Вирок

від 29.05.2014 по справі 335/2179/14-к

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

29.05.2014

Справа № 335/2179/14-к 1-кп/335/244/2014 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9

розглянувши в залі суду матеріали кримінального провадження №12014080060000223 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, має малолітню дитину 2014 року народження, не працюючого, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , судимого: 31.01.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1, 3 ст. 191 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з обробкою, зберіганням дорогоцінних металів і виготовленням ювелірних виробів строком на 1 рік. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У кінці липня 2013 року, ОСОБА_8 , маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було ввірено йому потерпілою, діючи повторно, з корисливих мотивів, працюючи в ремонтній по ювелірним виробам, яка розташована в підземному переході на зупинці торгового центру «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 3-А, взяв золотий браслет 585 проби, розміром 17,5 мм, вагою 2,14 гр., вартістю 509 гривень, який належав ОСОБА_10 , на перероблення ювелірного виробу, але в подальшому не виконавши умови щодо перероблення ювелірних виробів, заволодів зазначеним майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 збиток на загальну суму 509 гривень.

Крім того, 02.09.2013 року, ОСОБА_8 , маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було ввірено йому потерпілою, діючи повторно, з корисливих мотивів, працюючи в ремонтній по ювелірним виробам, яка розташована в підземному переході на зупинці торгового центру «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 3-А, взяв золотий браслет вагою 8,44 гр., вартістю 3400 гривень, який належав ОСОБА_4 , для подальшої переробки в інший ювелірний виріб, але в подальшому не виконавши умови щодо виготовлення ювелірних виробів, та заволодів зазначеним браслетом, який далі продав невстановленій в ході слідства особі, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 збиток на загальну суму 3400 гривень.

Крім того, в 17.11.2013 року, ОСОБА_8 , маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було ввірено йому потерпілою, діючи повторно, з корисливих мотивів, працюючи в ремонтній по ювелірним виробам, яка розташована в підземному переході на зупинці торгового центру «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 3-А, взяв грошові кошти в сумі 5000 гривень, які належали ОСОБА_7 , в якості авансу, на виготовлення ювелірних виробів, але в подальшому не виконавши умови щодо виготовлення ювелірних виробів, заволодів та розтратив грошові кошти, в сумі зазначеної вище, на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_7 збиток на загальну суму 5000 гривень.

Крім того, 17.12.2013 року, ОСОБА_8 , маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було ввірено йому потерпілим, діючи повторно, з корисливих мотивів, працюючи в ремонтній по ювелірним виробам, яка розташована в підземному переході на зупинці торгового центру «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 3-А, взяв золоті вироби, а саме: ланцюжок та кулон (хрестик) загальною вагою 5,05 гр., вартістю 2500 гривень, які належали ОСОБА_5 , для подальшої переробки в інший ювелірний виріб, але в подальшому не виконавши умови щодо виготовлення ювелірних виробів, та заволодів зазначеними ювелірними виробами, які далі продав невстановленим в ході слідства особам, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 збиток на загальну суму 2500 гривень.

Крім того, 23.12.2013 року, ОСОБА_8 , маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було ввірено йому потерпілою, діючи повторно, з корисливих мотивів, працюючи в ремонтній по ювелірним виробам, яка розташована в підземному переході на зупинці торгового центру «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 3-А, взяв золоті вироби, а саме: обручку та сережки вагою 3,95 гр., вартістю 1000 гривень, які належали ОСОБА_11 , для подальшої переробки в інший ювелірний виріб, але в подальшому не виконавши умови щодо виготовлення ювелірних виробів, та заволодів зазначеними грошовими коштами в сумі 1300 гривень та ювелірними виробами, які далі продав невстановленій в ході слідства особі, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 збиток на загальну суму 2300 гривень.

Крім того, в 24.12.2013 року, ОСОБА_8 , маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було ввірено йому потерпілою, діючи повторно, з корисливих мотивів, працюючи в ремонтній по ювелірним виробам, яка розташована в підземному переході на зупинці торгового центру «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 3-А, взяв грошові кошти в сумі 800 гривень, які належали ОСОБА_6 , в якості авансу, на виготовлення ювелірних виробів, а саме каблучки, але в подальшому не виконавши умови щодо виготовлення ювелірних виробів, заволодів грошовими коштами, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_6 збиток на загальну суму 800 гривень.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину визнав повністю, розкаявся, підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що працював на той час в ПП «Маковоз» на посаді слюсаря з виготовлення ювелірних виробів і дійсно брав у потерпілих ювелірні вироби на виготовлення ювелірних виробів. На протязі пів-року у нього були проблеми пов`язані із хворобою вагітної дружини і йому були потрібні для цього кошти. Не має можливості усе зараз віддати проте зобов`язується усе повернути. У кінці липня 2013 року скоїв злочин, коли дружина вперше потрапила до лікарні з ОСОБА_10 .. Злочини він скоював до того часу, поки дружина не народила дитину. Кожного разу він брав виріб і кошти, проте їх не повертав, оскільки не мав з чого. Так, у вересні 2013 року до нього звернулася ОСОБА_4 з проханням переробити виріб золотий браслет, у листопаді 2013 року до нього звернулася ОСОБА_7 попросила зробити обручки передала 5000 грн., проте виріб він не виготовив, оскільки потратив гроші на лікування дружини. У грудні 2013 року до нього звернувся ОСОБА_5 передав йому ланцюжок та кулон (хрестик) для виготовлення ювелірного виробу, проте виріб він так і не виготовив. Крім того, у грудні 2013 року ОСОБА_11 здала лом для виготовлення ювелірного виробу - хрестик 1300 грн., до нього зверталася ОСОБА_6 принесла лом золота та 800 грн. дала, він не встиг зробити вироби і гроші не повернув. Зобов`язався погасити борг перед потерпілими. На сьогоднішній день він не працює і коли влаштується на роботу буде відшкодовувати збитки. Цивільні позови визнав у повному обсязі про відшкодування матеріальних збитків, позов ОСОБА_5 не визнав в частині моральної шкоди, вважаючи її завищеною.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 підтвердила у судовому засіданні обставини викладені у обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно в кінці липня 2013 року звернулася до чоловіка, який працює в підземному переході за зупинці торгового центру «Україна», він взяв золотий браслет 585 проби, розміром 17,5 мм, вагою 2,14 гр., вартістю 509 гривень, на перероблення ювелірного виробу, але в подальшому не виконав умови щодо перероблення ювелірних виробів незважаючи на постійні телефонні дзвінки. Цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити. Щодо покарання зазначила, що якщо він поверне кошти на суворому показанні не наполягає.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтвердила у судовому засіданні обставини викладені у обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно в вересні 2013 року звернулася до чоловіка, який працює в підземному переході за зупинці торгового центру «Україна» вона принесла йому перлинове намисто та браслет, щоб він поміняв їй застібки, після цього вона принесла 2 хрестики, ланцюжок і почала домовлятися про виріб, він показав каталог, вона обрала модель, та вирішила зробити золотий браслет вагою 8 гр. він показав їй зразок браслету, оговорили терміни виконання, однак в зазначений час ані виробу, ані лому обвинувачений їй не повернув, постійно відкладаючи повернення грошей, виробу. Вона вирішила звернутися до міліції. Цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити, однак у зв`язку із тим, що обвинуваченого штовхнула на злочин його, на той час ненароджена, дитина, просила суд гроші перерахувати на рахунок благодійного фонду «Щаслива дитина». Щодо покарання не наполягає не суворому покаранні, не бажає йому позбавлення свободи.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 підтвердила у судовому засіданні обставини викладені у обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно в грудні 2013 року звернулася до чоловіка, який працює в підземному переході за зупинці торгового центру «Україна» та надала йому грошові кошти в сумі 800 гривень в якості авансу для того щоб той виготовив їй ювелірний виріб, для виготовлення хрестику її дитині, однак в зазначений час ані виробу, ані лому, ані грошей обвинувачений їй не повернув. ОСОБА_12 постійно обіцяв, зазначав, що дружина народжує, а після поверне гроші або виріб. Цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити. Щодо покарання не наполягає не суворому покаранні пов`язаному з позбавлення свободи.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 підтвердила у судовому засіданні обставини викладені у обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно в листопаді 2013 року звернулася до чоловіка, який працює в підземному переході за зупинці торгового центру «Україна» та надала йому грошові кошти у розмірі 5000 гривень, для того щоб той виготовив їй ювелірний виріб - каблучки на весілля, однак в зазначений час ані виробу, ані грошей обвинувачений їй не повернув. Вони з чоловіком звернулися до міліції. Цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити. Наполягала на суворому покаранні пов`язаним із позбавленням волі.

Від потерпілої ОСОБА_13 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Цивільний позов просила задовольнити.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив у судовому засіданні обставини викладені у обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно в грудні 2013 року звернувся до чоловіка, який працює в підземному переході за зупинці торгового центру «Україна» та надав йому золоті вироби, а саме: ланцюжок та кулон (хрестик) вартістю 2500 гривень, для того щоб той виготовив йому ювелірний виріб каблучку, однак в зазначений час ані виробу, ані грошей обвинувачений йому не повернув. Цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити- стягнути з обвинуваченого 2500 грн у відшкодування збитків та 5000 грн. у відшкодуванні моральної шкоди.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.

Своїми діями ОСОБА_8 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 191 КК України розтрата чужого майна, яке ввірене особі, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_8 згідно ст.66 КК України, суд визнає, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обвинувачений розкаявся у вчиненому, під час провадження досудового слідства та в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини у справі.

За наведених обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, кількість епізодів за короткий проміжок часу, даних про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, проживає у цивільному шлюбі, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, на диспансерному обліку в Запорізькому наркологічному диспансері та в Запорізькій психіатричній лікарні не перебуває та принципу індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статі, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і саме таке покарання буде мати достатню превентивну роль для обвинуваченого.

З урахуванням всіх цих обставин, у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність пом`якшуючих покарання обставин, перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини (віком 4 місяця), а також те, що обвинувачений за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, , суд прийшов до висновку, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв`язки, соціально адаптований, підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив. Обвинувачений є працездатним, та може бути суспільно корисним, прагне усунути наслідки скоєного та сприяти у відшкодуванні шкоди потерпілим, що відповідає також і їх інтересам.

Суд враховуючи позицію прокурора, який просив суд призначити покарання із застосуванням ст. 75,76 КПК України, думку потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , які наполягали на позбавленні волі, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 які не наполягали на позбавленні волі, вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання, без ізоляції від суспільства - в умовах проживання у родині, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов`язків органами кримінально-виконавчої інспекції протягом іспитового строку у максимальному розмірі, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого.

Що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_8 додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю, бере до уваги те, що обвинуваченого займав матеріально-відповідальну посаду і злочин пов`язаний саме із цією діяльністю, суд вважає необхідним призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права займатися діяльністю пов`язаною з обробкою, зберіганням дорогоцінних металів і виготовленням ювелірних виробів, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 191 КК України. Саме таке покарання, як вважає суд, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 був засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 31 січня 2014 року до 4 років позбавлення волі і на підставі статей 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 року та з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік, скоїв злочини передбачені ч. 3 ст. 191 КК України у період липень грудень 2013 року, тобто до винесення цього вироку.

Зважаючи, що даний злочин підсудний скоїв до винесення Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя 31.01.2014 року попереднього вироку, остаточне покарання має бути визначено йому за правилами ч. 4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань.

По справі були заявлені цивільні позови: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3400,00 грн.; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3700,00 грн.; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2500,00 грн. та моральної шкоди 5000 грн.; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1500 грн.; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 800 грн.; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5000 грн.

Вирішуючи питання про цивільні позови, заявлені до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків, з яким обвинувачений погодився у повному обсязі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законним підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи повне визнання позову ОСОБА_13 , позов її розглянуто без його участі в порядку ст. 326 КПК України.

Отже цивільні позови ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків є обґрунтованим і підлягають задоволенню на підставі ст. 1167 ЦК України у повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, який обвинувачений не визнав, суд вважає за необхідне задовольнити частково з наступних причин.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди), із внесеними змінами, згідно якої, при визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з тяжкості душевних страждань потерпілих, яких вони зазнали, їх тривалості, можливості відновлення і змін у їх життєвих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Вина ОСОБА_8 в спричиненні шкоди ОСОБА_5 доведена викладеними у вироку доказами.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 в обґрунтування моральної шкоди зазначив, що внаслідок злочину він дуже переживав у зв`язку із втратою його майна, яке йому дорого як подарунок від батьків та бабусі, кожної обідньої перерви намагався повернути своє майно, їздив до обвинуваченого на місце роботи, у нього погіршилися відносини із дружиною.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , який є начальником потерпілого, підтвердив обставини завдання ОСОБА_5 моральних страждань, зазначаючи, що після скоєного потерпілого нього злочину, він дуже переживав з цього приводу, майже кожну обідню перерву вони разом їздили до Універмагу «Україна» щодо вирішити питання щодо повернення його золотих виробів, на робочому місті він бачив заспокійливе, ОСОБА_5 після цього випадку часто сварився з дружиною, переживав, став на роботі неуважним, розсіяним.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Враховуючи, що потерпілий зазнав моральних страждань, завданих душевними стражданнями у зв`язку із протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім`ї та знищенням його майна, що передбачено пунктами 2,3 частини 2 ст. 23 ЦК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

При цьому, суд враховує вимоги розумності та справедливості, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж. Тому при визначенні розміру моральної шкоди з урахуванням майнового стану обвинуваченого, вказана потерпілим сума є непомірно високою і належним чином необґрунтованою, отже суд ураховує характер й обсяг заподіяних потерпілому ОСОБА_5 страждань пов`язаних із втратою його майна, а також виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості та обґрунтування заявленого позову, суд присуджує до стягнення у відшкодування моральної шкоди 2500 грн., що відповідатиме в даному випадку вимогам розумності та справедливості згідно ст. 23 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -,

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 3 ст. 191 КК України і призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 (рік) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до даного покарання частково приєднати покарання призначене за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2014 року і за сукупністю злочинів призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з обробкою, зберіганням дорогоцінних металів і виготовленням ювелірних виробів строком на 2 (два) роки.

У відповідності зі ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_8 , звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, поклавши на нього такі обов`язки: повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; не виїжджати без їх дозволу за територію України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 на відшкодування матеріальною шкоди 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнуті з ОСОБА_8 кошти на користь ОСОБА_4 перерахувати на рахунок Благодійного фонду «Щаслива дитина» : МФО 313399 Запорізьке РУ, ЄДРПОУ 35147620 рахунок № НОМЕР_2 . Отримувач: БФ «Щаслива дитина». Призначення: «Благодійна допомога дитячому будинку «Сонечко» м.Запоріжжя» .

Зобов`язати ОСОБА_8 особисто передати ОСОБА_4 копію квитанції про перерахування коштів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 на відшкодування матеріальною шкоди 3700 (три тисячі сімсот) грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 на відшкодування матеріальною шкоди 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. та 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот) грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті частині позову відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 на відшкодування матеріальною шкоди 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 на відшкодування матеріальною шкоди 800 (вісімсот) грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 на відшкодування матеріальною шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1