Постанова

від 31.01.2007 по справі 5/190-б-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

31

січня 2007 р.                                                                                  

№

5/190-Б-05 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Поляков

Б.М., -головуючого

Катеринчук

Л.Й., (доповідач у справі)

Ткаченко

Н.Г.

розглянувши  касаційну скаргу

Товариства

з обмеженою відповідальністю «Деметра»

на

ухвалу  та постанову

господарського

суду Херсонської області від 25.07.2006 Запорізького апеляційного

господарського суду від 03.10.2006

у

справі господарського

суду

№

5/190-Б-05

Херсонської області

за

заявою

Акціонерного

товариства «Кредит банк (Україна)»в особі Херсонської філії

до

Товариства

з обмеженою відповідальністю «Деметра»

про

визнання

банкрутом

розпорядник

майна

арбітражний

керуючий ОСОБА_1.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від

заявника

Уланівський

С.Є (дов. №0222 від 225.04.2006)

від

боржника

не

з'явились

В С Т А Н О В И В 

:

Ухвалою

господарського суду Херсонської області (суддя Ситюк В.Г.) 08.09.2005 порушено

справу про банкрутство ТЗОВ “Деметра” (далі: “Боржника”) яке здійснювалось за

загальною процедурою, передбаченою Законом України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі: “Законом”).

          За результатами попереднього

засідання господарським судом Херсонської області (суддя Ситюк В.Г.) 25.07.2006

винесена ухвала, згідно з якою визнані грошові вимоги конкурсних кредиторів та

затверджений реєстр вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна в

10-денний строк скликати збори кредиторів, яким утворити комітет кредиторів і

визначитися щодо подальшої процедури банкрутства боржника.

          Не погоджуючись з цією ухвалою, боржник

оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає її такою, що прийнята з

порушенням норм матеріального і процесуального права.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 апеляційну скаргу

боржника залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Херсонської

області від 25.07.2006 залишено без змін.

Не

погоджуючись з винесеною постановою, боржник звернувся до Вищого господарського

суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові

акти судів попередніх інстанцій, аргументуючи порушенням норм матеріального

права, зокрема, ст.ст.7, 14, 15 Закону .

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку

ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляції, на підставі встановлених

фактичних обставин справи перевіривши застосування судами норм матеріального та

процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для

задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно

зі статтями 14 і 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом” 

конкурсні  кредитори  за 

вимогами,  які  виникли 

до  дня порушення провадження у

справі про банкрутство,  протягом

тридцяти днів від  дня  опублікування 

в  офіційному  друкованому 

органі оголошення про порушення 

провадження  у  справі 

про  банкрутство  зобов'язані 

подати  до  господарського  суду письмові заяви з вимогами до боржника, а

також документи, що їх підтверджують.          

Копії зазначених заяв та доданих до них документів  кредитори надсилають боржнику та

розпоряднику майном.

          Боржник разом з розпорядником майна

за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або

відхиляє, з обґрунтуванням підстав 

відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і

господарський суд.

          Рішення боржника про невизнання вимог

може бути оскаржене до господарського 

суду, що   порушив  провадження 

у  справі  про банкрутство.

          Вимоги кредиторів, визнані боржником

або господарським судом, включаються  

розпорядником   майна   до  

реєстру   вимог кредиторів.

          У 

попередньому  засіданні  господарський 

суд  розглядає реєстр   вимог 

кредиторів,  вимоги  кредиторів, 

щодо  яких  були заперечення боржника і які не були

включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

          За результатами розгляду

господарський суд виносить ухвалу, в якій 

зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються

розпорядником майна до реєстру 

вимог  кредиторів, та

призначається дата проведення зборів кредиторів.

          Реєстр вимог  кредиторів 

повинен  включати усі визнані

судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні  міститися 

відомості  про кожного  кредитора, 

розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями    щодо   

сплати    страхових   внесків 

на загальнообов'язкове 

державне  пенсійне  страхування, 

податків  і зборів  (обов'язкових 

платежів),  черговість  задоволення 

кожної вимоги,  окремо розмір

неустойки (штрафу, пені). 

          Ухвала є підставою  для 

визначення  кількості  голосів, 

які належать кожному 

кредитору  при  прийнятті 

рішення  на  зборах (комітеті) кредиторів.

          Із оскаржуваної ухвали вбачається, що

місцевий господарський суд визнав вимоги конкурсних кредиторів та зазначив

черговість їх задоволення, вимоги ПФ «Мир»відхилено, зобов'язано розпорядника

майна в 10-денний строк скликати збори кредиторів, яким утворити комітет

кредиторів і визначитися щодо подальшої процедури банкрутства боржника,

протоколи зборів кредиторів, засідання комітету кредиторів, аналіз фінансового

становища боржника подати до суду.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що керівник боржника не виконував обов'язків,

покладених на нього статтею 14 Закону України «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про розгляд разом з

розпорядником майна грошових вимоги конкурсних кредиторів, а також управляти

підприємством, яке у процедурі розпорядження майном продовжує свою господарську

діяльність, не виконував вимог адресованих йому в ухвалах суду 26.06.2006

(пункт 4) та 13.07.2006 (пункт 3) (том 2, а.с. 31, 35). За змістом оскаржуваної

ухвали суду про затвердження вимог кредиторів від 25.07.2006 вбачається, що

вимоги кредиторів, які ввійшли до реєстру, розглянуті, як спірні, за участі

зазначених кредиторів та при відсутності представників боржника, незважаючи на

їх повідомлення про призначення справи до розгляду.

Відтак,

доводи скаржника про порушення його прав, як боржника на розгляд грошових вимог

кредиторів, про відсутність у нього грошових вимог кредиторів, які згідно

статті 14 Закону надсилаються кредиторами суду, а копії боржнику, колегія

суддів Вищого господарського суду вважає необґрунтованими.

З

огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в

межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.111-5, 111-7

ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає

підстав для скасування ухвали господарського суду Херсонської області від

25.07.2006 та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від

03.10.2006 в даній справі.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111

ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю «Деметра»залишити без задоволення.

2.          Постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 03.10.2006 та ухвалу господарського суду Херсонської

області від 25.07.2006 залишити без змін.

Головуючий                                                                            

Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л.

Катеринчук

Н. Ткаченко