Рішення

від 15.05.2014 по справі 905/2424/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2014 Справа № 905/2424/14

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Горячової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, в особі відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна група «Технопромальянс», м. Торез

про: стягнення штрафу у розмірі 15645грн.00коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Барчунінов К.О. (довіреність від 01.01.2014р. вих. №36);

від відповідача: Васнєв Д.Г. (довіреність №1 від 14.05.2014р.);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, в особі відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень», звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна група «Технопромальянс», про стягнення штрафу у розмірі 15645грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21 січня 2014р. зі станції Торез Донецької залізниці відповідач згідно накладної № 53859344 у вагоні №67860163 відправив вантаж-антрацит на станцію Кушугум Придніпрвської залізниці. На станції прямування Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 15645грн.00коп., який він просить стягнути з відповідача.

З метою надання відповідачеві права на захист, розгляд справи ухвалою суду від 24.04.214р. було відкладено на 15.05.2014р.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 15.05.2014р., з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Під час судового засідання 15.05.2014р. представник позивача також повідомив, що досилочна накладна на надлишок вантажу не оформлювалась, надлишок вантажу у кількості 1090кг. зі спірного вагону не відвантажувався, а відповідно до акту загальної форми № 16 від 26.01.2014р. був направлений на станцію призначення окремим локомотивом для відвантаження, за комерційним актом вантаж отримав уповноважений представник вантажоодержувача ОСОБА_4 без жодних заперечень.

Представник відповідача в судове засідання 15.05.2014р. з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, які викладені письмово у відзиві. Заперечення на позов мотивовані тим, що у порушення Правил складання актів на зворотньому боці накладної відсутня відмітка про складений на попутній станції комерційний акт та позивачем не перевірено стан вантажу на станції призначення. Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до протоколу порівняння ТГНЛ з даними зважування поїзда на ТДВВ від 22.01.2014р. на станції Дебальцеве - Сортувальна вага вагону в накладній не є такою, що перевищує заявлену вагу, а навпаки є недостача у розмірі 600кг. Відповідач також вважає, що штрафні санкції мають бути зменшені на 3000грн.00коп.

Під час судового засідання 15.05.2014р. представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на необхідність надання додаткових документів до матеріалів справи.

Позивач вирішення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду, при цьому стверджував, що на його думку наявних в матеріалах справи документів достатньо для прийняття рішення у судовому засіданні 15.05.2014р.

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Відповідач під час судового засідання 15.05.2014р. не визначив, які саме додаткові докази має намір надати відповідач у майбутньому як на підставу для відкладення судового розгляду на іншу дату, тим самим не довів неможливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами, в тому числі не надав доказів неможливості надання певних доказів до 15.05.2014р.

При цьому суд відзначає, що неодноразово ухвалами від 09.04.2014р., 24.04.2014р. зобов'язував відповідача, зокрема, надати документи, що підтверджують заперечення для приєднання до матеріалів справи. Суд вважає, що з часу порушення провадження у справі у відповідача було достатньо часу для виконання вимог ухвал суду, доведення своєї позиції зі спору з наданням підтверджуючих доказів.

Явка представників сторін у судове засідання ухвалою суду від 24.04.2014р. не була визнана судом обов'язковою, судом доведено до відома, що у разі невиконання відповідачем вимог ухвали суду, справа буде розглянута за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

21.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТГ ТЕХНОПРОМАЛЬЯНС" (вантажовідправник) зі станції Торез Донецької залізниці на станцію Кушугум Придніпровської залізниці відвантажив на адресу ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №53859344 у вагоні №67860163 вантаж -антрацит.

При оформленні залізничної накладної №53859344 у вагоні №67860163 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 71000кг.

В накладній також відображено, що завантаження вагону здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах. Вантаж розміщено й закріплено згідно з 3-5, п.3,4,8,7 гл.1 прил. 14, 2 ТУ к СМГС.

Частиною другою ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній

На попутній станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці вагон №67860163 з вантажем у зв'язку із виявленням невідповідності фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена вантажовідправником у накладній №53859344 було затримано, про що складено акт загальної форми № 16 від 26.01.2014р.

За результатами контрольного переважування станцією Запоріжжя-Ліве був складений комерційний акт РА № 001578/84 від 26.01.2014р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №67860163 на справних тензометричних вагонних вагах №087 станції Запоріжжя Ліве (держповірка 01.02.2013р., огляд-повірка 21.01.2014р.) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 94250кг, тара за документом 22160кг, нетто 72090кг, що більш ваги зазначеної в документі на 1090кг.

В комерційному акті також містяться відомості про те, що в комерційному відношенні навантаження шапкоподібне, на рівні бортів, марковано вапном, обрис навантаження та маркування не порушені. В технічному відношенні вагон справний, люки щільно зачинені, посипання вантажу нема. При повторному переваженні вагону комісією у тому ж складі результат не змінився.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт РА № 001578/84 від 26.01.2014р. підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відомості щодо перевантаження спірного вагону на 1090кг також підтверджуються наявним в матеріалах справи витягом з книги зважування станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Згідно технічного паспорту ваг №87 станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 28.12.2012р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 01.02.2013р.

Відповідно до акту загальної форми № 16 від 26.01.2014р., надлишок вантажу у кількості 1090кг. був направлений окремим локомотивом на станцію призначення для вивантаження. Під час судового засідання 15.05.2014р. представник позивача підтвердив, що досилочна накладна на надлишок вантажу не оформлювалась.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

На станції призначення Кушугум Придніпровської залізниці був заповнений розділ "Є" комерційного акту АА № 001578/84/1 від 26.01.2014р., відповідно до якого під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено, 27.01.2014р. вантаж видано відповідно до комерційного акту, перевантаження 1090 кг. без претензій. Розділ "Є" комерційного акту посвідчений підписами начальника станції призначення, прийомоздавальника та вантажоодержувача.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом РА № 001578/84 від 26.01.2014р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 3129грн.00коп., заявлений штраф до стягнення у розмірі 15645грн.00коп.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку становить 142кг., виявлений надлишок - 1090кг.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача у відзиві з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.8 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. N 334, про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Так, відповідно до п.4.2. Розділу IV «Заповнення перевізних документів під час перевезення» Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 "Відмітки залізниці". Так, відповідно до п. 4.3 вказаних Правил, у разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, "про нестачу _____ місць", "про нестачу маси _____ кг", "про відсутність пломб" тощо).

Дослідивши накладну №53859344 суд встановив, що за приписами законодавства у розділі 49 вказаної накладної зазначені відомості про складання комерційного акту, актів загальної форми.

Відповідач не спростував фактів, встановлених у розділі «Д», «Є» комерційного акта АА № 001578/84/1 від 26.01.2014р., суду не додано ніяких доказів, які б ставили під сумнів дані, зазначені у доданих до позову документах, зокрема у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, своїм підписом представник вантажоотримувача підтвердив факт перевантаження спірного вагону на 1090кг, інше не доведено матеріалами справи. У комерційному акті міститься відмітка залізниці призначення, відповідно до якої під час перевірки на станції призначення не було виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем протокол порівняння ТГНЛ з даними зважування поїзда на ТДВВ від 22.01.2014р., оскільки в ньому містяться відомості відносно результатів зважування маси вагонів, а не маси завантаженого у них вантажу. Разом з цим, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника за приписами ч. 1 ст.129 Статуту є обставини, засвідчені комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу у спірному вагоні. В свою чергу відповідач не спростував належними засобами доказування протилежного.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз застосування ст. 83 ГПК України свідчить про те, що зменшувати розмір штрафу є виключно правом суду, а обставини для застосування вказаної норми є оціночними.

До того ж, як вже наголошувалося, у даному випадку штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що стаття 42 Господарського кодексу України визначає господарську комерційну діяльність (підприємництво) як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи, що наданими відповідачем документами не доведено винятковість випадку, з яким ч. 3 ст. 83 ГПК України пов'язує можливість зменшення розміру штрафу, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, в особі відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна група «Технопромальянс», про стягнення штрафу у розмірі 15645грн.00коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна група «Технопромальянс» (адреса: 86600, Донецька область, м. Торез, бульвар Ілліча, буд. 7, кв. 2 код ЄДРПОУ 34372508) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, на поточний рахунок Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» ДП «Придніпровська залізниця» р/р 2600822098601 в Дніпропетровському регіональному відділенні АБ «Експрес-банк» код ЄДРПОУ 04713145, МФО 322959) суму штрафу у розмірі 15' 645грн.00коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1827грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 15.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2014р.

Суддя Ю.В. Макарова