Рішення

від 27.05.2014 по справі 904/1979/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.14р.

Справа № 904/1979/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 СЕРВІС", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2А.Н.", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

Представники:

Від позивача: адвокат ОСОБА_3 - згідно договору про надання юридичних послуг № б/н від 24.10.13р.; представник ОСОБА_4 - довіренність № б/н від 22.01.14р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВД Днепр Сервіс", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2А.Н.", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 25000,00грн. (з яких 15000,00грн. - сума непоставленого товару; 7500,00грн. - штраф).

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1827,00грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3375,00грн. позивач просить суд стягнути з відповідача.

В якості забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на все майно відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №1/03/13 від 29.03.2013р. Позивач оплатив сто відсотків передплати за товар, однак відповідач в порушення положень укладеного між сторонами договору товар не поставив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №б/н від 26.03.2014р. ухвалою суду від 28.03.2014р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 17.04.2014р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним штампом суду з відміткою про відправлення ухвал суду від 28.03.2014р., від 17.04.2014р., від 08.05.2014р. та від 22.04.2014р., які містять вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Господарський суд констатує, що повідомив відповідача про час та місце розгляду справи належним чином шляхом виконання вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України і з додержанням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом державної судової адміністрації України 20.02.2013р. у м. Києві за №28.

В якості додаткового доказу повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи позивач надав суду фіскальні чеки за №6269 від 23.05.2014р. та за №6270 від 23.05.2014р. з описами вкладень (лист-повідомлення про розгляд справи).

Господарський суд з сайту Укрпошти отримав інформацію, що представнику відповідача 20.05.2014р. вручено ухвалу суду від 08.05.2014р., однак станом на 27.05.2014р. відповідач не вчинив жодних дій спрямованих на виконання вимог суду. До матеріалів справи долучено витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить вищезазначену інформацію.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, позовні вимоги не спростував.

Суд розгляд справи відкладав з 17.04.2014р. до 08.05.2014р.; з 08.05.2014р. до 22.05.2014р.; з 22.05.2014р. до 27.05.2014р.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.05.2014р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АВД Днепр Сервіс" (далі по тексту - позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальність "ОСОБА_2А.Н." (далі по тексту - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №1/03/13 (далі по тексту - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, побутове приміщення цільнометалеве, визначене у пункті 1.2 цього договору (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, марка, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається Специфікаціями, що є додатками до цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору кількість та комплектність товару визначається Специфікаціями.

Відповідно до пункту 3.1 договору строк поставки товару, узгодженого сторонами у Специфікації, складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту здійснення першого етапу оплати, згідно пункту 4.3.1 договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору постачальник зобов'язаний проінформувати покупця письмово про готовність товару до передання його відповідно до умов цього договору, зазначивши у повідомленні дату та час передачі товару у пункті поставки.

Перехід права власності відбувається в момент поставки товару, що оформляється видатковою накладною (пункт 3.4 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в Специфікаціях, виходячи з встановленої вартості одиниці товару.

Відповідно до пункту 4.2 договору ціна договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору вартість товару є твердою та перегляду не підлягає з моменту підписання відповідної Специфікації. Оплата товару за даним договором здійснюється покупцем в безготівковому порядку в національній валюті наступним чином.

Оплата здійснюється в два етапи:

Перший етап оплати в розмірі 50% від загальної вартості товару згідно Специфікацій, має бути вчинений протягом двох банківських днів від дати підписання відповідної Специфікації та отримання рахунку. У рахунку-фактурі повинно бути зазначено: номер та дата договору, номер та дата Специфікації, вартість, кількість та найменування товару.

Другий етап оплати у розмірі 50% від загальної вартості товару згідно Специфікацій, має бути вчинений протягом сімох календарних днів з дати здійснення першого етапу оплати (підпункт 4.3.1 пункту 4.3 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №1 (а.с.15), де сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися відповідачем.

Вартість партії товару по Специфікації №1 складає 15000,00грн.

Позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору 02.04.2013р. оплатив відповідачу 7500,00грн. та 08.04.2013р. оплатив відповідачу 7500,00грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками (а.с.16,17).

Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору та Специфікації №1 станом на час розгляду справи у суді товар так і не поставив.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 627 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору, шляхом здійснення стовідсоткової оплати, однак відповідач в порушення укладеного між сторонами договору товар не поставив, у зв'язку з чим, слід позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00грн. визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3 договору визначено, що за порушення строку поставки товару, вказаного у пункті 3.1 договору, більше ніж на п'ять календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 50% від вартості непоставленого товару.

З огляду на викладене та з урахуванням пунктів 3.1 та 6.3 договору господарський суд констатує, що перший етап оплати здійснено 02.04.2013р., у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару до 20.05.2013р., однак і станом на час розгляду справи у суді поставка товару так і не здійснена. З огляду на викладене, господарський суд констатує, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 7500,00грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про накладення арешту на все майно відповідача є необґрунтованою та некоректною, так як по-перше, необхідно належними доказами доводити суду необхідність вчинення зазначених дій; по-друге, конкретизувати майно на яке може бути накладено арешт. Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє в задоволенні вимоги про накладення арешту.

Відповідно до ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13р. за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Позивач, як доказ отримання послуг адвоката надав суду всі необхідні документи, у зв'язку з чим господарський суд витрати на послуги адвоката покладає на відповідача.

Судовий збір у розмірі 1827,00грн. господарський суд покладає на відповідача, у зв'язку з тим, що саме відповідач довів справу до суду.

Керуючись ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , ст.ст. 525, 526, 509, 530, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АВД Днепр Сервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 37; ідентифікаційний код 38598130) про накладення арешту на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2А.Н." (51934, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Мира, буд.6; ідентифікаційний код 36980878) відмовити.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2А.Н." (51934, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Мира, буд.6; ідентифікаційний код 36980878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВД Днепр Сервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 37; ідентифікаційний код 38598130) 15000,00грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 7500,00грн. (сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) - штраф; 3375,00грн. (три тисячі триста сімдесят п'ять грн. 00 коп.) - витрат на послуги адвоката; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

28.05.14р.

Суддя

ОСОБА_5