Ухвала

від 28.05.2014 по справі 805/2437/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа №805/2437/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

розглянувши у письмовому проваджені в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. у справі № 805/2437/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-НЕЛЬСОН» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕО-НЕЛЬСОН» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Позивач просив визнати протиправними дії податкового органу щодо корегування показників податкової звітності позивача за серпень, вересень 2013 року в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «С.М.П.», ПП «Барабулька», ТОВ «Віртус-трейд».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. у справі № 805/2437/14 позовні вимоги задоволено.

Відповідач 1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, відмовивши в задоволенні позову. Відповідач вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нео-Нельсон» зареєстровано як юридична особа та здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нео-Нельсон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «С.М.П.», ПП «Барабулька», ТОВ «Віртус-трейд» за період з 01.08.2013 року по 31.09.2013 рік складений Акт перевірки №726/12-34-2209/38681464 від 06.12.2013 року. За висновками Акту перевірки, встановлені порушення п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання на загальну суму 1667335 грн. та порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у вигляді завищення податкового кредиту на суму 1650157 грн. Також встановлені інші порушення, які на думку відповідача, в сукупності, свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами. Результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НЕО-НЕЛЬСОН», які оформлено актом від 06.12.2013 року № 726/12-34-22-09/38681464, відображено у АІС «Податковий блок» підсистемі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення у відношенні позивача контролюючим органом не приймались.

Позивач вважає, що його законні інтереси порушено неправомірними діями відповідача у вигляді внесення змін (коригування) до АІС «Податковий блок» та підсистеми «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки.

Встановлено , що Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам, тобто такий інтерес слід вважати законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначений Податковим кодексом України.

Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПКУ,- контролюючі органи, мають право зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Суд першої інстанції дослідив всі обставини щодо надання чи ненадання податковому органу оригіналів документів, встановив, що відповідачем фактично була проведена документальна невиїзна перевірка, дослідив безпідставність висновків перевіряючого органу відносно місцезнаходження позивача за юридичною адресою, в також в частині відсутності у об'єкта контролю необхідних «економічних умов» для досягнення результатів підприємницької діяльності, оскільки відповідачем не зазначено норм права, які регламентують зазначені обставини, а також зв'язок та вплив зазначених обставин на відповідальність платника податків.

Також, судом першої інстанції повністю досліджено первинні документи по всім господарським операціям які оспорюються і зроблено обґрунтований висновок про їх реальність та відповідність діючому законодавству.

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з тим, що надані та досліджені судом першої інстанції копії первинних документів, складених за перевіряємий період, підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «НЕО-НЕЛЬСОН» та його контрагентами, а також підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з думкою Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 21.10.2013 року у справі № К/800/11510/13.

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Оскільки у даному спірному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались, та відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, слід вважати, що дії податкового органу у вигляді внесення змін до інформаційних баз, є неправомірними.

Орган ДПС не може самостійно внести зміни до АІС, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Слід зазначити, що підставами для здійснення коригування посадовими особами податкового органу є встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінено суми ПДВ. При цьому акт перевірки сам по собі не є підставою для коригування в електронній базі даних податкової звітності задекларованих платником податків.

Таким чином, коригування показників податкової звітності позивача (у т.ч. з податку на додану вартість) за ініціативою податкового органу призводить до розбіжностей в автоматизованих системах та відповідно стає підставою для проведення перевірок контрагентів позивача, що негативно впливає на його господарську діяльність.

Інформаційні бази (автоматизовані системи) створені не лише для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків порушує його права та інтереси, оскільки за положеннями статті 74 ПК України, ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Судова колегія погоджує висновок, що дії відповідача по коригуванню задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки довідки звірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки. Не можна приймати посилання відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Тому у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути відтворений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань у встановленому законом порядку. У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому грошового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не довів правомірність своїх дій щодо внесення до АІС «Податковий блок» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача. Відповідач не навів жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податків на підставі висновків довідки зустрічної звірки. Тобто, діями відповідача у вигляді відображення в інформаційних базах контролюючих органів інформації про результати перевірки, яку оформлено довідкою зустрічної звірки, для позивача створено негативні наслідки, усунути які можливо лише вилучивши зазначену інформацію та поновивши дані, самостійно задекларовані платником податків.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. у справі № 805/2437/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-НЕЛЬСОН» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. у справі № 805/2437/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.