Постанова

від 22.05.2014 по справі 815/2276/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року 10 год. 50 хв. м. Одеса Справа № 815/2276/14

Одеський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді Іванова Е.А. секретар Чиженко А.О. за участю представників: позивача Олексієнко А.М., відповідача Трусова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТК-Юг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПТК-Юг» (далі - ТОВ «ПТК-ЮГ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі №0004522201 від 09.12.2013 року та №00045322201 від 09.12.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, ДПІ у Киїському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт, в якому встановлено порушення п. 138.1.1, п. 138.1, ст.. 138. п. 185.1, ст.. 185, п. 188.1, ст.. 188, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198, ПК України, та на підставі чого відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0004522201 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 82899 грн., з яких 55266 грн. за основним платежем та 27633 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №00045322201 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52635 грн. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями в зв'язку з тим що, всі правочини укладені між позивачем та ТОВ «Укрзерногруп» підтверджуються всіма необхідними первинними документами: договорами, накладними, платіжними дорученнями, тому дані правовідносини з контрагентом ТОВ «Укрзерногруп» не мають ознак нікчемності, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. А також зазначає, що постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/8182/13-а залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 року позовні вимоги позивача до ДПІ у Київському районі м. Одеси задоволенні та визнано дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області щодо належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК-ЮГ" про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу від 05.11.2013 року №454-п протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит та визначені валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Укрзерногруп», оскільки угоди останнього мають ознаки нікчемності. За таких обставин, як зазначає відповідач «ПТК-Юг» неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих ТОВ «Укрзерногруп», а також безпідставно відніс до складу валових витрат витрати на придбання товарів у ТОВ «Укрзерногруп».

Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі на підставі наказу від 05.11.2013 року №454-п, згідно із п. 75.1, ст.. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1, ст.. 78 ПК України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПТК-Юг» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні експортних операцій за період травень 2012 року.

За результатами перевірки ДПІ у Київському районі був складений акт від 19.11.2013 року №945/22-01/37222788, яким встановлено порушення ТОВ «ПТК-Юг» п. 138.1.1, п. 138.1, ст.. 138. п. 185.1, ст.. 185, п. 188.1, ст.. 188, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198, ПК України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього на загальну суму 55266 грн., в тому числі за півріччя 2012 року у сумі 55266 грн., та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся всього на загальну суму 52635 грн., в тому числі за травень 2012 року у сумі 52635 грн. (а.с.61-71).

На підставі вказаного акту ДПІ у Київському районі були прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0004522201 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 82899 грн., з яких 55266 грн. за основним платежем та 27633 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №00045322201 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52635 грн. (а.с.17).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів в Одеській області, яке за результатами розгляду скарги позивача від 19.12.2013 року №19/12/1, прийняло рішення від 17.02.2014 року №413/10/15-32-10-02-07 яким податкові повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу без задоволення (а.с.22-24).

Також, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України зі на податкові повідомлення-рішення, яке за результатами розгляду скарги доручило ГУ Міндоходів в Одеській області забезпечити проведення ДПІ у Київському районі м. Одеси документальну позапланову перевірку ТОВ «ПТК-Юг» з питань, що стали предметом оскарження (а.с.29).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судом встановлено, що ТОВ «ПТК-Юг», 24.04.2012 року укладено договір поставки з ТОВ «Укрзерногруп» №240412, згідно якого постачальник ТОВ «Укрзерногруп» передає, а покупець приймає у власність та оплачує макуху соняшника, українського походження, врожаю 2011 року (товар) (а.с. 53-54).

Згідно п. 2 зазначеного договору загальна партія товару складає 300 тонн, +/- 5%, ціна за 1 тонну складає 1485 грн., в тому числі ПДВ у сумі 247,50 грн. Загальна вартість товару становить 445500 грн., в тому числі ПДВ у сумі 74250 грн.

Згідно п. 3 зазначеного договору постачальник зобов'язаний надати покупцю в оригіналах наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладну, товарно-транспортну накладну з відміткою ПАТ «Дніпровський термінал» про прийнятий товар.

Згідно п.4 договору здача та прийом товару по якості та кількості враховується прийнятим по кінцевій кількості та по заліковій масі вказаній у ТТН, прийнятому в пункті доставки товару на зерновому складі ПАТ «Дніпровський термінал».

Також між ТОВ «ПТК-Юг», 04.05.2012 року укладено договір поставки з ТОВ «Укрзерногруп» №240512, згідно якого постачальник ТОВ «Укрзерногруп» передає, а покупець приймає у власність та оплачує макуху соняшника, українського походження, врожаю 2011 року (товар).

Згідно п. 2 зазначеного договору загальна партія товару складає 100 тонн, +/- 5%, ціна за 1 тонну складає 1500 грн., в тому числі ПДВ у сумі 250 грн. Загальна вартість товару становить 150000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 25000 грн.

Згідно п. 3 зазначеного договору постачальник зобов'язаний надати покупцю в оригіналах наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладну, товарно-транспортну накладну з відміткою ПАТ «Дніпровський термінал» про прийнятий товар.

Згідно п.4 договору здача та прийом товару по якості та кількості враховується прийнятим по кінцевій кількості та по заліковій масі вказаній у ТТН, прийнятому в пункті доставки товару на зерновому складі ПАТ «Дніпровський термінал».

Розрахунки по вказаним операціям булі здійсненні в повному обсязі про що свідчать виписками з банківських рахунків (а.с 43,50).

Так для реалізації продукції закупленої у ТОВ «Укрзерногруп» між ТОВ «ПТК-Юг» (комітент) та ТОВ «Грейнагро» (Комісіонер) 26.03.2012 року за №26032012 укладений договір комісії, згідно умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується по дорученню комітента за винагороду здійснити від свого імені за рахунок комітента наступні дії:

- здійснювати реалізацію на експорт з України товар, який належить комітенту. Асортимент, кількість та вартість товару визначаються в додатках до договору.;

- заключати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформлювати та підписувати необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента;

- заключати договора (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами) які мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

- та інші дії, пов'язані з вищевказаним операціями, необхідні для виконання доручень комітента.

Згідно додатку №1 від 28.03.2012 року до договору комісії від 26.03.2012 року №26032012 комісіонер від свого імені, але за рахунок та на користь комітента продає на експорт макуху соняшника, українського походження, врожаю 2011 року в кількості 1000 тонн +/- 10%. Передача товару на комісію відбувається на умовах FOB Херсон, термін передачі на комісію квітень-червень 2012 року, експортна ціна товару не нижче 225 доларів США за 1 тонну.

31.05.2012 року ТОВ «Грейнагро» складений звіт комісіонера, згідно з п. 2 якого комісіонер за дорученням комітента реалізував на експорт товар, макуху соняшника, Українського походження, врожаю 2011 року, що підтверджується ВМД від 29.05.2012 року №508040000/2012/001647 (а.с. 35, 37-38)

Як встановлено судом, в ході виконання контракту комітент здійснив передачу товару комісіонеру згідно з актом прийому-передачі товару №1 від 22.05.2012 року в кількості 1053,770 тонн.

Оплата товару підтверджується випискою з банківського рахунку позивача у Акціонерному банку "Південний» (а.с. 34).

Також дані обставини з придбання та продажу товару підтверджуються договором на перевалку вантажів укладеному між позивачем та ТОВ «Інтервєс» від 19.04.2012 року №19/2012/04-2.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується податковою накладною від 04.05.2012 року №4 на загальну суму 56266,66 грн., в тому числі ПДВ у сумі 9377,78 грн., податковою накладною від 06.05.2012 року №7 на загальну суму 105850,80 грн., в тому числі ПДВ 17641,80 грн., податковою накладною від 08.05.2012 року №9 на загальну суму 54090 грн., в тому числі ПДВ 9015 грн., податковою накладною від 08.05.2012 року №10 на загальну суму 50505 грн., в тому числі ПДВ 8417,50 грн., податковою накладною від 06.05.2012 року №8 на загальну суму 49095 грн., в тому числі ПДВ 8182,50 грн., видатковою накладною №РН-0000288 від 06.05.2012 року на суму 105850,80 грн.(з урахуванням ПДВ), видатковою накладною №РН-0000285 від 04.05.2012 року на суму 56266,66 грн.(з урахуванням ПДВ), видатковою накладною №РН-0000289 від 06.05.2012 року на суму 49095 грн.(з урахуванням ПДВ), видатковою накладною №РН-0000290 від 08.05.2012 року на суму 54090 грн.(з урахуванням ПДВ), видатковою накладною №РН-0000291 від 08.05.2012 року на суму 50505 грн.(з урахуванням ПДВ), товарно-транспортними накладними (а.с. 44-47, 51-52, 144-150).

Судом встановлено, що сума ПДВ, зазначена у податковій накладних була віднесена позивачем до складу податкового кредиту у травні 2012 року та вартість товару без ПДВ була включена позивачем до складу валових витрат у 1 півріччі 2012 року.

Судом встановлено, що єдиним мотивом для судження відповідача про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції з ТОВ «Укрзерногруп» у травні 2012 року є висновки інших органів податкової служби, а саме ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Так у висновку акту від 30.01.2013 року №171/22.3-17/36854165 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрзерногруп» з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.05.2012 року по 312.05.2012 року", зазначено, що звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат (послуг) за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, які підпадають під визначення ст. 134 ПК України та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, які підпадають під визначення ст.. 185 ПК України.

В акті перевірки від 30.01.2013 року №171/22.3-17/36854165 складеного Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі зазначено, що операції з поставки товарів (послуг) в адресу ТОВ «ПТК-Юг» у травні 2012 року не підтверджено, оскільки вищевказаний постачальник не має необхідних основних засобів, матеріальних ресурсів, достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності, не є виконавцем робіт, послуг, неможливо підтвердити фактичний час здійснення операцій, місцезнаходження майна. адреси виробничо-складських приміщень та інших, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Проте в цьому ж акті зазначено, що загальна чисельність працюючих на ТОВ «Укрзерногруп» відповідно до даних 1-ДФ за ІІ квартал 2012 року складала: за штатом - 9, фізичних осіб - 23 особи.

Підставою для прийняття зазначеного висновку слугував акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 14.08.2012 року №466/22-207/35247250 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ», якій був постачальником ТОВ «Укрзерногруп», з висновку якого вбачається, що за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року господарська діяльність ПП «ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ» має ознаки нереальності здійснення, а саме: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, відсутні основні фонди, транспорті засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за юридичною адресою.

Так в даному акті зазначено: «ПП «ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ» надано до Індустріальної МДПІ м. Харкова наступну податкову звітність: податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком 5 за травень 2012 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації. Згідно поданої декларації підприємство задекларувало податкові зобов'язання у сумі 7314475 грн., податковий кредит у сумі 7294858 грн., сума до сплати в бюджет у розмірі 19617 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком 5 за червень 2012 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації. Згідно поданої декларації підприємство задекларувало податкові зобов'язання у сумі 566456 грн., податковий кредит у сумі 5650604 грн., сума до сплати в бюджет у розмірі 15852 грн..

Станом на 14.08.2012 року ПП «ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ» має розбіжності: завищення податкового кредиту за травень 2012 року у сумі 5941,5 тис. грн.. з контрагентом ФОП ОСОБА_3; завищення податкового кредиту за травень 2012 року у сумі 1353,3 тис. грн.. з контрагентом ФОП ОСОБА_4; завищення податкового кредиту за червень 2012 року у сумі 5650,6 тис грн.. з контрагентом ФОП ОСОБА_4.

Індустріальною МДПІ м. Харкова отримано від Чугуївської ОДПІ акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання правильності визначення сум ПДВ за квітень-травень 2012 ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинах з ТОВ «Реалтранс Груп» та «Снаб-Трейд», згідно висновку якого ТОВ «Реалтранс Груп» не поставляло товар на адресу ФОП ОСОБА_3, яка в свою чергу не могла поставляти цей товар на адресу контрагентів покупців, серед яких є ПП «ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ».

Індустріальною МДПІ м. Харкова отримано від Чугуївської ОДПІ акт «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання правильності визначення сум ПДВ за травень 2012 року ФОП ОСОБА_4 по взаємовідносинах з ПП «Снаб-Трейд». Згідно висновку ВПМ Чугуївської ОДПІ встановлено, що ФОП ОСОБА_5 в травні 2012 року було придбано у ПП «Снаб-Трейд» сільгосппродукцію, а саме ячмінь, соняшник та борошно. Документи для проведення перевірки не надано. Згідно програми забезпечення «База ДАІ» автотранспорт на гр.. ОСОБА_4 не зареєстрований. Наведені обставини свідчать, що за період травня 2012 року господарська діяльність ФОП ОСОБА_4, яка пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків, має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене по ПП «ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року».

На підставі чого ДПІ у Київському районі м. Одеси зроблений висновок, що ТОВ «ПТК - Юг» не міг отримати товар від ТОВ «Укрзерногруп» оскільки останній не міг отримати даний товар від ПП «ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ».

Суд не погоджується з висновками ДПІ щодо нікчемності договору з огляду на наступне.

Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011 року №742/11/13-11, роз'яснив, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є факт придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами, складеними згідно вимог діючого законодавства, а так як встановлено судом, вказаний факт позивач підтвердив первинними документами, що додані ними до матеріалів справи, отже, суд доходить висновку, щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту за травні 2012 року суми ПДВ, яка виникла в наслідок купівлі макухи сонішника на підставі договорів поставки від 24.04.2012 року №240412 та від 04.05.2012 року №040512.

Фактично підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ "Укрзерногруп" правочину який не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки вказаний правочин, на думку відповідача є нікчемним.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок є нікчемним.

Вказаний акт зустрічної звірки не містить посилання про вину позивача, яка виразилась в намірі позивача порушити публічний порядок, а також не доводить умислу ТОВ "Укрзерногруп" на порушення публічного порядку та не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними. Якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину.

Зазначаючи про не спрямованість правочину позивача з ТОВ "Укрзерногруп" на реальне настання правових наслідків, ДПІ в Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не враховано, що правочини, які вчиняються без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні. Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визначається тільки судом.

Згідно з. п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 року Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового кредиту.

Отже на підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що правочини між позивачем та ТОВ "Укрзерногруп" здісненні без мети настання реальних наслідків.

Також представник відповідача в судових засіданнях пояснив, що кримінальної справи щодо керівника ТОВ "Укрзерногруп" за ознаками скоєння фіктивного підприємництва не порушувалось.

Відповідно до ч 1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновок щодо нереальності поставок має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у позивача, які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення , а саме договору, накладних на отримання товару, податкових накладних, тощо.

В матеріалах справи містяться всі первинні документи, що підтверджують факт придбання ним товару у ТОВ «Укрзерногруп» та використання вказаного товару у власній господарській діяльності, а саме реалізації його в подальшому для отримання прибутку.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0004522201 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 82899 грн., з яких 55266 грн. за основним платежем та 27633 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №00045322201 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52635 грн. винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що судом встановлено фактичне здійснення операції з поставки товарів, у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Укрзерногруп», а також підтверджена подальша реалізація придбаного товару шляхом його продажу за договором комісії, та те, що висновки податкового органу визначені в акті перевірки ґрунтуються лише на акті перевірки контрагента позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "ПТК-Юг" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТК-Юг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.12.2013р. №00045322201, та №0004522201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТК-Юг» (код ЄДРПОУ 37222788 місцезнаходження: м.Одеса вул..Люсторфська дорога 92/94) витрати по сплаті судового збору у розмірі 271,07грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 22 травня 2014 року.

Суддя Е.А.Іванов

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТК-Юг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.12.2013р. №00045322201, та №0004522201.

22 травня 2014 року.