Ухвала

від 27.05.2014 по справі 5019/1292/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" травня 2014 р. Справа № 5019/1292/12

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Авто - Плюс" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну сторін виконавчого провадження

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс"

до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення в сумі 214 849 грн. 69 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від заявника: не з'явився

від стягувача: не з'явився

від боржника: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" звернулося до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення в сумі 214 849,69 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.09.2012 року у справі № 5019/1292/12 затверджено мирову угоду, відповідно до якої ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (боржник) зобов'язалося погасити заборгованість в сумі 214 849,69 грн. шляхом перерахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" (стягувач) грошових коштів до 25.12.2012 року згідно з графіком: до 31 жовтня 2012 року - 71 600,00 грн., до 30 листопада 2012 року - 71 600,00 грн., до 25 грудня 2012 року - 71 649,69 грн.; провадження у справі припинено.

24.04.2014 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43060679.

20.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулися до господарського суду Рівненської області із заявою про заміну сторін виконавчого провадження, в якій просять замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 та замінити боржника з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на ДП "Рівненський облавтодор ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Рівненський райавтодор" у зв'язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 06.05.2014 року.

Ухвалою суду від 21.05.2014 року заяву призначено до судового розгляду на 27.05.2014 року.

У судове засідання представники заявників, боржника не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про заміну сторін виконавчого провадження, встановив таке.

В Інформаційному листі "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" від 18.03.2008 року № 01-8/164 Вищий господарський суд України на запитання: "Чи можлива у виконавчому провадженні заміна кредитора згідно з договором відступлення права вимоги?" довів господарським судам України те, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, в той час як відносини, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, не мають характеру цивільно-правових у розумінні ч. 1 ст. 1 ЦК України, а управненою стороною в цих відносинах виступає не кредитор, а стягувач. Тому зазначена заміна не є можливою. Що ж до заміни сторони на стадії виконання судового рішення, то така заміна можлива не інакше як на підставах та в порядку, визначених ГПК та Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У питаннях звернення особи до суду із заявою про заміну сторони визначає встановлення обставин правонаступника такої особи, що, в свою чергу, кореспондує до ст. 25 ГПК України, яка виокремлює випадки процесуального правонаступництва на будь-якій стадії судового процесу.

Так, ч. 1 ст. 25 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст.ст. 512 і 520 ЦК України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (ст. 514 ЦК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої ст. 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З положень ст. 25 ГПК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" по суті випливає, що господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу за наявності підтвердження факту правонаступництва відповідними доказами, обов'язок доказування чого лежить на особі, яка звертається до суду з відповідною заявою.

У підтвердження обставин правонаступництва позивача (стягувача) у справі №5019/1292/12 заявниками надано суду договір про відступлення права вимоги від 06.05.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" (первісний кредитор), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Рівненський райавтодор" (боржник).

Відповідно до п. 1 вказаного договору новий кредитор стає кредитором за договором з надання послуг перевезення вантажів № 4 від 15.03.2012 року (далі - угода), укладеного між первісним кредитором та боржником.

До нового кредитора переходить право вимагати від боржника виконання зобов'язань з оплати боргу на суму 69 080,48 грн., що виник в результаті виконання угоди, мирової угоди, а боржник зобов'язується перед новим кредитором належно виконати зобов'язання боржника, що викладені в угоді, мировій угоді (п. 2 договору).

У п.п. 4, 5 договору передбачено, що в момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора. Первісний кредитор зобов'язується згідно з актом прийому - передачі передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються за договором.

Договір про відступлення права вимоги вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 7 договору).

У силу вимог п. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Судом встановлено, що заборони щодо заміни кредитора ні договором, ні чинним законодавством, зокрема ст. 515 ЦК України, немає, правочин щодо заміни кредитора вчинений у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникли зобов'язання.

За приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з договору про відступлення права вимоги від 06.05.2014 року, останній підписаний первісним кредитором, новим кредитором та боржником, що свідчить про обізнаність останнього із заміною кредитора у зобов'язанні.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2014 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43060679 з примусового виконання ухвали господарського суду № 5019/1292/12 від 18.09.2012 року, яке не закінчене, що свідчить про підтвердження заінтересованою стороною обставин стадії примусового виконання ухвали від 18.09.2012 року про стягнення з боржника заборгованості за договором.

Зважаючи на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну стягувача є обґрунтованою, наслідком чого є заміна позивача його правонаступником в межах справи № 5019/1292/12 на стадії виконання ухвали суду.

Стосовно заміни боржника у виконавчому провадженні з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Рівненський райавтодор", то суд вважає за необхідне зазначити таке.

По-перше, заявниками не надано жодного підтвердження існування правової підстави для заміни боржника у зобов'язанні.

По-друге, заміна сторони у виконавчому провадженні допускається щодо суб'єкта господарювання, який має статус юридичної особи.

Вказане випливає з приписів ст.ст. 1, 21, 25 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження. Зокрема, стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи , що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Частиною 4 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

З наведеного вбачається, що юридичні особи передають філіям і представництвам певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак юридично власником цього майна залишається юридична особа, тому що філії та представництва не мають правосуб'єктності. Філії та представництва виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.

Отже, власником грошових коштів, що знаходяться на відкритих рахунках філії, та майна є юридична особа, у даному випадку боржник - Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України".

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (ч. 4 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Із системного аналізу норм ГК України, ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, а також майно, що обліковується на окремому балансі філії, є власністю боржника, а відтак на нього в ході примусового виконання виконавчого документа може бути звернено стягнення.

Таким чином, підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Рівненський райавтодор"суд не вбачає.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 25, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну сторін виконавчого провадження задоволити частково.

2. Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" (вул. Курчатова, 32, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 33982487), яке відкрите відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області від 24.04.2014 року (ВП № 43060679) на підставі ухвали господарського суду № 5019/1292/12 від 18.09.2012 року, на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Рівненський райавтодор" відмовити.

4. Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною ухвали господарського суду Рівненської області від 18.09.2012 року у справі № 5019/1292/12.

5. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя Андрійчук О.В.