Постанова

від 27.05.2014 по справі 905/7546/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 905/7546/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши матеріали касаційної скаргиГромадської організації "Дитячо-молодіжний танцювально-спортивний клуб "Надія" на постановувід 12.03.2014 Донецький апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Донецької області № 905/7546/13 за позовомГромадської організації "Дитячо-молодіжний танцювально-спортивний клуб "Надія" до відповідачів: 1) Дебальцівської міської ради Донецької області, 2) Відділу освіти Дебальцівської міської ради Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруБудинок дитячої та юнацької творчості Дебальцівської міської ради Донецької області прозобов'язання укласти договір оренди, ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.12.2013 у справі №905/7546/13 (суддя Величко Н.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Скакуна О.А., суддів Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Громадської організації "Дитячо-молодіжний танцювально-спортивний клуб "Надія" (далі-позивач) до Дебальцівської міської ради Донецької області (далі-відповідач-1) та Відділу освіти Дебальцівської міської ради Донецької області (далі-відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Будинку дитячої та юнацької творчості Дебальцівської міської ради Донецької області (далі - 3 особа), про зобов'язання відповідача-1 укласти з позивачем договір оренди кабінету №10 в приміщенні Будинку дитячої та юнацької творчості, розташованого за адресою: вул. Радянська, 75, м. Дебальцеве, Донецька обл.

Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 55 Конституції України, абз. 4 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. ч. 3, 4 ст. 179, ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що внаслідок подання ним відповідачеві-1 заяви про оренду майна, у останнього виник передбачений законодавчими приписами обов'язок щодо укладення відповідного договору.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2014.

Перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що Громадською організацією "Дитячо-молодіжний танцювально-спортивний клуб "Надія" на адресу Дебальцівської міської ради Донецької області було надіслано заяву про оренду приміщення кабінету №10 Будинку дитячої та юнацької творчості Дебальцівської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: вул. Радянська, 75, м. Дебальцеве, Донецька обл.

Втім, договір оренди не було укладено.

При цьому, в обґрунтування неможливості його укладення відповідачі у справі посилаються на відсутність в Будинку дитячої та юнацької творчості Дебальцівської міської ради Донецької області вільних для оренди приміщень, про що позивач був повідомлений листами від 23.07.2012 №13.24-534, від 19.04.2013 та від 10.12.2013 №11.01/26-281.

Позивач, зазначаючи про те, що він є громадською організацією, з якою укладання договорів оренди комунального майна повинно відбуватись без проведення конкурсу, а також вказуючи на обов'язковість укладення цього договору для Дебальцівської міської ради, звернувся до господарського суду з цим позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами абз. 4 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено в установленому законодавством порядку порушення відповідачами його прав щодо оренди майна Будинку дитячої та юнацької творчості Дебальцівської міської ради Донецької області, оскільки в зазначеному будинку відсутні вільні приміщення, які б відповідачі мали намір передавати в оренду взагалі, а тим більше іншим особам.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги непереконливими, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом зазначених норм, права або інтереси особи підлягають судовому захистові у разі їх порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду з позовом про зобов'язання укласти договір оренди, позивач має довести за допомогою належних і допустимих доказів наявність його права на оренду спірного приміщення і порушення цього права відповідачами.

Згідно із ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладення господарських договорів врегульовано статтею 181 ГК України.

Частиною 1 ст. 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

В обґрунтування обов'язковості укладення з відповідачем-1 договору оренди комунального майна, позивач у справі посилається на норму абз. 4 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", приписами якої встановлено, що у разі надходження заяви про оренду майна на короткий строк (не більше п'яти днів та без права продовження строку дії договору оренди) або заяви від бюджетної установи, музею, підприємства чи громадської організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національної творчої спілки або її члена під творчі майстерні), релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній, громадської організації ветеранів або інвалідів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, державних та комунальних спеціалізованих підприємств, установ та закладів соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", Пенсійного фонду України та його органів, державних видавництв і підприємств книгорозповсюдження, вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру), оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право позивача як громадської організації культури та мистецтв на укладення договору оренди кабінету №10 в приміщенні Будинку дитячої та юнацької творчості, розташованого за адресою: вул. Радянська, 75, м. Дебальцеве, Донецька обл., без проведення конкурсу, може бути реалізоване виключно в разі наміру відповідного уповноваженого органу на передачу цього приміщення в оренду.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, листами від 23.07.2012 №13.24-534, від 19.04.2013 та від 10.12.2013 №11.01/26-281 відповідачі повідомляли позивача про відсутність вільних приміщень, які плануються для здачі в оренду

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Фонд державного майна України щодо державного майна, а органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що може бути передано в оренду. Зазначені переліки оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах орендодавців.

Втім, заявляючи позовні вимоги, які є предметом розгляду цієї справи, позивач не довів за допомогою належних та допустимих засобів доказування, що майно, яке він бажає отримати в оренду, на момент подачі ним заяви про укладення договору оренди, знаходилося у визначеному ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" переліку майна, що може бути передано в оренду.

Отже, враховуючи, що позивачем не доведено обставини наявності у відповідачів наміру на передачу в оренду спірного приміщення на час його звернення до Дебальцівської міської ради Донецької області з відповідною заявою, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушених прав позивача у цьому спорі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, а зводяться до намагання надати їм перевагу та переоцінити встановлені судами обставини, що за приписами ст. ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення вимог касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації "Дитячо-молодіжний танцювально-спортивний клуб "Надія" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі Господарського суду Донецької області № 905/7546/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І.Глос