Рішення

від 26.05.2014 по справі 911/703/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа № 911/703/14

за позовом Заступника прокурора Київської області, м. Київ

до відповідача 1 Рожівської сільської ради Броварського району Київської області, Київська обл., Броварський р-н, с. Рожівка

та відповідача 2 Публічного акціонерного товариства «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ», Київська обл., Броварський р-н, с. Рожівка

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів, повернення земельних ділянок та визнання права власності

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився.

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Романенко С.Д. - довіреність № 96 від 28.03.2014 р.

Томкіна О.Ю. - довіреність № 96 від 28.03.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернувся Заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) з позовом до Рожівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» (далі - відповідач 2) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів, повернення земельних ділянок та визнання права власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що рішенням Рожівської сільської ради Броварського району Київської області № 463 ХХІ-V від 02.12.2008 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ВАТ «ППР Броварський» загальною площею 23,6906 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано вказану земельну ділянку у власність та на підставі вказаного рішення 11.11.2009 р. було видано державні акти на право власності на земельні ділянки, що на думку Прокурора не відповідає вимогам Земельного кодексу України, оскільки безоплатна приватизація земельних ділянок для юридичних осіб не передбачена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. порушено провадження у справі № 911/703/14 та призначено її до розгляду на 31.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. вжито заходи до забезпечення позову у справі № 911/703/14 шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221287001:01:032:0054, 3221287001:01:012:0001, 3221287001:01:016:0001, 3221287001:01:017:0001, 3221287001:01:020:0050, 3221287001:01:031:0121, 3221287001:01:042:0355, 3221287001:01:043:0025, які знаходяться на території Рожівської сільської ради Броварського району Київської області.

Під час розгляду справи у судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва.

31.03.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача 2 від 28.03.2014 р. № 97 (вх. № 5739/14) на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

12.04.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача 1 б/№, б/дати (вх. № 8560/14) на позовну заяву, згідно якого Відповідач 1 заявлені позовні вимоги підтримав.

07.05.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли пояснення Відповідача 2 від 07.05.2014 р. № 130 (вх. № 8457/14), з доданими документами.

В судове засідання 26.05.2014 р. з'явились представники Відповідача 2 та надали пояснення у справі. Прокурор та представник Відповідача 1 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально розглянувши матеріали справи, які є достатніми для розгляду справи у даному судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» (відповідач 2) є повним правонаступником всіх прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ», створеного відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 7/13-ВП від 29.01.1996 р. шляхом перетворення Державного племптахорадгоспу «Броварський» у Відкрите акціонерне товариство «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» та зареєстрованого Броварською районною державною адміністрацією Київської області 12.02.1996 р., ідентифікаційний код 05477043, що підтверджується п. 1.2. Статуту Відповідача 2.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.1997 р. Відкритому акціонерному товариству «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» на підставі рішення 12 сесії 2 скликання Рожівської сільської ради народних депутатів від 25.12.1996 р. було видано Державний акт серії КВ на право колективної власності на землю площею 156,30 га для сільськогосподарського виробництва.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ (чинного станом на дату видачі вищевказаного Державного акту), власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Відповідно до положень ст. 5 Земельного кодексу України у вказаній редакції, суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Землі у колективну власність передаються безплатно.

Частиною 2 статті 23 Земельного кодексу України у вказаній редакції передбачено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Таким чином, земельна ділянка площею 156,30 га була отримана ВАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» у власність на законних підставах у відповідності до вимог земельного законодавства, чинного на дату видачі Державного акту серії КВ від 18.06.1997 р.

В подальшому згідно Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» частина земель, переданих у колективну власність товариства була розпайована, та решта земель, які не підлягали паюванню, залишилась у власності ВАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ».

Крім цього, як вбачається з наданих Відповідачем 2 документів, в процесі перетворення Державного підприємства Племптахорадгосп «Броварський» у ВАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ», останнє стало власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, що знаходилася у колективній власності.

Зазначене зокрема підтверджується Свідоцтвом від 16.04.2008 р. про право власності на нерухоме майно та Витягом Броварського бюро технічної інвентаризації № 18527776 від 16.04.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції, чинній станом на 16.04.2008 р.), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідачем 2 для визначення розміру земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, належне йому на праві власності, було здійснено інвентаризацію земель колективної власності та постійного користування ВАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ», що не підлягають паюванню в межах с. Рожівка, за наслідками якої землевпорядною організацією була розроблена відповідна технічна документація із землеустрою.

Вказана технічна документація була затверджена рішенням Рожівської сільської ради Броварського району Київської області від 18.07.2007 р. № 216 ХІ-V.

Відповідно до рішення Рожівської сільської ради Броварського району Київської області від 20.11.2007 р. № 258 ХІІІ-V було надано дозвіл ВАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» на виготовлення технічної документації на право власності на земельні ділянки, які згідно державного акту серії КВ, зареєстрованого за № 1 18.06.1997 р., перебувають у колективній власності товариства в с. Рожівка Броварського району.

Рішенням Рожівської сільської ради Броварського району Київської області (яке оспорюється Прокурором у цій справі) від 02.12.2008 р. № 463 ХХІ-V вирішено: 1) затвердити виготовлену ТОВ «Київський регіональний інститут земельної реформи» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ВАТ «ППР Броварський» загальною площею 23,6906 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Рожівка, Броварського району, Київської області; 2) передати у власність ВАТ «ППР Броварський» земельні ділянки загальною площею 23,6906 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Рожівка, Броварського району, Київської області; 3) доручити ТОВ «Київський регіональний інститут земельної реформи» виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки; 4) землевпоряднику сільської ради внести зміни до земельно-кадастрової документації.

Відповідно до рішення Рожівської сільської ради Броварського району Київської області від 21.05.2009 р. № 539 ХХІV-V внесено зміни до оспорюваного рішення від 02.12.2008 р. № 463 ХХІ-V, а саме п. 2 вказаного рішення виключено з підстав того, що земельна ділянка, яка передається товариству у власність перебуває в його колективній власності відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого за № 1 18.06.1997 р.

11.11.2009 р. Відповідачу 2 було оформлено та видано державні акти про право власності: серії ЯЖ № 810160 на земельну ділянку площею 6,6701 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:032:0054; серії ЯЖ № 810161 на земельну ділянку площею 11,4288 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:012:0001; серії ЯЖ № 810162 на земельну ділянку площею 1,8972 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:016:0001; серії ЯЖ № 810163 на земельну ділянку площею 2,8278 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:017:0001; серії ЯЖ № 810164 на земельну ділянку площею 0,0217 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:020:0050; серії ЯЖ № 810165 на земельну ділянку площею 0,3338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:031:0121; серії ЯЖ № 810166 на земельну ділянку площею 0,3682 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:042:0355; серії ЯЖ № 810167 на земельну ділянку площею 0,1430 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3221287001:01:043:0025.

Підставами для звернення Прокурора до суду з даним позовом є те, що за наслідками проведеної перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо надання у власність вказаних земельних ділянок на території Рожівської сільської ради Броварського району зокрема рішенням Відповідача 1 від 02.12.2008 р. № 463 ХХІ-V, що на думку Прокурора порушує норми ст. ст. 28, 118 Земельного кодексу України, оскільки законом не передбачено безоплатної приватизації земельних ділянок юридичними особами.

Відповідач 1 у своєму відзиві (вх. № 8560/14) підтримав позовні вимоги Прокурора з зазначенням, що після приватизації ВАТ «ППР Броварський» і проведення розпаювання, землі, які не були розпайовані (під будівлями) мали бути набуті товариством у встановленому законодавством порядку - отримані в оренду або викуплені. Разом з тим Відповідач 1 у відзиві не наводить посилання на норми законодавства, якими передбачені відповідні процедури.

Вказані позиції Прокурора та Відповідача 1 спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Стаття 140 Земельного кодексу України встановлює, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 28 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 р., чинній на момент перетворення Державного племптахорадгоспу «Броварський» у ВАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» у січні 1996 р. та оформлення за останнім права власності на земельну ділянку у червні 1997 р.), право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: добровільної відмови від земельної ділянки; відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; припинення у випадках, передбачених пунктами 4,6-8 статті 27 цього Кодексу.

Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку.

Таким чином, припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства, передбачене пунктом 3 статті 27 цього Кодексу, не входить до переліку підстав для припинення права колективної та приватної власності на земельну ділянку, визначених ст. 28 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 р.), а тому Відповідач 2 - ПАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ», як повний правонаступник ВАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» є легітимним власником спірної землі.

З матеріалів справи не вбачається, Прокурором та Відповідачем 1 не доведено дотримання встановленого порядку вилучення (викупу) землі у Відповідача 2, як і не доведено припинення права власності Відповідача 2 на набуту в порядку правонаступництва землю.

Суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 15.04.2008 р. у справі № 5/137) та Верховний Суд України (постанови ВСУ від 20.06.2006 р. у справі № 3/268 та від 31.10.2006 р. у справі № 387/13-05) при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах зі спорів, що виникають з земельних правовідносин.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що спірним рішенням Відповідача 1 від 02.12.2008 р. № 463 ХХІ-V земельні ділянки не передавались у власність Відповідача 2 з комунальної власності громади, оскільки земельні ділянки вже перебували у колективній власності Відповідача 2 з 1997 року. Фатично відбулось оформлення вже належної відповідачу 2 на праві колективної власності землі шляхом інвентаризації земельних ділянок, які залишилися у нього після розпаювання, під належним йому у власності нерухомим майном і які вже не підлягали розпаюванню. Тому п. 2 вищевказаного рішення ради був викладений помилково, про що свідчить рішення Відповідача 1 від 21.05.2009 р. № 539 ХХІV-V, яким п. 2 спірного рішення був виключений.

Таким чином відсутні підстави для визнання за радою права комунальної власності на зазначені земельні ділянки і повернення їх в комунальну власність, оскільки зазначені земельні ділянки не належали раді з 1997р., а власником їх залишається відповідач 2.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги Прокурора, які визнані Відповідачем 1, є безпідставними та необґрунтованими, отже всі не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 49 ГПК України, судовий збір у випадку відмови у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача, проте у зв'язку з тим, що Прокурором у даній справі не визначено позивача, в інтересах якого подано позов, Прокурор сам виступає позивачем в інтересах держави та він звільнений від сплати судового збору, судовий збір за розгляд даного спору не стягується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 29.05.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.