Постанова

від 03.10.2006 по справі 5/190-б-05

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/190-Б-05

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.10.06                                                                                       Справа №5/190-Б-05

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:                                                   

кредиторів -  не з'явились

боржника -   не з'явився

Розпорядника майна боржника – Брусенцевой О.С.

Розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  матеріали справи та апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра”, м.Херсон

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.07.2006р.

у справі № 5/190-Б-05

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра”, м.Херсон

                                                               Установив:

За результатами попереднього засідання господарським судом Херсонської області (суддя Ситюк В.Г.) 25.07.2006р. винесена ухвала, згідно з якою визнані грошові вимоги конкурсних кредиторів та затверджений реєстр вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна в 10-денний строк скликати збори кредиторів, яким утворити комітет кредиторів і визначитися щодо подальшої процедури банкрутства боржника.  

             Не погоджуючись з цією ухвалою, боржник оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказав, що до суду подано реєстр вимог кредиторів, але їх боржник не розглядав. Твердження розпорядника майна про ухилення боржника від розгляду вимог кредиторів є безпідставними, оскільки ним не надано доказів про таке ухилення. Заявник апеляційної скарги вважає, що розпорядник майна не надав та сам ухилявся від надання боржнику вимог кредиторів і складання реєстру кредиторів. Розпорядник майна не надав боржнику для ознайомлення вимоги кредиторів. У реєстрі кредиторів відсутні відомості про кожного кредитора, як це передбачено статтею 7 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  На порушення ч.2 ст.15 Закону господарський суд не призначив дату проведення зборів кредиторів. Просить оскаржувану ухвалу скасувати.

            Розпорядник майна у відзиві та й в судовому засіданні зазначив, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та надуманими, керівник боржника навмисно оскаржує судові акти з метою затягування процедури банкрутства і намаганням незаконно відчужити майно боржника. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін. Вказує, що протягом усього строку провадження у цій справі керівник боржника ухиляється виконувати вимоги, що передбачені Законом, а саме, ухиляється розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами, що подані до господарського суду. Ні керівник, а ні його представники жодного разу не з'явилися у судові засідання місцевого господарського суду. Приміщення боржника за юридичною адресою постійно закриті, поштова кореспонденція, яка надсилалася на адресу боржника розпорядником майна, поверталася останньому. А тому з метою попередження порушень строків ведення справи про банкрутство, встановлених Законом і господарським судом, вимоги кредиторів були розглянуті розпорядником майна на підставі наданих кредиторами документів, складений відповідно реєстр вимог кредиторів і поданий на розгляд суду.

            Особа, що подала апеляційну скаргу, не використала свого права на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена в установленому законом порядку. Колегія  суддів з урахуванням думки присутнього розпорядника майна боржника вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника заявника апеляційної скарги.

Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2737 від 02.10.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого, доповідача), Коробки Н.Д. і Шевченко Т.М.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

               Згідно зі статтями 14 і 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  конкурсні  кредитори  за  вимогами,  які  виникли  до  дня порушення провадження у справі про банкрутство,  протягом тридцяти днів від  дня  опублікування  в  офіційному  друкованому  органі оголошення про порушення  провадження  у  справі  про  банкрутство  зобов'язані  подати  до  господарського  суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.           Копії зазначених заяв та доданих до них документів  кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

          Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав  відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

          Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського  суду, що   порушив  провадження  у  справі  про банкрутство.

           Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються   розпорядником   майна   до   реєстру   вимог кредиторів.

          У  попередньому  засіданні  господарський  суд  розглядає реєстр   вимог  кредиторів,  вимоги  кредиторів,  щодо  яких  були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

          За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій  зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру  вимог  кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

          Реєстр вимог  кредиторів  повинен  включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні  міститися  відомості  про кожного  кредитора,  розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями    щодо    сплати    страхових   внесків  на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  податків  і зборів  (обов'язкових  платежів),  черговість  задоволення  кожної вимоги,  окремо розмір неустойки (штрафу, пені).  

          Ухвала є підставою  для  визначення  кількості  голосів,  які належать кожному  кредитору  при  прийнятті  рішення  на  зборах (комітеті) кредиторів.

          Із оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевий господарський суд визнав вимоги конкурсних кредиторів та зазначив черговість їх задоволення, вимоги ПФ „Мир” відхилив, зобов'язав розпорядника майна в 10-денний строк скликати збори кредиторів, яким утворити комітет кредиторів і визначитися щодо подальшої процедури банкрутства боржника, протоколи зборів кредиторів, засідання комітету кредиторів, аналіз фінансового становища боржника подати до суду.

          Системний аналіз матеріалів справи дає підстави вважати, що фактично керівник боржника навмисно самоусунувся від обов'язків, покладених на нього статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме, розглядати разом з розпорядником майна грошові вимоги конкурсних кредиторів, а також управляти підприємством, яке у процедурі розпорядження майном продовжує свою господарську діяльність, уникає зустрічі із розпорядником майна, не надає йому фінансової (бухгалтерської) та іншої документації боржника, намагається таким шляхом затягнути провадження у справі, що є неприпустимим і суперечить статті 13 Закону №2343.

          А тому розпорядник майна з метою попередження порушення встановлених Законом строків (ст.11) для процедури банкрутства, самостійно розглянув вимоги кредиторів за наявними документами та подав реєстр вимог кредиторів на розгляд господарського суду.    

          Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійсно не вказав дати проведення зборів кредиторів, а лише зазначив строк (10-денний), протягом якого розпорядник майна повинен скликати перші збори кредиторів.

          Але колегія суддів  вважає, що ці порушення норм закону, допущені судом першої  інстанції, негативно не впливають  на  подальший розгляд  цієї справи, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни  оскаржуваної ухвали, оскільки господарський суд зобов'язав розпорядника майна саме у десятиденний строк провести зборів кредиторів.

          Відповідно до ст.104 ГПК України  порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення

лише за умови, якщо це порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.           А в даному випадку за своєю суттю оскаржувана ухвала не порушує чиїх-небудь прав та законних інтересів.  

          Згідно зі ст.16 п.8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про (в тому числі):  

- внесення  пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення  строку  процедур  розпорядження  майном  боржника  чи санації боржника;

- звернення  до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури  санації,  визнання  боржника  банкрутом   і   відкриття  ліквідаційної   процедури.

У зазначеному вище Законі чітко визначені строки для кожної процедури  банкрутства, яких суд зобов'язаний дотримуватись, а тому відсутність їх в оскаржуваній  ухвалі  не свідчить про порушення судом визначених законом судових процедур та прав боржника, так як чинне законодавство надає суду право застосовувати інші механізми для забезпечення дотримання прав учасників провадження у процедурах банкрутства.

У тій ситуації, яка склалась навколо підприємства-боржника у зв'язку з перешкодами, які чинить керівник боржника розпоряднику майна, останній діяв відповідно до закону та вимог суду, викладених у попередніх ухвалах, розглянувши самостійно вимоги конкурсних кредиторів, та подавши на розгляд і затвердження

господарського суду реєстр вимог кредиторів. Місцевий господарський суд повно та об'єктивно оцінив кредиторські вимоги, долучені до заяв документальні докази і прийняв законне рішення.  

За вищевикладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення  апеляційної  скарги  немає.

Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький  апеляційний  господарський  суд                                                              

                                                                Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра”, м.Херсон, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.07.2006р. у справі № 5/190-Б-05 - без змін.

          Справу  передати  на  розгляд  господарського суду  Херсонської  області.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.