування резидента податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний доход, який відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього ж Закону включає доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент

Податковий агент, згідно визначення, наведеного в п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Так, підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду».

Згідно з вказаним законодавчим актом суб'єкти господарювання, які виплачують громадянам доходи, зобов'язані утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, прибутковий податок з громадян, тобто повинні самостійно визначати суму податкового зобов'язання з податку, який вважається бюджетним фондом.

Встановлено, що відповідачем в період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року проводились нарахування та виплати доходів працівникам підприємства. Однак, щомісячне утримання та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб відповідачем не здійснювалось в результаті чого й виникла заборгованість по нарахованому податку з доходів фізичних осіб в сумі 20978,76 грн. (кредитове сальдо станом на 30 червня 2010 року з бюджетом по бухгалтерському рахунку № 641).

Законні підстави для неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб та право розпоряджатися на власний розсуд зазначеними коштами у відповідача відсутні. Тобто, утримані суми податку, у визначений законом строк, відповідач повинен перерахувати до бюджету в повному обсязі, оскільки такі суми є бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді.

Законодавством не передбачено надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату самостійно нарахованих, але не перерахованих до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, прибуткового податку з громадян, тобто самостійно визначених сум податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у відповідні бюджети.

В той же час, органи державної податкової служби, у відповідності з пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" повинні виконувати, зокрема, функції щодо подачі в суди позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності з пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби зобов'язані здійснити необхідні заходи щодо подачі в суди позовів до підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб з числа роботодавців (платників податків), на яких згідно із законами з питань оподаткування покладено обов'язок формувати (створювати) бюджетний фонд, а також нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету прибутковий податок з громадян, про стягнення з них заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами (сум бюджетного фонду) за рахунок їх майна.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Статус-К» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року в справі № 2а-4087/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. Б. Хобор