Ухвала

від 28.05.2014 по справі 812/1979/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа №812/1979/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Жаботинської С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Ф'юче" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2014. № 0000032100, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Ф'юче" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2014. № 0000032100 задоволено повністю.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш Ф'юче", зареєстровано в якості юридичної особи 31.05.2008, код ЄДРПОУ 35937250, перебуває на податковому обліку у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, зареєстрований платником податку на додану вартість 09.07.2008 (а.с. 14-17).

20 травня 2011 року позивачем було подано до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за травень 2010 року (а.с.47-55).

24.02.2014 р. відповідачем - Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Фреш Ф'юче" з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість у травні 2011 року на підставі наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок, що містились у податковій декларації з ПДВ за травень 2010 р. та перевірки інших показників уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, які мають вплив на розрахунки з бюджетом.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 22/28-05-48/35937250 від 25 лютого 2014р. (а.с.6-11). Акт перевірки підписано головним бухгалтером позивача із запереченнями.

У висновках акта перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем норм п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. п. 3 розділу ІV, розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у травні 2011 року, на суму 79739 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року форми "Р" № 0000032100 про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79740,00 грн., в тому числі за основним платежем - 79739,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011.

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.102.1. ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу норм п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, визначені ст. 198 ПК України строки та порядок формування податкового кредиту мають застосовуватись лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011.

Уточнюючим розрахунком за травень 2010 року, поданим у травні 2011 року, до податкового кредиту травня 2010 року позивачем було включено суму ПДВ за податковими накладними ПП "Райверт", які виписані в квітні 2010 року та отримані позивачем 01.05.2010 (а.с.52-55, 65-70, 76).

Тобто, податкові накладні виписані та отримані позивачем до 01.01.2011 - до набрання чинності ПК України.

До 01.01.2011 платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до визначав Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

За приписами пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями

Спеціальним законом з питань оподаткування, який до 01.01.2011 установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі Закон 2181).

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В свою чергу, за нормами ст. 15 Закону 2181 строки давності складали 1095 днів.

Суд погодився з доводами позивача, що до 01.01.2011 право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту зберігалось за платником протягом 1095 днів з дати отримання податкової накладної.

На дату подання позивачем уточнюючого розрахунку за травень 2010 року - 20.05.2011, порядок внесення змін до податкової звітності було врегульовано ст. 50 ПК України. Так, відповідно до п. 50.1., 50.2 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Стаття 102 ПК України також визначає строк давності у 1095 днів.

Законодавством, що діяло на дату звітного періоду (травень 2010 року) так і на дату подання позивачем уточнюючого розрахунку (травень 2011 року) встановлено право платника податку на самостійне виправлення виявленої помилки, що міститься у раніше поданій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку протягом 1095 днів.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету визначає ст. 200 ПК України, відповідно до п.200.1, якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню до Державного бюджету України визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. За нормами п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

З оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що відповідач при його прийнятті керувався нормами ст.ст.20, 75, 78, 79, 198, 200 Податкового кодексу України. Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за травень 2010 року фактично має наслідком збільшення податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2010 року.

Спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем фактично збільшено податкове зобов'язання з ПДВ за травень 2010 року, порядок формування якого визначався ст. 7 Закону № 168, суд вважав, що на спірні правовідносини норми ст. 198 ПК України, про порушення яких вказав відповідач, свою дію не розповсюджують.

За наведених обставин суд вважав вимоги позивача обґрунтованими.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

С.В.Жаботинська