Постанова

від 10.06.2009 по справі 2а-76/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№ 2а-76/09/1270

Категорія

№ 6.6.1

П О С Т А Н

О В А

Іменем

України

10 червня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                              

Смішливої Т.В.

при секретарі                 Лейбенко

О.Д. ,

в присутності сторін:

від

позивача:           ОСОБА_1 довіреність №

92 від 10.01.2009р.

від

відповідача № 1          не з'явився

від

відповідача № 2       не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за м позовом Державної

податкової інспекції у Станично-Луганському районі до Державного підприємства

«Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство», Малого приватного

підприємства «Зетта» про стягнення в доход держави грошових коштів внаслідок

укладення нікчемного правочину у сумі 12967,20 грн., -

В

С Т А Н О В И В:

24 січня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду

звернулась Державна податкова інспекція у Станично-Луганському районі з

адміністративним позовом до Державного підприємства «Станично-Луганське

досвідне лісомисливське господарство», Малого приватного підприємства

«Зетта»  про визнання угоди недійсною та

стягнення до Державного бюджету України 12967,20 грн.

В

обґрунтування позову позивач вказав, що під час перевірки встановлено, що

Державне підприємство «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство»

(далі - ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство») мало

взаємовідносини з Малим приватним підприємством «Зетта» (далі - МПП «Зетта»),

що підтверджено договором № 156 від 01.09.2004 року та податковою накладною №

2/10 від 01.10.2004 року на суму 12967,20 

грн.

Ухвалою

господарського суду Луганської області від 18.10.2005 року у справі № 21/54б за

позовом ПП «Реклама та консалтинг» до МПП «Зетта» прийнято рішення про

ліквідацію банкрута - МПП «Зетта».

Крім того,

рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 21.11.2005 року визнано

недійсною державну реєстрації МПП «Зетта» з моменту його державної реєстрації,

визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію МПП «Зетта», видане

08.10.2003 року Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської

міської ради за № 25370169Ю0043791, а також 

статут МПП «Зетта».

У зв'язку з

цим позивач вважав, що угода, підтверджена договором № 156 від 01.09.2004 року

та виконання якої видано податкову накладну № 2/10 від 01.10.2004 року на суму

12967,20  грн. укладена з метою, завідомо

суперечною інтересам держави і суспільства.

У подальшому

позивач змінив позовні вимоги подавши заяву про уточнення позову у якій просив

суд стягнути в доход держави грошові кошти у сумі 12967,20  грн. з ДП «Станично-Луганське досвідне

лісомисливське господарство» внаслідок укладення правочину, підтвердженого

договором № 156 від 01.09.2004 року та податковою накладною  № 2/10 від 01.10.2004 року на суму

12967,20  грн., вчиненого між ДП

«Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» та МПП «Зетта» з

метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та у зв'язку з

його нікчемністю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав,

надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач

ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» участь свого

представника у судовому засіданні не забезпечив, заперечення проти позову не

надав,  про час, дату та місце розгляду

справи повідомлений судом належним чином.

Відповідач -

МПП «Зетта» участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив,

заперечення проти позову не надав,  про

час, дату та місце розгляду справи повідомлявся.

Заслухавши

пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд

вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому

засіданні встановлено, що відповідач - суб'єкт господарювання  Державне підприємство «Станично-Луганське

досвідне лісомисливське господарство», зареєстровано Станично-Луганською

районною державною адміністрацією Луганської області 09.12.1997 року, юридична

адреса: 93600, Луганська область, смт. Станично-Луганське, вул. Букаєво,4,  ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00993633,

знаходиться на податковому обліку платників податків у Державній податковій

інспекції у Станично-Луганському районі з 24.12.1997 року за номером №229.

(а.с. 5-7)

Мале

приватне підприємство «Зетта» зареєстровано 08.10.2003 року Управлінням

державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за №

25370169Ю0043791, код ЄДРПОУ 32691084. (а.с. 33)

Державною

податковою інспекцією у Станично-Луганському районі у 2006 році проведено

виїзну планову перевірку ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське

господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.03.2006 року, результати якої

оформлено Актом № 33/23-00990633 від 24.07.2006 року. (а.с. 46 - 88)

Під час

перевірки встановлено, що ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське

господарство»  мало взаємовідносини з МПП

«Зетта».

Так,

відповідно до договору № 156 від 01.09.2004 року, укладеного між ДП

«Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» та МПП «Зетта», МПП

«Зетта» здійснює поставку продукції згідно специфікації, а саме - бензин,

дизпалива, масло. Строк дії договору - до 31.12.2004 року. (а.с. 10-11)

На виконання

вказаного договору МПП «Зетта» здійснило поставку паливно-мастильних матеріалів

ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство», що підтверджено

податковою накладною № 2/10 від 01.10.2004 року на суму 12967,20  грн., у тому числі податок на додану вартість

- 2161,20 грн. (а.с. 21)

Розрахунок

за отримані паливно-мастильні матеріали ДП «Станично-Луганське досвідне

лісомисливське господарство» здійснило шляхом поставки до МПП «Зетта»

лісоматеріалів на суму 12967,20 грн., що підтверджено довіреностями на

отримання лісо продукції (а.с. 12 - 13) та копіями товарно - транспортних

накладних за період з 01.10.2004 року до 19.10.2004 року. (а.с. 14-20)

Таким чином,

угода, підтверджена договором № 156 від 01.09.2004 року, та на виконання якої

видано податкову накладну № 2/10 від 01.10.2004 року на суму 12967,20  грн. виконана 

сторонами повністю у жовтні 2004 року.  

Ухвалою

господарського суду Луганської області від 18.10.2005 року у справі № 21/54б

затверджено звіт ліквідатора - Приватного підприємства «Реклама та консалтинг»,

ліквідовано банкрута - Мале приватне підприємство «Зетта» як юридичну особу та

суб'єкта підприємницької діяльності. (а.с. 28-29)

Рішенням

Ленінського районного суду м.Луганська від 21.11.2005 року визнано недійсною

державну реєстрації МПП «Зетта» з моменту його державної реєстрації внаслідок

порушень при його створенні, які неможливо усунути, визнано недійсним свідоцтво

про державну реєстрацію МПП «Зетта», видане 08.10.2003 року Управлінням

державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за №

25370169Ю0043791, та статут МПП «Зетта». (а.с. 30)

У якості

підстави для прийняття вказаного рішення суду зазначено, що МПП «Зетта»

зареєстровано Боровиком А.Г. на прохання маловідомої особи, якій він передав

всі статутні документи, печатку та штампи, підприємницькою діяльністю не

займався, договори та інші документи господарсько-фінансової діяльності не

підписував. (а.с. 30)

Згідно Акту

№ 198 від 29.12.2005 року Ленінською міжрайонною державною податковою

інспекцією у м.Луганську анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ МПП

«Зетта» № 17315693 з  18 жовтня 2005

року.  (а.с. 27).

Як

вбачається з вказаного Акту останній раз МПП «Зетта» подавало податкову

звітність у січні 2005 року, а підстава для анулювання свідоцтва платника ПДВ

була ухвала господарського суду Луганської області від 18.10.2005 року про

ліквідацію МПП «Зетта» як банкрута.

Згідно

пункту 1 частини 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в

Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та

у порядку, встановлених законами України, зокрема мають право здійснювати

документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій,

звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та

зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також

планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти

нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання

валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими

відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також

фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не

мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок

утримувати та/або сплачувати податки і збори.

Відповідно

до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

однією з функцій Державних податкових інспекції в районах, містах без районного

поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції

є подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про

визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за

такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом

підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними

цільовими фондами за рахунок їх майна.

Позивач

вважає, що спірна угода між ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське

господарство» та МПП «Зетта» укладено з метою заняття незаконною підприємницькою

діяльністю та ухилення від сплати податків.

Суд не може

погодитьсь з доводами позивача, що наявність ухвали господарського суду

Луганської області від 18.10.2005 року у справі № 21/54б про ліквідацію

банкрута - Мале приватне підприємство «Зетта» як юридичної особи та суб'єкта

підприємницької діяльності, а також рішенням Ленінського районного суду

м.Луганська від 21.11.2005 року  про

визнання недійсною державної реєстрації МПП «Зетта» з моменту його державної

реєстрації внаслідок порушень при його створенні, які неможливо усунути,

визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію МПП «Зетта», виданого

08.10.2003 року Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської

міської ради за № 25370169Ю0043791, та статуту МПП «Зетта»  підтвердженням наявності умислу на укладання

угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Так,

позивачем надано суду договір  № 156 від

01.09.2004 року, на підставі якого видано податкову накладну № 2/10 від

01.10.2004 року на суму 12967,20  грн. З

вказаних документів вбачається,що правовідносини між ДП «Станично-Луганське

досвідне лісомисливське господарство» та МПП «Зетта» мали місце лише у жовтні

2004 року. На час укладання та виконання вказаної угоди запис про державну

реєстрацію МПП «Зетта» судом ще не було визнано недійсним, як не було

анульовано і свідоцтво платника ПДВ, яке, до речі, анульовано з 18.10.2005

року, тобто, на час укладання оспорюваної угоди було чинним.

Частиною

1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське

зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо

суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох

сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за

рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання

зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все

одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування

одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею

повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на

відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Зазначену

норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228

Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний

порядок, а отже - нікчемним. У частині 2 ст. 215 Цивільного кодексу України

зазначено, що визнання такого правочину недійсним не вимагається.

У зв'язку з

цим, вимога податкового органу визнати недійсним господарське зобов'язання,

підтверджене договором № 156 від 01.09.2004 року між ДП «Станично-Луганське

досвідне лісомисливське господарство» та МПП «Зетта» судовому розгляду не

підлягає.

Але, за

вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства застосовуються санкції, але за змістом частини 1 статті 208

Господарського кодексу України застосування передбачених нею санкцій можливе

судом лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Оскільки

зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход

держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони

належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі,

що відповідають визначенню, передбаченому в частині 1 ст. 208 ГК України.

У зв'язку з

цим такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених

відповідно до ст. 250 ГК України.

Згідно ст.

250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути

застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення

порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом

встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності,

крім випадків, передбачених законом.

Позивач

вимагає стягнути з ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство»

в доход держави грошові кошти у сумі 12967,20 

грн. внаслідок укладення правочину за договором № 156 від 01.09.2004

року на суму 12967,20 грн., вчиненого між ДП «Станично-Луганське досвідне

лісомисливське господарство» та МПП «Зетта» з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства та у зв'язку з його нікчемністю.

Угода № 156

від 01.09.2004 року між ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське

господарство» та МПП «Зетта» повністю виконана у жовтні  2004 року.

Про

наявність правовідносин між ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське

господарство» та МПП «Зетта» Державна податкова інспекція у

Станично-Луганському районі дізналась під час перевірки, результати якої

оформлено  Актом № 33/23-00990633 від

24.07.2006 року, а до суду з даним позовом позивач звернувся лише 24.01.2008

року, тобто після спливу строків, у які можливо застосування

адміністративно-господарських санкцій, визначених ст. 250 ГК України.

Таким чином,

позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем

пропущено строк звернення до суду для застосування адміністративно-господарських

санкцій.

Згідно ст.

160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому

закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови

та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде

виготовлено протягом 5-денного строку.

  Питання по судових витратах не

вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку,

а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх

стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 87, 94, 98,

158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П

О С Т А Н О В И В:

У

задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Станично-Луганському

районі до Державного підприємства «Станично-Луганське досвідне лісомисливське

господарство», Малого приватного підприємства «Зетта» про стягнення в доход

держави грошових коштів внаслідок укладення нікчемного правочину у сумі

12967,20 грн. відмовити за необґрунтованістю та у зв'язку з пропуском строку,

встановленого ст.. 250 ГК України для застосування

адміністративно-господарстких санкцій.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку

апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі 12 

червня 2009 року.

СУДДЯ:         (підпис)

                        Т.В.Смішлива

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар с/з: