Ухвала

від 13.05.2014 по справі 2а-2506/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 60391/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Львові, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДТГО «Львівська залізниця» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.12.2010 року № 0001382350/0, яким ВП «Колійна машинна станція № 125» ДТГО «Львівська залізниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 29980,00 грн., в тому числі 24923,00 грн. за основним платежем та 5057,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що відокремлені підрозділи управління залізниці не можуть бути самостійними платниками податку на прибуток, оскільки не мають статусу підприємства залізничного транспорту, а належать до його структурних підрозділів. Крім того, донарахована за результатами перевірки сума податку на прибуток фактично сплачена у бюджет юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця», яка подала єдині зведені декларації з цього податку до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в періоді, який перевірявся, ВП «Колійна машинна станція № 125» отримав дохід з операцій, не пов'язаних із діяльністю залізничного транспорту, тому згідно з пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в даному випадку є окремим платником податку на прибуток як структурний підрозділ ДТГО «Львівська залізниця».

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

В період з 29.10.2010 року до 09.12.2010 року працівники Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області провели позапланову виїзну перевірку ВП «Колійна машинна станція № 125» ДТГО «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року до 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2010 року №1488/230/01059874.

В акті перевірки зазначено про встановлення фактів порушення ВП «Колійна машинна станція № 125» вимог пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено задекларований об'єкт оподаткування в податкових деклараціях на суму 99693,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року на 2877,00 грн., ІІ квартал 2010 року на 96816,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 24923,00 грн., в тому числі у І кварталі 2010 року на 719,00 грн., за ІІ квартал 2010 року на 24204,00 грн.

На підставі акту перевірки Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області прийняла податкове повідомлення-рішення від від 28.01.2010 року № 0001382350/0, яким ВП «Колійна машинна станція № 125» ДТГО «Львівська залізниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 29980,00 грн., в тому числі 24923,00 грн. за основним платежем та 5057,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак його скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Зазначені в акті перевірки висновки були зроблені на підставі того, що в період з 01.10.2008 року до 30.06.2010 року ВП «Колійна машинна станція № 125» ДТГО «Львівська залізниця» задекларувало скоригований валовий дохід в деклараціях про прибуток підприємства, поданих у фінансову службу ДТГО «Львівська залізниця», на суму 117853247,00 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2008 року до 30.06.2010 року встановлено його завищення всього на 99693,00 грн. Перевіркою відображених у рядку 01.1 податкової декларації «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.10.2008 року до 30.06.2010 року у загальній сумі 10928034 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації матеріалів верхньої будови колії та дизельного палива підприємствам Укрзалізниці, які не належать до структури ДТГО «Львівська залізниця».

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про необґрунтованість таких висновків відповідача та про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 2.2.1 цього пункту доходи залізниць, одержані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах доходних надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

А згідно з пп. 2.2.2 цього пункту платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» 16.03.1992 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради та отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 760885, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 296150.

Відокремлений підрозділ «Колійна машинна станція № 125» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» зареєстроване 14.11.1997 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради за організаційно-правовою формою філія (інший відокремлений підрозділ) без права юридичної особи та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 24.10.2007 року № 4309. Видами діяльності ВП «Колійна машинна станція № 125» за Державною класифікацією видів економічної діяльності є функціонування інфраструктури залізничного транспорту, будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи.

Відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ «Колійна машинна станція № 125» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», затвердженого начальником ДТГО «Львівська залізниця» від 04.05.2006 року, ВП «Колійна машинна станція № 125» є відокремленим підрозділом ДТГО «Львівська залізниця» без права юридичної особи, створений на підставі наказу начальника залізниці від 14.11.1997 року № 306/Н. ВП «Колійна машинна станція № 125» має окремий баланс, відкриває з дозволу Залізниці поточний та інші рахунки в установах банків, має круглу печатку, печатки, в тому числі для накладних, штампи і бланки зі своїм найменуванням. ВП «Колійна машинна станція № 125» веде в установленому порядку бухгалтерський, податковий та статистичний облік.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 16.02.1998 року № 173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень цієї постанови основна діяльність залізничного транспорту є складовою частиною загальної господарської діяльності і означає діяльність усіх взаємопов'язаних підприємств та структурних підрозділів галузі, спрямована на виконання єдиного перевізного процесу.

Основна діяльність залізниць - це діяльність усіх взаємопов'язаних відокремлених структурних підрозділів, тобто експлуатаційна та підсобно-допоміжна діяльність.

Третьою приміткою Переліку передбачено, що експлуатаційна діяльність - це діяльність відокремлених структурних підрозділів, що безпосередньо пов'язана з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо; Четвертою приміткою Переліку доводиться, що підсобно-допоміжна діяльність відокремлених структурних підрозділів пов'язана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництва продукції (послуг), яка використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниці.

Зокрема, відповідно до даного Переліку роботами (послугами), що виконуються (надаються) підрозділами основної діяльності залізниць є поточне утримання, профілактичний огляд, обслуговування та всі види ремонту основних фондів, інвентаря, що використовується в основній господарській діяльності; експлуатація локомотивів, вагонів, дизель- та електропоїздів, їх екіпірування та прибирання; підготовка вагонів і контейнерів до перевезень; маневрова робота, супроводження поїздів; продаж квитків; навантаження, перевантаження, розвантаження, приймання, видавання та кріплення вантажів, перевірка правильності їх навантаження та кріплення; перестановка вагонів; охорона вантажів, основних засобів, інвентаря; утримання смуги відведення, пристроїв захисту від снігу, піску та вирощування захисних лісонасаджень; збір та опрацювання інформації з перевезень; випробувальні роботи на залізницях; довідково-інформаційні операції щодо роботи залізничного транспорту; роботи, пов'язані з ліквідацією пожеж, аварій та катастроф, якщо вони виконуються відновними і пожежними поїздами, які перебувають на балансі залізниць; роботи, пов'язані з технологічною обробкою перевізних документів; забезпечення пасажирів постільними речами; водо- та електропостачання.

Таким чином, прибуток, одержаний від операцій, не пов'язаних з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо, виконанням ряду допоміжних операцій спрямованих на забезпечення виконання єдиного перевізного процесу залізниці вважається прибутком, одержаним не від основної господарської діяльності залізничного транспорту.

Податковий орган стверджує, що всупереч вимогам пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВП «Колійна машинна станція № 125» в періоді, що перевірявся, неправомірно включив до складу валових доходів вартість реалізованих матеріалів (засмічена суміш, шпали залізобетонні непридатні) для інших організацій.

Однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що доходи від реалізації зазначених вище матеріалів не відносяться до доходів основної господарської діяльності залізничного транспорту, оскільки ототожнення поняття основна господарська діяльність та господарська діяльність взагалі є помилковим.

Так, відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Із змісту наведених норм вбачаться, про що правильно зазначив суд першої інстанції, що поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи» і «структурні підрозділи залізниці» не є тотожними.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про залізничний транспорт» майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею.

Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 262, до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пунктів 3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Як вбачається із змісту Положення про ВП «Колійна машинна станція № 25» ДТГО «Львівська залізниця», ВП «Колійна машинна станція № 125» не має передбачених законодавством ознак підприємства, оскільки не є юридичною особою і діє на підставі Положення, а не Статуту.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, ВП «Колійна машинна станція № 125» ДТГО «Львівська залізниця» не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток.

Крім того, як встановив суд, ДТГО «Львівська залізниця» керувалось також податковими роз'ясненнями Державної податкової адміністрації України від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116, від 16.07.2004 року № 5865/6/15-1116 та від 10.07.2002 року № 10777/7/15-1117, відповідно до яких платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

Також в роз'ясненні від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116 зазначено, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

Тобто в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою та структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

Як зазначено вище, ВП «Колійна машинна станція № 125» ДТГО «Львівська залізниця» не належить до жодної з цих категорій.

Крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що податок на прибуток, одержаний від діяльності ВП «Колійна машинна станція № 125», ДТГО «Львівська залізниця» як юридична особа задекларувало і сплатило до бюджету в повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями та банківськими виписками по операціях ДТГО «Львівська залізниця», в зв'язку з сим нарахування податковим органом спірного податкового зобов'язання ВП «Колійна машинна станція № 125» призведе до подвійного оподаткування, що суперечить вимогам законодавства.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі № 2а-2506/11/1370 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Львові, про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький