Постанова

від 24.01.2007 по справі 33/193-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/193-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2007                                                                                   Справа № 33/193-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)    

суддів: Виноградник О.М., Ясир Л.О.  

при секретарі судового засідання: Лазаренко Л.М.

за участю представників сторін:       

від позивача: Венська Оксана Олександрівна, довіреність №2 від 22.02.05,  представник;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином .

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Капітал плюс”, м. Першотравенськ, Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  07 листопада 2006р. у справі №33/193-06

за позовом: приватного підприємства “Капітал плюс”, м.Першотравенськ, Дніпропетровської області      

до:  товариства з обмеженою відповідальністю “САН-ЛТД”, м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ     

про стягнення 27402, 23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 року (суддя Разіна Т.І.) в позові про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 19160 грн., пені в розмірі 1756 грн 95 коп, витрат від інфляції в розмірі 3985 грн 28 коп, збитків в розмірі 2500 грн відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач з вимогою до відповідача про передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати згідно п.2 ст.693 ЦК України не звертався. Оскільки у відповідача відсутні перед позивачем грошові зобов'язання, то пеня, витрати від інфляції стяганню не підлягають. Не підлягають стягненню і збитки  в розмірі 2500 грн оскільки їх стягнення не передбачено ст. 44 ГПК України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Скаржник зазначає, що сторони реалізували своє право на розірвання договору поставки здійснена новація, за умовами якої ТОВ “Сан-ЛТД” прийняло на себе зобов'язання повернути грошові кошти, оскільки здійснена заміна зобов'язань на грошові, то пеня та витрати від інфляції підлягають стягненню, збитки в розмірі  2500 грн пов'язані з оплатою юридичних послуг, тому є додатковими витратами, що підлягають відшкодуванню в порядку ст. 225 Господарського Кодексу України.

Позивач просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не представив, його представник в судове засідання 17.01.2007р та 24.01.2007р не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.105).

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, оскільки матеріали справи дозволяють це зробити.

Перевіривши рішення на предмет відповідності діючому законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі договору №4/07 від 28.07.2004 року позивач платіжним дорученням №209 від 04.08.2004 року перерахував відповідачу 42160 грн в якості передплати за вугілля (а.с16). На підставі замовлення №77 від 16.08.2004 року (а.с.14) відповідач  повинен був у серпні 2004 року відвантажити  позивачу 690 тн вугілля марки “ЖК” 0-100 кокс.

Відповідач продукцію не відвантажив.

26.08.2004 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення в строк до 30.08.2004 року передплати, у зв'язку з невиконанням останнім умов договору №4/07 від 28.07.2004р.

Листом від 31.08.2004 року відповідач повідомив позивача про готовність проведення з ним розрахунку по передплаті  і можливості розірвання договору (а.с.19)

Платіжним дорученням №98 від 24.09.2004 року відповідач повернув позивачеві 23000 грн передплати, що підтверджується банківською випискою (а.с.25).

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав  суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Висновок господарського суду, що позивач з такою вимогою не звертався суперечить фактичним обставинам справи.

Листом від 26.08.2004 року №82 позивач вимагав повернення передплати, відповідач своїми діями по поверненню частки передплати погодився з даною вимогою, про що також свідчать і двосторонній акт взаєморозрахунків, в якому зафіксовано, що залишок боргу з повернення передплати становить 19160 грн.

 Таким чином вимога щодо стягнення 19160 грн боргу є обґрунтованою і позов в цій частині  підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої  оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч.2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договором поставки розмір процентів не встановлено, не встановлений він також законом або іншим актом нормативного характеру.

Вимога щодо стягнення пені, витрат від інфляції є необґрунтованою, оскільки у відповідача були відсутні грошові зобов'язання, він повинен був виконати свої зобов'язання в натурі шляхом поставки продукції.

Отже, господарський суд правомірно відмовив в позові в цій частині.

Вимога щодо стягнення збитків  у вигляді понесення позивачем витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг є необґрунтованою, оскільки ці збитки не випливають з договору поставки №4/04 від 28.07.2004 р. і не пов'язані з предметом спору.

Оскільки стягнення збитків в розмірі 2500 грн позивач не обґрунтував ст.44ГПК України, то посилання суду на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України є безпідставним.

Не приймає до уваги колегія суддів доводи скаржника про те, що відбулася новація зобов'язань і договір розірвано. В порядку встановленому ст.188 ГК України договір №4/07 від 28.07.2004р не розривався, ознаки новації в даному випадку відсутні.

З огляду на викладене на підставі ч.1 п.п.1,4, ст.104 ГПК України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року підлягає скасуванню.   

Керуючись ст. ст. 103 - 105 Господарського  процесуального  кодексу України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу приватного підприємства “Капітал плюс”, м. Першотравенськ, Дніпропетровської області задовольнити - частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  07 листопада 2006р. у справі №33/193-06 - скасувати.

Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сан-ЛТД”, м. Дніпропетровськ на користь приватного підприємства “Капітал плюс”, м.Першотравенськ, Дніпропетровської області 19160 грн основного боргу, 191,60 грн витрат по сплаті державного мита, 82,60грн витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 95,80 грн витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

          Видати наказ.

          В решті позові відмовити.

Видачу наказу згідно вимог ст. 117 ГПК України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя:                                                                      О.В.Джихур

Судді:                                                                                          О.М.Виноградник

                                                                                          Л.О.Ясир