Постанова

від 28.03.2014 по справі 804/1807/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/1807/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

28 січня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижної Оксани Петрівни, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижної Оксани Петрівни №7580692 від 04.11.2013, яким ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на розташовану на території Богуславської сільської ради земельну ділянку, загальною площею 4,070 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки №1223581800-01-001-0042, яка раніше належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 029194, виданого на підставі розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації № 628-р-03 від 18.11.2003.

Мотивуючи заявлений позов позивач зазначила наступне. ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після ОСОБА_3 ОСОБА_3 на підставі права власності належала земельна ділянка, площею 4,070 га, кадастровий номер №1223581800-01-001-0042, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Богуславської сільської ради. Право власності померлої ОСОБА_3 посвідчувалося Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ДП №029194, виданого на підставі розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації №628-р-03 від 18.11.2003. В процесі оформлення спадщини після ОСОБА_3, державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Тимченко О.М. 30.10.2008 позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину, зареєстроване в реєстрі за №2-6028. Державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 19.09.2013 на Державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ДП №029194 зроблено відповідну відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1. Для реєстрації набутого права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223581800:01:001:0583, позивачка 25.10.2013 звернулася до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області та отримала рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04.11.2013 №7580692 Державного реєстратора Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижної Оксани Петрівни. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що позивачкою не було отримано Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку на своє ім'я. Позивач вважає, що оскаржуване рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижної Оксани Петрівни № 7580692 від 04.11.2013 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.14 відкрито провадження у справі №804/1807/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2014.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 у справі № 804/1807/14 суд здійснив заміну первинного відповідача - Державного реєстратора Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижної Оксани Петрівни на належного відповідача у справі - Реєстраційну службу Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

До суду надійшло клопотання позивача від 28.03.2014 (вх. № 18640/14) про розгляд справи за відсутності позивача. Також, позивач повідомила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 28.03.2014 з'явився та звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Представник відповідача зазначив, що заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, обґрунтованих письмових пояснень суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_3 на підставі права власності належала земельна ділянка, площею 4,070 га, кадастровий номер № 1223581899-01-001-0042, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Богуславської сільської ради. Право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку посвідчувалося Державним актом на право власності на земельну ділянку від 09.02.2004 серії ДП № 029194, виданим на підставі розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації № 628-р-03 від 18.11.2003. Вказаний Державний акт зареєстрований в поземельній Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010402200547.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, у зв'язку з чим державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Тимченко О.М. 30.10.2008 було видано свідоцтво про право на спадщину, зареєстроване в реєстрі за № 2-6028. Відповідно до зазначеного свідоцтва ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після ОСОБА_3 спадкового майна, що складається з земельної ділянки, розташованої на території Богуславської сільської ради, загальною площею 4,070 га, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП №029194, виданого на підставі розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації №628-р-03 від 18.11.2003, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 09.02.2004 за № 010402200547. Кадастровий номер земельної ділянки: №1223581800-01-001-0042.

19.09.2013 державним нотаріусом Другої Павлоградської держнотконтори Дутчак Ю.С. на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.10.2008, зареєстрованого № 2-6028, на Державному акті ДП №029194 від 19.02.2004 (номер реєстрації в поземельній Книзі №010402200547) проставлено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1.

Судом встановлено, що 25.10.2013 позивач звернулася до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою (реєстраційний №3605820) про реєстрацію за нею права власності на успадковану земельну ділянку. Розглянувши вказану заяву та подані документи, рішенням від 04.11.2013 №7580692 державний реєстратор Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижна Оксана Петрівна, керуючись ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктами16 і 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно то їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, відмовила ОСОБА_1 у реєстрації за нею права власності на земельну ділянку, набуту в порядку спадкування після ОСОБА_3, з підстав відсутності у заявниці документа, що посвічує право власності на зазначену земельну ділянку - Державного акта на ім'я ОСОБА_1.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно встановлено статтею 1297 Цивільного кодексу України, так спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

З дотриманням вимог вищевказаних правових норм, позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30.10.2008, видане державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Тимченко О.М., яке зареєстроване в реєстрі за № 2-6028. Вказаним свідоцтвом посвідчується перехід до позивачки права власності на земельну ділянку, загальною площею 4,07, га, кадастровий номер №1223581800-01-001-0042, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Богуславської сільської ради, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП №029194, виданого на підставі розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації №628-р-03 від 18.11.2003, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 09.02.2004 за № 010402200547.

Пунктом 1 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 (далі - Порядок) визначено, що цей порядок встановлює процедуру здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, на державному акті на право приватної власності на землю, державному акті на право власності на землю, державному акті на право власності на земельну ділянку (далі - державний акт).

Згідно п. 2 цього Порядку відмітка про перехід права власності на земельну ділянку здійснюється на сторінках державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж земельної ділянки, план меж земельної ділянки, починаючи з верхнього лівого кута зверху вниз, зліва направо.

Нотаріус у разі видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку (п. 3 Порядку).

На виконання вимог вказаного Порядку, державним нотаріусом Другої Павлоградської держнотконтори Дутчак Ю.С. 19.09.2013 на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ДП №029194 від 19.02.2004 було проставлено відповідну відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до позивачки.

Частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції від 14.10.2008, що діяла на момент отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину) було передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції від 14.10.2008) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Проте, суд відзначає, що жодною із вищевказаних правових норм не встановлено строку, протягом якого спадкоємець, після прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину повинен був звернутися до компетентного органу для реєстрації права власності на успадковане нерухоме майно.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції від 11.08.2013, що була чинна на момент звернення позивача до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено засади державної реєстрації прав. Так, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 вказаного Закону визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Перелік правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, зазначений у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 1 статті 24 Закону визначено підстави для відмови у реєстрації права власності, так у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Також, згідно ч. 2 ст.15 вказаного Закону, перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 26 вказаного Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, наведений у п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 33 цього ж Порядку додатково передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом, і Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП 029194, зареєстрований в поземельній Книзі за № 010402200547, з відповідною відміткою нотаріуса про перехід права власності до спадкоємиці - ОСОБА_1 є саме тими правовстановлюючими документами, на підставі яких мала бути здійснена державна реєстрація права власності позивачки на земельну ділянку, загальною площею 4,070 га, кадастровий номер №1223581800-01-001-0042, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Богуславської сільської ради, яка належала померлій ОСОБА_3

Таким чином, рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижної Оксани Петрівни від 04.11.2013 №7580692 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку, набутої в порядку спадкування, є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Чорнокнижної Оксани Петрівни від 04.11.2013 №7580692 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Царікова