Рішення

від 19.03.2014 по справі 1522/29908/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/2148/14

Головуючий у першій інстанції Суворова О.В.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Гірняк Л.А., Заїкіна А.П.,

при секретарі Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфруктопостач», про звернення стягнення на нерухоме майно,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк (далі ПАТ «КБ) «Інвестбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка складається в цілому з шести кімнат, житловою площею 106,5 кв. м. та підсобних приміщень, загальною площею квартири 159,5 кв. м., в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 320 000 доларів США, що в еквіваленті складає 2 557 760 грн. за курсом НБУ на 26.11.2012р. ( 7,9930 за 1 дол. США), та заборгованості за відсотками за користування кредитом 146 379,84 долара США, що в еквіваленті складає 1 170 014,06 грн., за вказаним курсом НБУ, шляхом продажу з прилюдних торгів. Позивач та його представник посилались на те, що зобов'язання по кредитному договору боржником - ТОВ «Укрфруктопостач» порушуються, що вказана квартира була передана в іпотеку ПАТ КБ «Інвестбанк», який є правонаступником всіх прав та обов'язків АКБ «Інвестбанк», за договором іпотеки № 15897 від 06.11.2006року у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 78/06 від 06.11.2006року, укладеним між ТОВ «Укрфруктопостач» та ПАТ КБ « Інвестбанк». Та оскільки за відповідачем ОСОБА_3 визнано право власності на 12 частку обтяженої іпотекою квартири, то він також має відповідати за позовом банку.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що він є співвласником частини спірної квартири, та на те, що він не укладав договору іпотеки з позивачем.

Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи ТОВ «Укрфруктопостач» участі у розгляді справи не приймали.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси позов ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі.

Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка складається в цілому з шести кімнат, загальною площею 106,5 кв. м., що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що була передана в іпотеку ПАТ «КБ «Інвестбанк», що є правонаступником всіх прав та обов'язків АКБ «Інвестбанк», в особі філії ПАТ «КБ «Інвестбанк» у м. Одесі, за договором іпотеки від 06.11.2006 року, укладеним між ТОВ «Укрфруктопостач» (код ЄДРПОУ 32288307, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,53) та ПАТ «КБ «Інвестбанк», що є правонаступником всіх прав та обов'язків АКБ «Інвестбанк», в особі філії ПАТ КБ «Інвестбанк» у м. Одесі, в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 320 000 доларів США, що в еквіваленті складає 2 557 760 грн. за курсом НБУ, та заборгованості за відсотками за користування кредитом 146 379,84 долара США, що в еквіваленті складає 1 170 014,06 грн. за курсом НБУ, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, що підлягає визначенню суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто на користь ПАТ «КБ «Інвестбанк» з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках суму судового збору у розмірі 3219 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду від 13 листопада 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, та на порушення судом матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд 1-ої інстанції виходив з того, що право власності на нерухоме майно на момент укладення договору іпотеки не було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3, що оскільки частина спірної квартири була придбана у шлюбі і це встановлено рішенням суду, то він є належним відповідачем у справі, що порушення зобов'язання за кредитним договором дають підстави кредитору задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування судом норм матеріального права, зроблені з порушенням норм процесуального права, що згідно з п. п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

За вимогами ст.ст. 213 ч.1,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним

і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо.

Вищенаведеним вимогам процесуального закону рішення суду 1-ої інстанції не відповідає.

Ст. 572 ЦК України, ст. ст. 33,39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у тому числі на підставі рішення суду…

Із матеріалів справи вбачається, що 06 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком ( тепер ПАТ «КБ) «Інвестбанк» та ТОВ «Укрфруктопостач» було укладено кредитний договір № 78/06, у відповідності з яким банк надав товариству кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на закупівлю товару у загальній сумі 290 тис. дол. США ( з додатковими угодами 340 тис. Дол.. США).(а.с.9-18) Остаточний строк повернення кредиту - 28.02.2011р. згідно з додатками до кредитного договору. Умови кредитного договору позичальником були порушені, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 320 000 доларів США, що в еквіваленті складає 2 557 760 грн. за курсом НБУ на 26.11.2012р. ( 7,9930 за 1 дол. США), та заборгованості за відсотками за користування кредитом 146 379,84 долара США, що в еквіваленті складає 1 170 014,06 грн., за вищевказаним курсом НБУ. (а.с.21)

06.11.2006р. між банком та ОСОБА_2, від імені якої діяв за довіреністю ОСОБА_4, було укладено договір іпотеки, за яким в забезпечення виконання зобов'язань по вищезгаданому кредитному договору і усім укладеним додатковим угодам, передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка складається в цілому з шести кімнат, житловою площею 106,5 кв. м. та підсобних приміщень, загальною площею квартири 159,5 кв. м..(а.с.19-20) Згідно з договором іпотеки 561/1000 частина квартири є особистою власністю іпотекодавця, як така, що придбана за договором дарування. Стосовно решти 439/1000 частин квартири представник іпотекодавця запевнив іпотекодержателя, що вказана частина квартири не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки на момент придбання іпотекодавець у шлюбі не знаходилась.

Проте, згідно з чинним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2012р. іпотекодавець ОСОБА_2 з 21 грудня 1990 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.26-28) А відтак, придбані нею у період шлюбу, а саме 19.10.1995р. за договором купівлі-продажу 439/1000 частин квартири є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з моменту укладення договору. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2012р. визнано за ОСОБА_3 право власності на 12 частину від 439/1000 частин спірної квартири. А між тим, за ст. 22 КпШС України та ст.16 Закону України «Про власність», що діяли на момент купівлі подружжям 439/1000 частин спірної квартири, момент виникнення права власності на нерухоме майно з його реєстрацією не пов'язувався. Відтак, посилання позивача та суду на те, що на момент укладення договору іпотеки право власності на нерухоме майно не було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 до уваги братися не можуть.

За ст. 578 ЦК України, ст. 6 ч. 2 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників; співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_3, як співвласник 439/1000 частин спірної квартири своєї нотаріально посвідченої згоди на укладення 06 листопада 2006 року договору іпотеки з позивачем не надавав. Належна іпотекодавцю ОСОБА_2 частина спірної квартири не була виділена їй в натурі та відсутня реєстрація права власності на її частину квартири, як на окремий об'єкт нерухомості.

За діючою на теперішній час ст.73 ч.1,2 СК України за зобов'язанням одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Докази використання кредитних коштів, отриманих по кредитному договору ТОВ «Укрфруктопостач» від АКБ «Інвестбанк, в інтересах сім'ї відповідачів відсутні, і позивачем не надавались. Відповідач ОСОБА_3 не є особою відповідальною за договором іпотеки від 06 листопада 2006 року. Позовні вимоги про виділення частки іпотекодавця ОСОБА_2 в окремий об'єкт нерухомості позивачем також не заявлялись. А тому, з огляду на встановлене, виходячи із встановлених ст. 6 ЦК України загальних засад цивільного судочинства, зокрема неприпустимості свавільного позбавлення права власності, справедливості та добросовісності.., колегія суддів не вбачає на теперішній час законних підстав для звернення стягнення на спірне нерухоме майно. Протилежні доводи позивача та висновки суду з цього приводу є неспроможними.

За таких обставин, в межах оскарження апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2013 року скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.П. Заїкін

Л.А. Гірняк