Рішення

від 05.05.2014 по справі 922/800/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р.Справа № 922/800/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", м.Одеса до ТОВ "Прок-2", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт-Прінт", м. Харків про стягнення 61 695,49 грн. за участю представників сторін:

позивача: Сергєєв Р.С., в.о. генерального директора, протокол від 02 травня 2012 р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

за відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", м. Одеса, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок-2", м. Харків, як з солідарного поручителя третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-Прінт", м. Харків) за договором поруки № 31/07/08 від 24 липня 2008 року, на користь позивача несплачену третьою особою за договором фінансового лізингу обладнання № 15/05/08 від 24 липня 2008 року суму основних лізингових платежів у розмірі 61 695,49 грн., з яких: 59 293,03 грн. сума основного боргу, 1 814,45 грн. пеня, 273,89 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 277,33 грн. 3 % річних, 66,79 грн. інфляційні. Також до стягнення з відповідача заявлені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 24 липня 2008 року між позивачем та третьою особою було укладено договір фінансового лізингу обладнання № 15/05/08. Водночас, 24 липня 2008 року, на забезпечення виконання зобов'язань лізингоодержувача за вказаним договором (третьої особи у справі), між позивачем та відповідачем (ТОВ "Прок-2", м. Харків) було укладено договір поруки № 31/07/08, за яким останній є солідарним поручителем. Позивач також посилається, як на підтвердження наявності заборгованості, на Постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі № 40/129-10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 березня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/800/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 березня 2014 року. Водночас, зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт-Прінт", м. Харків.

В призначене судове засідання 24 березня 2014 року представник позивача з'явився, проте витребуваних судом документів не надав.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, 18 березня 2014 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі №922/800/14 з поштовою відміткою "не знаходиться".

Третя особа в засідання суду не з'явилась, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення третій особі ухвали суду від 07 березня 2014 року (арк. с. 50) за адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 07 квітня 2014 року.

В судове засідання 07 квітня 2014 року з'явився позивач та надав до суду клопотання (вх. № 11779) про долучення до матеріалів справи копій Витягів з ЄДРПОУ відповідача та третьої особи, яке задоволено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач та третя особа в засідання суду не з'явились.

Судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача - ТОВ "Прок-2" є: 61001, м. Харків, вул. Пеханівська, буд. 92-А, корпус Б, кімната 103, юридичною адресою третьої особи - ТОВ "Пласт-Прінт" є: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, корпус Б, кімната 103, тобто їх юридичні адреси відрізняються від адрес, які зазначив позивач в позовній заяві (адреса відповідача - 61001, м. Харків, пров. Плеханівський, 3; адреса третьої особи - 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 45-А, кв. 170), та за якими позивачем було направлено примірники позовної заяви з додатками, а судом - процесуальні документи господарського суду.

Ухвалою суду від 07 квітня 2014 року, з огляду на необхідність направлення примірника позовної заяви з додатками за належними адресами відповідачу та третій особі, а також повідомлення належним чином відповідача та третю особу про розгляд справи господарським судом, приймаючи до уваги принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, а також те, що сторонам у справі необхідно надати суду витребувані та додаткові докази, які мають суттєве значення для розгляду справи по суті, розгляд справи було відкладено на 05 травня 2014 року.

18 квітня 2014 року (вх. № 13309) та 22 квітня 2014 року (вх. № 13674) позивачем надано до матеріалів справи витребувані судом докази, які долучені до матеріалів справи.

В засідання суду 05 травня 2014 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та третя особа в засідання суду не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про розгляд справи судом повідомлялись ухвалою суду від 07 квітня 2014 року.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Разом з цим, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. (абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24 липня 2008 року між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пласт-Прінт" (третя особа у справі) було укладено договір фінансового лізингу обладнання № 15/05/08 за умовами якого позивач надав у платне строкове володіння третьої особи, TOB "Пласт-Прінт" обладнання, обумовлене договором лізингу.

На забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за вказаним договором лізингу, 24 липня 2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прок-2" (відповідач у справі) було укладено договір поруки № 31/07/08 за яким позивач є кредитором, а відповідач, відповідно, поручителем третьої особи.

Згідно умов договору поруки (п. 1.1 договору) відповідач (як поручитель) відповідає перед позивачем (кредитором) в повному обсязі за виконання зобов'язань боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-Прінт", що випливають з договору фінансового лізингу обладнання № 15/05/08 від 24 липня 2008 року зі сплати загальних лізингових платежів, пені та штрафів.

Згідно п. 1.2 договору поруки, відповідальність відповідача за всіма зобов'язаннями боржника (третьої особи у справі) є солідарною. Відповідно ж до пп. 2.1.1 договору поруки, при невиконанні (повному або частковому) боржником своїх зобов'язань по договору лізингу поручитель (відповідач ) зобов'язаний у дводенний термін з моменту пред'явлення до нього вимоги сплатити кредитору (позивачу) несплачену суму лізингових платежів, пені, штрафу, а також інших сум, які боржник повинен сплатити відповідно до договору лізингу.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Пласт-Прінт" своїх зобов'язань за договором лізингу в частині виплати позивачеві обумовлених цим договором сум лізингових платежів, у третьої особи перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 61 695,49 грн., з яких: 59 293,03 грн. сума основного боргу, 1 814,45 грн. пеня, 273,89 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 277,33 грн. 3 % річних, 66,79 грн. інфляційні. Вказана заборгованість підтверджена Постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 40/129-10 від 02 грудня 2010 року. 20 грудня 2010 року на виконання Постанови Харківського апеляційного господарського суду у справі № 40/129-10 господарським судом Харківської області видано наказ, який є невиконаним як на час звернення позивача з даним позовом до суду, так й станом на час винесення рішення у даній справі.

31 січня 2014 року позивачем було надіслано відповідачу вимогу за вих. № 45/01, яка залишена останнім без реагування, а сума - без оплати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників; солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі; виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ст. 543 ЦК України).

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем (чи третьою особою) зобов'язань що виникли чи ґрунтуються на договорі фінансового лізингу від 24 липня 2008 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 293,03 грн. основного боргу, 1 814,45 грн. пені, 273,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 277,33 грн. 3 % річних та 66,79 грн. інфляційних нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно статей 44, 49 ГПК України, суд покладає на відповідача у розмірі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок-2", 61001, м. Харків, вул. Пеханівська, буд. 92-А, корпус Б, кімната 103 (в тому числі з р/р 26001052302699 в ЦВ Харківського РГУ Приват Банк м. Харків, МФО351533, код ЄДРПОУ 34391170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", 65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 54-А (код ЄДРПОУ 33085814) 59 293,03 грн. основного боргу, 1 814,45 грн. пені, 273,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 277,33 грн. 3 % річних, 66,79 грн. інфляційних та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 07.05.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/800/14