Постанова

від 27.05.2014 по справі 910/22118/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа№ 910/22118/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Карпенко К.В. - дов. № б/н від 25.12.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Міськдовідка»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2014 року,

у справі № 910/22118/13 (Головуючий суддя: Спичак О.М.; судді: Смирнова Ю.М., Любченко М.О.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛМП Плюс», м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства «Міськдовідка», м. Київ,

про стягнення 85 501,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КЛМП Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ «Міськдовідка» про стягнення 85 501,13 грн. (а.с. 4-6).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 березня 2014 року по справі № 910/22118/13 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 67 750,50 грн. - основного боргу та 4 968,99 грн. - пені. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 84-91).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2014 року у справі № 910/22118/13 та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що відповідач повернув поставлений товар позивачу.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ПрАТ «Міськдовідка» по справі № 910/22118/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 16 травня 2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/22118/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 27 травня 2014 року.

В судовому засіданні 27 травня 2014 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17 березня 2014 року у справі № 910/22118/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представника відповідача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

27 грудня 2012 року ТОВ «КЛМП Плюс» (постачальник) та ПрАТ «Міськдовідка» (покупець) уклали договір поставки № 2712/1 (далі - договір), (а.с. 18-20).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник протягом строку дії договору, при наявності у нього необхідного товару, зобов'язується постачати на умовах даного договору товар покупцю, а покупець зобов'язується приймати цей товар в асортименті, кількості та за цінами, погодженими сторонами та своєчасно здійснювати його оплату на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (франко завод) (постачальник забезпечує покупцю доступ до товару на власних складських площах, місце поставки - склад постачальника, розташований в м. Києві), відповідно до Інкотермс 2000.

Згідно п. 2.6 договору, покупець для отримання товару його представником зобов'язаний надати постачальнику довіреність на одержання цінностей, для отримання товару відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 в редакції, чинній на дату підписання цього договору.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами документів прийому-передачі товару (накладних), (п. 2.8 договору).

В пунктах 7.1, 7.4 сторони погодили, що ціна договору складає 67 750,50 грн., покупець повинен розрахуватись за товар не пізніше 31 січня 2013 року.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 67 750,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000059 від 28 грудня 2012 року (а.с. 21). Вказана видаткова накладна підписана без зауважень вповноваженими представниками сторін. Повноваження представника ПрАТ «Міськдовідка» підтверджується довіреністю № 38 від 27 грудня 2012 року (а.с. 22).

18 липня 2013 року ТОВ «КЛМП Плюс» звернулось до ПрАТ «Міськдовідка» з претензією № 018/1 про перерахування заборгованості та пені на суму 78 116,33 грн. (а.с. 23-25). Направлення вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та описом вкладення у цінний лист (а.с. 26).

Відповідь на вказану претензію чи докази сплати заявленої позивачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 67 750,50 грн., що підтверджується видатковою накладною (а.с. 21), відповідачем свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений товар не виконано, заборгованість в сумі 67 750,50 грн. не сплачено. Доказів про погашення чи спростування заборгованості, як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції відповідач не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ТОВ «КЛМП Плюс» про стягнення заборгованості за договором поставки, а відтак і про необхідність їх задоволення.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно пункту 8.2 договору № 2712/ у випадку прострочення покупцем строків оплати товару, які вказані у п. 7.4 цього договору в межах 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожен день прострочки. У випадку прострочення покупцем строків оплати товару, які вказані у п. 7.4 цього договору більш ніж на 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, починаючи з 31 дня.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність застосування розміру пені, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах шестимісячного строку.

Провівши повторний розрахунок суми пені за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що сума пеня, яка підлягає до стягнення, становить 4 968,99 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що відповідач повернув поставлений товар позивачу. На підтвердження повернення товару відповідач надав суду накладну про повернення № 1 від 06 вересня 2013 року (а.с. 36).

Колегія суддів зазначає, що вказане посилання не може бути прийняте судом зважаючи на наступне:

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з наданої відповідачем накладної № 1 від 06 вересня 2013 року, отримав товар представник ТОВ «КЛМП Плюс» ОСОБА_4, проте в матеріалах справи відсутня довіреність на отримання матеріальних цінностей на вказану особу.

Крім того, як зазначає позивач, ОСОБА_4 не працює у нього з 28 лютого 2013 року, що підтверджується Наказом про припинення трудового договору № 6 від 28 лютого 2013 року (а.с. 58) та заявою про звільнення (а.с. 59).

Також колегія суддів бере до уваги те, що поставлений товар відповідав замовленню, що не заперечує відповідач, а також те, що поставку товару було здійснено 28 грудня 2012 року, а повернення, на яке посилається відповідач, 06 вересня 2013 року, тобто через 9 місяців. Правові підстави для повернення товару відсутні, сторони не уклали договору на повернення, або іншого правового документу яким би передбачили можливість відповідача повернути отриманий ним за договором поставки № 2712/1, товар

Виходячи з викладеного колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування підстав для повернення товару позивачу. Також відсутні відомості щодо поставки неякісного товару чи товару, що не відповідав вимогам відповідача. Натомість в матеріалах справи містяться всі необхідні докази отримання товару відповідачем.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 17 березня 2014 року по справі № 910/22118/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ПрАТ «Міськдовідка» на рішення господарського міста Києва від 17 березня 2014 року по справі № 910/22118/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Міськдовідка» на рішення господарського суду міста Києва від 17 березня 2014 року по справі № 910/22118/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17 березня 2014 року по справі № 910/22118/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/22118/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий