Ухвала

від 31.01.2007 по справі 01/7-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 "31" січня 2007 р.

               Справа № 01/7-92.

за позовом прокурора м.Луцька в

інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна

України по Волинській області та Державної служби з питань національної

культурної спадщини

до товариства з обмеженою

відповідальністю «Дукат-Ойл», м.Луцьк, Державного історико-культурного

заповідника в м.Луцьку

про визнання недійсним договору

оренди та зобов'язання звільнити приміщення

Суддя Якушева І. О.

представники:

від регіонального відділення Фонду

державного майна України: Повх О.М. (дов. № 1 від 18.01.2007р.),

від Державної служби з питань

національної культурної спадщини: н/з

від ТзОВ «Дукат-Ойл»: Парфенюк А.С.

- юрист (дов. від 30.01.2007р.),

від Державного історико-культурного

заповідника в м.Луцьку: н/з

В судовому засіданні взяла участь

Тарасюк Н.Б. - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в

судах прокуратури Волинської області (посв. № 818 від 29.10.2004р.)

Суть спору: прокурор в інтересах

позивача в позовній заяві просить визнати недійсним укладений 01.07.2001р. між

Державним історико-культурним заповідником в м.Луцьку та ТзОВ „Дукат-Ойл"

договір оренди частини приміщення пам'ятки архітектури „Монастир бригіток"

площею 157 кв.м. по вул.Кафедральній, 16 в м.Луцьку та зобов'язати   ТзОВ  

„Дукат-Ойл" звільнити займану ним  

частину приміщення пам'ятки архітектури „Монастир бригіток" площею  157 кв.м. по вул.Кафедральній, 16 в м.Луцьку.

В судовому засіданні представник

позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що згідно з постановою Ради

Міністрів УРСР від 26.03.1985 № 30 комплекс пам'яток історії та культури м.

Луцька оголошено історико-культурним заповідником республіканського значення з

підпорядкуванням його Волинському облвиконкому (тепер - Волинська

облдержадміністрація).

Відповідно до постанови Кабінету

Міністрів України від 05.11.1991 № 311 республіканська власність визначена як загальнодержавна.

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України

"Про оренду державного та комунального майна" державну політику у

сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного

майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного

майна, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо

майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування

- щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 5 Закону України

"Про оренду державною та комунального майна" орендодавцями є: Фонд

державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо

цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та

нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів

господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що

є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу

Національної академії наук України та галузевих академій наук; підприємства -

щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна

площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу ФДМУ, його

регіональних відділень - нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідного дозволу РВ ФДМУ по Волинській області не давало.

Згідно з п. 17 Методики розрахунку

і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої

постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, у разі коли

орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи

представництво, орендна плата спрямовується за нерухоме майно державних

підприємств, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету,

30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це

майно. Відповідні кошти за оренду вищезазначеного майна до державного бюджету

не надходять, держава втрачає прибуток.

Відповідно до ст. 18 Закону України

"Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини, що є

пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується

законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником

або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій

юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу

охорони культурної спадщини (Державна служба з питань національної культурної

спадщини).

Згідно п. 2 Порядку укладення

охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, власник пам'ятки чи її

частини або уповноважений ним орган (особа) зобовязании не пізніше ніж через

один місяць з моменту отримання нам ятки чи п частини у власність або у

користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної

спадщини.

Від Державного історико-культурного

заповідника в м.Луцьку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в

зв'язку з тим, що  представник

відповідача - адвокат ОСОБА_1. знаходиться на лікуванні, а тому неможливо

забезпечити участь повноважного представника в судове засідання.

Враховуючи наведене, розгляд справи

слід відкласти.

Керуючись п.1, 2 ст.77

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Клопотання відповідача

задовольнити: розгляд справи відкласти на 21.02.2007р.            на 15 год. 00 хв.

2. Зобов'язати відповідачів подати

суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов та докази на їх

підтвердження.

          Суддя                                                        

    Якушева І. О.