Ухвала

від 28.05.2014 по справі 805/2414/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа №805/2414/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Корадо А.А.

за участі представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. в справі № 805/2414/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ у Київському районі м. Донецька) про визнання неправомірними дій щодо формування в акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 521/22-02/32885587 від 11.12.2013 р. висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Вант-БП» за вересень 2013 р., визнання протиправними дій відповідача у вигляді внесення інформації та змін (коригування) до інформаційних баз контролюючих органів на підставі акту № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р., визнання протиправними дій відповідача у вигляді направлення акта № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. до інших контролюючих органів та зобов'язання відповідача вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування, внесені на підставі акта № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «Кронасплит». В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.12.2013 р. відповідачем складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кронасплит» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Вант-БП» за вересень 2013 р. № 521/22-02/328855987, відповідно до якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у вересні 2013 р. з контрагентом ТОВ «Вант-БП», у зв'язку з чим встановлені порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 11 953 367 грн. та завищення податкових зобов'язань на загальну суму 11 973 206 грн. Позивач не погоджується із законністю дій відповідача щодо внесення змін до Деталізованої бази щодо коригування показників податкової звітності про задекларовані позивачем податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит за вересень 2013 р., оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, тому зобов'язання не узгоджувались. Відповідачем безпідставно зменшено показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2013 р.

Вважає, що коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту порушує права та інтереси позивача, оскільки згідно зі ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Позивач зазначив, що при проведенні зустрічної звірки податковим органом порушено приписи постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. за № 1232 «Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».

25.03.2014 р. позивачем доповнені позовні вимоги вимогою про зобов'язання відповідача вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування, внесені на підставі акта № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «Кронасплит» за вересень 2013 р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. позовні вимоги ТОВ «Кронасплит» до ДПІ у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання протиправними дій щодо формування в акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Вант-БП» за вересень 2013 р., визнання протиправними дій у вигляді направлення акта звірки № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. до інших контролюючих органів залишені без розгляду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. позов задоволено, визнані протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо внесення інформації та змін (коригування) показників податкової звітності за вересень 2013 р. в електронній базі даних «Податковий блок» підсистемі «Податковий аудит» на підставі акта звірки № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р., зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Донецька вилучити з електронної бази даних «Податковий блок» підсистемі «Податковий аудит» інформацію, внесену на підставі акта звірки № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «Кронасплит» у вересні 2013 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що податковим органом на підставі п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України здійснені відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Кронасплит» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Вант-БП» за вересень 2013 р., за результатами перевірки складено акт № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. Перевіркою було встановлено завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період на суму 11 953 367 грн., сформованого від підприємства ТОВ «Вант-БП», та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 11 973 206 грн. Апелянт зазначає, що діяльність ТОВ «Вант-БП» здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про те, що фінансово-господарські відносини з контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. При здійсненні заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, встановлено, що позивач не знаходиться за місцезнаходження, а від ДПІ у Ленінському районі м. Донецька отримано акт від 24.10.2013 р. № 201/05-67-22-2/33200268 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вант-БП». Судом першої інстанції не враховано, що в ході проведення аналізу податкової звітності, податкової інформації за вересень 2013 р. згідно з комп'ютерної автоматизованою системою податкової служби встановлено розбіжності з податкового кредиту ТОВ «Вант-БП» на загальну суму 11 951 245,71 грн. Також судом не враховано, що позивачем не надано відповідачу документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту у вересні 2013 р. по господарським операціям з ТОВ «Вант-БП», тому відповідач дійшов висновку, що задекларований позивачем податковий кредит за вказаний період сформований неправомірно.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» зареєстровано 01.03.2004 р. в якості юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 32885598, місцезнаходження - 83027, м. Донецьк, вул. Ціолковського, 9, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у зв'язку з отриманням акта ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 201/05-67-22-2/33200268 від 24.10.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вант-БП» і документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Альянс Донбасу» за вересень 2013 року» відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «Кронасплит», якою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем податкового кредиту, сформованого від ТОВ «Вант-БП», за вересень 2013 р. на суму 11 953 367 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2013 р. на суму 11 973 206 грн.

За результатами проведеної зустрічної звірки складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кронасплит» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Вант-БП» за вересень 2013 р. № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р.

Відповідачем за наслідками зустрічної звірки не приймалось податкових повідомлень-рішень.

З акту звірки вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит в розмірі 11 953 367 грн. за вересень 2013 р. за рахунок господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Вант-БП».

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Кронасплит» та ТОВ «Вант-БП» укладено договір поставки № 1/18-4 від 02.09.2013 р., за умовами якого ТОВ «Вант-БП» зобов'язується передати у власність покупцю (ТОВ «Кронасплит») товар (дизельне пальне), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. При цьому, за умовами договору товар передається постачальником на складі покупця, а доставка товару покупцю здійснюється транспортом постачальника за рахунок покупця (п. 5.1 договору) (а.с. 136-139 т.1).

На виконання умов договору постачальником ТОВ «Вант-БП» виписані видаткові та податкові накладні, які скріплені особистими підписами уповноважених осіб з боку постачальника та покупця та печатками підприємств, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних (а.с. 140-142, 146-157, 168-184, 192-209, 221-231, 233-250 т.1, а.с.1-10, 38-65, 67-77, 88-107,117-135, 145-179, 202-251 т.2, а.с. 15-51, 69-91, 93-99, 104-109, 111-122, 133-172, 201-231,235-250 т.3, а.с. 1-15, 40-67 т.4).

Доказом транспортування придбаного у ТОВ «Вант-БП» товару є наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), відповідно до яких автопідприємством зазначено ТОВ «Вант-БП», а замовником та вантажоодержувачем вказано ТОВ «Кронасплит» (а.с. 143-145, 158-167, 185-191, 210-220, 232 т.1, а.с. 11-37, 66, 78 -87, 108-116, 136-144, 180-201 т.2, а.с. 1-14, 52-68, 92, 100-103, 110, 123-132, 173-200, 232-234 т.3, а.с. 16-39 т.4).

Розрахунки між сторонами за зазначеним договором здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача (а.с. 75-90 т.4).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту вересня 2013 р., відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2013 р., який відповідає даним Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 р.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11 973 206 грн. сформовані позивачем у вересні 2013 р. за рахунок взаємовідносин з контрагентами-покупцями на підставі договору поставки № 13/009-1 від 13.09.2013 р., укладеному між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (а.с. 92-95 т.4), договору поставки № 03/009-2 від 03.09.2013 р., укладеному між позивачем та ПП «Український нафтопродукт» (а.с. 96-99 т.4), договору поставки нафтопродуктів № 02/009-1 від 02.09.2013 р., укладеному між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Альпіна» (а.с. 100-103 т.4), договору поставки № 23/009-1 від 23.09.2013 р., укладеному між позивачем та СТОВ «Нива» (а.с. 104-107 т.4), договору поставки № 04/009-1 від 04.09.2013 р., укладеному між позивачем та ПП «Аверс плюс» (а.с. 108-111 т.4), договору поставки № 03/009-1 від 03.09.2013 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Доноптсервіс» (а.с. 112-115 т.4), договору поставки № 01/09-13т від 02.09.2013 р., укладеному між позивачем та ПП ВКФ «Тотус» (а.с. 116-119 т.4), договору поставки нафтопродуктів № 09/009-1 від 09.09.2013 р., укладеному між позивачем та ТОВ «ПВК Екотех» (а.с. 120-123 т.4), договору поставки № 01/009-2 від 30.08.2013 р., укладеному між позивачем та ТОВ «Атан-Крим» (а.с. 124-127 т.4), договору поставки № 09/009-1 від 09.09.2013 р., укладеному між позивачем та ТОВ «Амір Аль» (а.с. 84-87 т.7).

ТОВ «Кронасплит» як постачальником за вказаними договорами виписані видаткові та податкові накладні, які скріплені особистими підписами уповноважених осіб з боку постачальника та покупця та печатками підприємств (а.с. 159-163, 166-174, 183-204, 217-235, 245-250 т.4, а.с. 1-13, 27-49, 65-81, 86-97, 108-128, 142-155, 158-161, 164-173, 187-208, 228-247 т.5, а.с. 6-24, 39-63, 76-88, 90-94, 100-105, 108-117, 126-149, 169-197, 210-223, 226-228, 230-249 т.6, а.с. 1-9, 46-74 т.7).

Транспортування на адресу покупців товару (дизельного пального) підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), відповідно до яких автопідприємством зазначено ТОВ «Кронасплит», а замовниками та вантажоодержувачами вказані СТОВ «Нива», ПП ВКФ «Тотус», ТОВ «ПВК Екотех», ТОВ «Атан-Крим», ТОВ «Амір Аль», ТОВ «Доноптсервіс», ПП «Український нафтопродукт», фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ТОВ «Торговий дім «Альпіна», ПП «Аверс плюс» (а.с. 164-165, 175-182, 205-216, 236-244 т.4, а.с. 14-26, 50-64, 82-85, 98-107, 129-141, 156-157, 162-163, 174-186, 209-227, 248-249 т.5, а.с. 1-5, 25-38, 64-75, 89, 95-99, 106-107, 118-125, 150-168, 198-209, 224-225, 229 т.6, а.с. 10-45 т.7).

Як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду справи у позивача були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, які підтверджують факти отримання та реалізації товарів, реальність фінансово-господарських взаємовідносин, що спростовують висновки актів перевірок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача з проведення зустрічної звірки, з коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі довідки зустрічної звірки, а також з підтвердження первинними документами фактичного здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Як встановлено п. 187.1 ст. 187 цього кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Первинні бухгалтерські документи, які містяться в матеріалах справи, підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому є правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість думки податкового органу щодо заниження позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Вант-БП» та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2013 р. по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями СТОВ «Нива», ПП ВКФ «Тотус», ТОВ «ПВК Екотех», ТОВ «Атан-Крим», ТОВ «Амір Аль», ТОВ «Доноптсервіс», ПП «Український нафтопродукт», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, ТОВ «Торговий дім «Альпіна», ПП «Аверс плюс».

Відповідачем під час звірки не встановлено, що на час здійснення спірних операцій ТОВ «Вант-БП» не мало статусу платника податку на додану вартість, тому є доведеним правомірність видачи контрагентм позивача податкових накладних, на підставі яких позивачем включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції висновків, викладених в акті ДПІ у Ленінському районі м. Донецька від 24.10.2013 р. № 201/05-67-22-2/33200268 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вант-БП» і документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Альянс Донбасу» за вересень 2013 р. колегія суддів вважає необґрунтованими.

В акті за № 201/05-67-22-2/33200268 зазначається, що господарські операції з контрагентом ТОВ «Вант-БП» не підтверджуються, здійснюються поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Вант-БП», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Вант-БП» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлялись цими правочинами.

Разом з тим, в цьому акті відсутня інформація, яка може бути достатньою для формування доказової бази у ході проведення перевірок по ланцюгу постачання ТОВ «Вант-БП», оскільки становлення ознак «нереальності» правочинів внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням, відсутності адміністративно-технічних можливостей для здійснення діяльності є початковим етапом при відпрацюванні таких платників.

Основні вимоги до змісту доказової бази для встановлення правочинів такими, що мають нереальний характер - це інформація посадових осіб щодо фактичного здійснення господарських операцій, визначення товарного, грошового потоків, аналізу документального оформлення проведених операцій, виконання робіт, транспортування, фактичне використання товарів у господарській діяльності, тощо.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Украни повинен довести правомірність своїх дії або рішень у разі, якщо він заперечує проти позову, не надано доказів про умисність укладення угод між контрагентами-постачальниками та ТОВ «Вант-БП» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «нереальності» здійснених контрагентом позивача господарських операцій.

Тому не є переконливими висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Вант-БП».

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таке невиконання зобов'язань щодо сплати податків до бюджету не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд України та Європейський Суд з прав людини.

Так, у рішеннях від 19.11.2010 р. у справі за позовом ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та від 21.01.2011 р. у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оскільки відповідачем не доведена можливість позивача бути обізнаним про ймовірні порушення у діяльності його контрагента, тому позивач не може нести відповідальність у вигляді донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Отже, посилання відповідача на взаємовідносини позивача з підприємствами, які ухиляються від оподаткування, як безумовний доказ встановлення нереальності господарських операцій є безпідставним.

Згідно зі ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 цього кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка за наслідками якої був складений акт звірки, не проводились з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Так, в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення були запроваджені Методичні рекомендації, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. за № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», згідно з пп. 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3, 1.3.4 п. 1.3 якого під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Відповідно до пп. 2.5.2 Методичних рекомендацій до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Акт/Довідка про результати камеральної перевірки роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому ст. 42 гл. 1, п. 58.3 ст. 58 гл. 4 р. II Кодексу.

Відповідно до пп. 2.5.5 Методичних рекомендацій реалізація матеріалів камеральної перевірки, прийняття повідомлень-рішень за її результатами та порядок оскарження її результатів проводиться у встановленому порядку.

В даному випадку, як вбачається з витягу з автоматизованої системи співставлення, відповідачем були внесені зміни до детальної інформації по платнику ТОВ «Кронасплит» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Податковий аудит" (а.с. 75-76 т.7).

З урахуванням норм Податкового кодексу України та Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних В«Податковий блокВ» - підсистеми В«податковий аудитВ» в частині виключення відомостей про показники податкової звітності за вересень 2013року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за зазначений період, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

Оскільки за наслідками проведеної зустрічної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість позивачем до податкового органу за вересень 2013 р. не надавались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було внесено зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача.

Про порушення прав позивача, зокрема, свідчать листи контрагентів позивача про відмову від співпраці з позивачем

Відповідно до листа ДПІ у Київському районі м. Донецька від 18.02.2014 р. податковим органом акт зустрічної звірки відображено в АІС «Податковий блок» по ланцюгу постачання (а.с. 37 т.1), тому є правильним застосування судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 11 КАС України щодо виходу за межи позовних вимог та зобов'язання ДПІ у Київському районі м. Донецька вилучити з електронної бази даних «Податковий блок» підсистемі «Податковий аудит» інформацію, внесену на підставі акту звірки № 521/22-02/328855987 від 11.12.2013 р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «Кронасплит» у вересні 2013 р.

Доводи апеляційної скарги спростовуються приведеними вище обставинами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. в справі № 805/2414/14 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. в справі № 805/2414/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 28.05.2014 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

ОСОБА_5