Ухвала

від 27.05.2014 по справі 820/14001/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р.Справа № 820/14001/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. по справі № 820/14001/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новінтех"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НОВІНТЕХ" (далі по тексту - ТОВ «НВП «Новінтех»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001162200 від 04.12.2013 року, прийняте Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі акту № 1840/20-36-22-01-07/22634952 від 22 листопада 2013 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НОВІНТЕХ" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Єколінія", код за ЄДРПОУ 32745925, за період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р. та подальшого ланцюга постачання;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001152200 від 04.12.2013 року, прийняте Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі акту № 1840/20-36-22-01-07/22634952 від 22 листопада 2013 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариства обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НОВІНТЕХ" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Єколінія", код за ЄДРПОУ 32745925, за період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р. та подальшого ланцюга постачання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. по справі № 820/14001/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НОВІНТЕХ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0001162200 від 04.12.2013 року, прийняте Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі акту № 1840/20-36-22-01-07/22634952 від 22 листопада 2013 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НОВІНТЕХ" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Єколінія", код за ЄДРПОУ 32745925, за період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р. та подальшого ланцюга постачання.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001152200 від 04.12.2013 року, прийняте Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі акту № 1840/20-36-22-01-07/22634952 від 22 листопада 2013 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариства обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НОВІНТЕХ" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Єколінія", код за ЄДРПОУ 32745925, за період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р. та подальшого ланцюга постачання.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що між TOB «НВП «Новінтех» та TOB «Еколінія» було укладено договір, предметом якого є поставка соди каустичної та кальцинованої, фільтроелементів, коагулянту, сорбенту для використання їх в технологічному процесі знешкодження небезпечних промислових відходів, а також надання послуг по моніторингу ринку послуг у сфері провадження з небезпечними відходами. Вказує, що складені в рамках виконання зазначеного договору акти виконаних робіт не містять кількісних показників отриманих послуг та ТМЦ, також з даних актів неможливо встановити, яким є результат замовлених послуг, та обумовленість послуг потребами господарської діяльності. Крім того, документів, які б підтверджували фактичне переміщення товарно-матеріальних цінностей, доказів реального отримання від вищевказаних контрагентів товарів (робіт, послуг), належним чином оформлених документів, які складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності та/або обумовлені договорами, придбаних у ІІП «Еколінія» позивачем надано не було. З посиланням на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «ЄКОЛІНІЯ» щодо не підтвердження господарських відносин з TOB "Матадор" за березень, вересень, жовтень 2012 року, TOB "Ангстрем Континенталь" за період лютий - вересень 2012 року, TOB "Ферріт-Д" за період лютий - вересень 2012 року», зазначив, що перевіркою ПП «ЄКОЛІНІЯ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «ЄКОЛІНІЯ» - по ланцюгу постачання з постачальниками TOB "Матадор", TOB "Ангстрем Континенталь", TOB "Ферріт-Д». Враховуючи наведене, вважає, що наявність у підприємства TOB НВП «НОВІНТЕХ» податкових накладних, отриманих від ПП «ЄКОЛІНІЯ» не є належною підставою для формування податкового кредиту за результатами відносин з вказаним контрагентом.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що TOB «НВП «НОВІНТЕХ» мало всі правові підстави для включення до податкового кредиту витрат но сплаті податку на додану вартість за травень-жовтень 2012 року в розмірі 221 666,13 грн. за результатами відносин із контрагентом ПП «Єколінія», оскільки господарські операції з придбання ТМЦ підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, паспортом якості на соду каустичну, висновком санітарно-епідеміологічної експертизи від 10 червня 2009 року на коагулянт «Електус», паспортом якості № 240 на соду кальциновану технічну, сертифікатом про якість від 24.02.2012 р. на фільтруючий елемент типу ЗФМГ-60х24х100х2х5х2хСВ, сертифікатами відповідності на сорбент «Еконадін», товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за травень 2012 р. - жовтень 2012 р., актами виконання робіт (списання виробничих засобів), котрі містяться в матеріалах справи. Зазначив, що надання ПП «Еколінія» позивачеві послуг з моніторингу ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, укладання договорів, використання організаційних засобів ПП «Єколінія» при здійсненні операцій по вилученню небезпечних відходів у замовника, підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними та звітами про результати проведеного моніторингу. Вказує, що з огляду на характер діяльності позивача - діяльність в сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження небезпечних відходів 1-4 класів небезпеки, наявними в матеріалах справи первинними документами повністю підтверджено зв'язок придбання ТМЦ та замовлення послуг з моніторингу ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами із господарською діяльністю позивача. Враховуючи викладене, вважає хибними висновки Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про порушення TOB «НВП «НОВІНТЕХ» п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання, призначене на 27.05.2014 року представник позивача не прибув, просив суд апеляційної інстанції продовжити розгляд справи у свою відсутність.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлення на перевірку від 11.11.2013 р. № 827, згідно з наказом від 08.11.2013 р. № 769 та у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Єколінія", код за ЄДРПОУ 32745925, за період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р. та подальшого ланцюга постачання, за результатами якої складено акт від 22.11.2013 р. № 1840/20-36-22-01-07/22634952 (т.1, а.с.17-28).

Зазначеним актом зафіксовано порушення:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 221666,13 грн., у тому числі: за травень 2012 року в сумі 45494,27 грн., за червень 2012 року в сумі 34817,77 грн., за липень 2012 року в сумі 42485,67 грн., за серпень 2012 року в сумі 21251,33 грн., за вересень 2012 року в сумі 32940,67 грн., за жовтень 2012 року в сумі 44676,43 грн.;

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 232749,0 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 року в сумі 84328,0 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 101511,0 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 46910,0 грн.

На підставі наведених висновків акту перевірки від 22.11.2013 р. № 1840/20-36-22-01-07/22634952, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 04.12.2013 року № 0001162200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 277082,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 221666 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 55416,30 грн.) та № 0001152200 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на загальну суму 290936,25 грн. (у т.ч. за основним платежем - 232749 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58187,25 грн.).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «НВП «Новінтех» звернулось до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001162200 від 04.12.2013 року слугували висновки акту перевірки про порушення ТОВ «НВП «Новінтех» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001152200 від 04.12.2013 року відповідачем зазначено порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України.

У свою чергу, такі висновки зроблено відповідачем на підставі твердження про безтоварність господарських операцій з придбання ТОВ «НВП «Новінтех» товарів та послуг у ПП «Еколінія».

Колегія суддів вважає зазначені висновки відповідача хибними та такими, що не є підставою для збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За визначенням п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору. \

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що господарські відносини між ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" та ПП "Єколінія" здійснювались на підставі договору № 0222/02, укладеного 22.02.2012 р., за умовами якого ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ", що проводить свою діяльність в сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження небезпечних відходів 1-4 класів небезпеки, та ПП "Єколінія", що має досвід у сфері поводження з небезпечними відходами, організаційні та технічні можливості, зобов'язуються спільно діяти для досягнення позитивних результатів у сфері екологічної безпеки, та зменшення негативного впливу різних видів відходів на здоров'я людей та навколишнє природне середовище відповідно до Закону України "Про відходи" та Закону України "Про охорону навколишнього середовища" (т.1, а.с.73).

Предметом даного договору є моніторинг впливу небезпечних відходів, що виробляються промисловими та іншими підприємствами на навколишнє середовище України; систематизація кількісних і якісних показників небезпечних відходів; розроблення і здійснення безпечних і ефективних заходів по вилученню небезпечних відходів у підприємств, організацій та установ; надання методичної допомоги виробникам небезпечних відходів в роботі по виконанню вимог Закону України "Про охорону навколишнього середовища"; забезпечення матеріалами та реагентами, необхідними для переробки небезпечних відходів.

В рамках укладеного договору Приватним підприємством "Єколінія" було поставлено ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" товар (каустична та кальцинована сода, фільтроелементи, коагулянт, сорбент), згідно з видатковими накладними № РН-0000039 від 14.05.2012 р.; № РН-0000049 від 30.05.2012 р.; № РН-0000052 від 31.05.2012 р.; № РН-0000053 від 31.05.2012 р.; № РН-0000051 від 31.05.2012 р.; № РН-0000066 від 25.06.2012 р.; № РН-0000064 від 25.06.2012 р.; № РН-0000065 від 25.06.2012 р.; № РН-0000067 від 26.06.2012 р.; № РН-0000075 від 23.07.2012 р.; № РН-0000076 від 24.07.2012 р.; № РН-0000063 від 25.07.2012 р.; № РН-0000077 від 26.07.2012 р.; № РН-0000101 від 30.08.2012 р.; № РН-0000105 від 31.08.2012 р.; № РН-0000111 від 27.09.2012 р.; № РН-0000112 від 28.09.2012 р.; № РН-0000113 від 28.09.2012 р.; № РН-0000125 від 26.10.2012 р.; № РН-0000126 від 29.10.2012 р.; № РН-0000127 від 30.10.2012 р.; № РН-0000131 від 31.10.2012 р.; № РН-0000132 від 31.10.2012 р., копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.85, 87, 90, 92, 95, 97, 100, 103, 106, 109, 111, 114, 116, 119, 121, 124, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144).

Продавцем було виписано позивачеві податкові накладні № 8 від 14.05.2012 р.; № 22 від 30.05.2012 р.; № 24 від 31.05.2012 р.; № 26 від 31.05.2012 р.; № 23 від 31.05.2012 р.; № 14 від 25.06.2012 р.; № 15 від 25.06.2012 р.; № 16 від 25.06.2012 р.; № 17 від 26.06.2012 р.; № 17 від 23.07.2012 р.; № 21 від 25.07.2012 р.; № 19 від 24.07.2012 р.; № 23 від 26.07.2012 р.; № 15 від 30.08.2012 р.; № 17 від 31.08.2012 р.; № 16 від 27.09.2012 р.; № 18 від 28.09.2012 р.; № 22 від 28.09.2012 р.; № 25 від 31.10.2012 р.; № 15 від 26.10.2012 р.; № 17 від 29.10.2012 р.; № 19 від 30.10.2012 р.; № 27 від 31.10.2012 р. (т.1, а.с.86, 88, 91, 93, 96, 98, 101, 104, 107, 110, 112, 115, 117, 120, 122, 125, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145).

Оплата поставленого товару здійснена згідно з рахунками-фактурами № СФ-0000034 від 30.05.2012 р.; № СФ-0000028 від 14.05.2012 р.; № СФ-38 від 31.05.2012 р.; № СФ-0000037 від 31.05.2012 р.; № СФ-0000036 від 31.05.2012 р.; № 2506-2 від 25.06.2012 р.; № 2506 від 25.06.2012 р.; № СФ-2506-3 від 25.06.2012 р.; № СФ-2506-3 від 26.06.2012 р.; № СФ-0000059 від 23.07.2012 р.; № СФ-0000061 від 25.07.2012 р.; № СФ-0000060 від 24.07.2012 р.; № СФ-0000065 від 26.07.2012 р.; № 30/8 від 30.08.2012 р.; № 30/8-2 від 30.08.2012 р.; № СФ-0000088 від 27.09.2012 р.; № СФ-0000089 від 27.09.2012 р.; № СФ-0000090 від 27.09.2012 р.; № 104 від 26.10.2012 р.; № СФ-0000105 від 26.10.2012 р.; № СФ-0000107 від 26.10.2012 р.; № СФ-0000103 від 26.10.2012 р.; № СФ-0000106 від 26.10.2012 р. у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 302 від 14.05.2012 р.; № 350 від 30.05.2012 р.; № 358 від 31.05.2012 р.; № 359 від 31.05.2012 р.; № 367 від 31.05.2012 р.; № 427 від 25.06.2012 р.; № 443 від 26.06.2012 р.; № 435 від 26.06.2012 р.; № 436 від 26.06.2012 р.; № 515 від 23.07.2012 р.; № 516 від 24.07.2012 р.; № 523 від 25.07.2012 р.; № 527 від 26.07.2012 р.; № 640 від 30.08.2012 р.; № 643 від 31.08.2012 р.; № 707 від 27.09.2012 р.; № 9 від 28.09.2012 р.; № 711 від 28.09.2012 р.; № 775 від 26.10.2012 р.; № 776 від 29.10.2012 р.; № 777 від 30.10.2012 р.; № 39 від 31.10.2012 р.; № 45 від 02.11.2012 р.; № 793 від 02.11.2012 р. (т.1, а.с.84, 89, 94, 99, 102, 105, 106, 108, 113, 118, 123, 128, 131, 131, 137, 140, 143, 175-198).

Факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними від 14.05.2012 р., від 30.05.2012 р., від 31.05.2012 р., від 25.06.2012 р., від 26.06.2012 р., від 23.07.2012 р., від 24.07.2012 р., від 25.07.2012 р., від 26.07.2012 р., від 30.08.2012 р., від 31.08.2012 р., від 27.09.2012 р., від 28.09.2012 р., від 26.10.2012 р., від 29.10.2012 р., від 30.10.2012 р., від 31.10.2012 р. (т.1, а.с. 146-162).

Як вбачається з матеріалів справи, перевезення придбаного товару здійснювалось водіями ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 автомобілями, що належать ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" на праві приватної власності, а також знаходиться в лізингу, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 080949 від 01.12.2011 р., серії САК № 342165 від 24.01.2012 р., серії ААС № 951606 від 20.03.2012 р., договору фінансового лізингу № 270212/ФЛ-53 від 02.03.2012 р., укладеного з ТОВ "ЕСКА КАПІТАЛ", акту приймання-передачі від 23.03.2012 р., наказів про призначення водіїв № 7-к від 26.03.2012 р., № 17-к від 03.11.2008 р., № 22-к від 19.12.2011 р. (т.1, а.с.163-170).

Отриманий товар був оприбуткований на складі ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 25, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за травень 2012 р. - жовтень 2012 р. (т.1, а.с.174).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" користувалося вказаним складом на підставі Договору № 1201/01 оренди від 01.12.2010 р., укладеного з ПрАТ "ХУМ-11" (т.1, а.с.171-173).

Також, в матеріалах справи містяться паспорт якості на соду каустичну, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.06.2009 р. на коагулянт "Електус", паспорт якості № 240 на соду кальциновану технічну, сертифікат про якість від 24.02.2012 р. на фільтруючий елемент типу ЭФМГ-60х24х100х2х5х2хСВ, сертифікати відповідності № 38486, № 38535 та № 38597 на сорбент "Еконадін", що підтверджують якість отриманого позивачем товару (т.2, а.с.72-78).

Фактичне використання придбаних у ПП «Єколінія» товарів свідчать наявні в матеріалах справи копії актів виконання робіт (списання виробничих засобів) № 0629/01 від 29.06.2012 р., № 0629/01 від 28.09.2012 р., № 0629/01 від 31.12.2012 р., що підтверджують використання позивачем товару в технологічному процесі знешкодження небезпечних промислових відходів.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в рамках укладеного договору ПП "Єколінія" були надані позивачу послуги з моніторингу ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, укладання договорів, використання організаційних засобів ПП "Єколінія" при здійсненні операцій по вилученню небезпечних відходів у замовника.

На підтвердження факту надання послуг за травень-жовтень 2012 року, сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000030 від 18.05.2012 р.; № ОУ-0000034 від 28.05.2012 р.; № ОУ-0000036 від 31.05.2012 р.; № ОУ-0000037 від 06.06.2012 р.; № ОУ-0000042 від 20.06.2012 р.; № ОУ-0000039 від 25.06.2012 р.; № ОУ-0000041 від 27.06.2012 р.; № ОУ-0000043 від 06.07.2012 р.; № ОУ-0000048 від 16.07.2012 р.; № ОУ-0000049 від 20.07.2012 р.; № ОУ-0000053 від 30.07.2012 р.; № ОУ-0000054 від 31.07.2012 р.; № ОУ-0000056 від 20.08.2012 р.; № ОУ-0000058 від 31.08.2012 р.; № ОУ-0000059 від 07.09.2012 р.; № ОУ-0000061 від 17.09.2012 р.; № ОУ-0000065 від 21.09.2012 р.; № ОУ-0000067 від 25.09.2012 р.; № ОУ-0000068 від 28.09.2012 р.; № ОУ-0000069 від 28.09.2012 р.; № ОУ-0000072 від 19.10.2012 р.; № ОУ-0000074 від 26.10.2012 р.; № ОУ-0000080 від 31.10.2012 р., а також складені звіти про результати проведеного моніторингу за травень 2012 року від 18.05.2012 р., від 28.05.2012 р., від 31.05.2012 р.; за червень 2012 року від 06.06.2012 р., від 20.06.2012 р., від 25.06.2012 р., від 27.06.2012 р.; за липень 2012 року від 06.07.2012 р., від 16.07.2012 р., від 20.07.2012 р., від 30.07.2012 р., від 31.07.2012 р.; за серпень 2012 року від 20.08.2012 р., від 31.08.2012 р., за вересень 2012 року від 07.09.2012 р., від 17.09.2012 р., від 21.09.2012 р., від 25.09.2012 р., від 28.09.2012 р., від 28.09.2012 р.; за жовтень 2012 року від 19.10.2012 р., від 26.10.2012 р., від 31.10.2012 р.

ПП «Єколінія» виписано позивачеві податкові накладні № 14 від 18.05.2012 р.; № 19 від 28.05.2012 р.; № 27 від 31.05.2012 р.; № 2 від 06.06.2012 р.; № 10 від 20.06.2012 р.; № 13 від 25.06.2012 р.; № 20 від 27.06.2012 р.; № 4 від 06.07.2012 р.; № 12 від 16.07.2012 р.; № 16 від 20.07.2012 р.; № 27 від 30.07.2012 р.; № 28 від 31.07.2012 р.; № 10 від 20.08.2012 р.; № 18 від 31.08.2012 р.; № 4 від 07.09.2012 р.; № 8 від 17.09.2012 р.; № 12 від 21.09.2012 р.; № 15 від 25.09.2012 р.; № 20 від 28.09.2012 р.; № 21 від 28.09.2012 р.; № 10 від 19.10.2012 р.; № 13 від 26.10.2012 р.; № 26 від 31.10.2012 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплату послуг за договором ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" здійснено шляхом перерахування грошових безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями № 314 від 18.05.2012 р.; № 316 від 18.05.2012 р.; № 338 від 28.05.2012 р.; № 365 від 31.05.2012 р.; № 377 від 06.06.2012 р.; № 424 від 25.06.2012 р.; № 446 від 27.06.2012 р.; № 471 від 06.07.2012 р.; № 486 від 16.07.2012 р.; № 507 від 20.07.2012 р.; № 533 від 30.07.2012 р.; № 540 від 31.07.2012 р.; № 617 від 20.08.2012 р.; № 644 від 31.08.2012 р.; № 652 від 07.09.2012 р.; № 683 від 17.09.2012 р.; № 693 від 21.09.2012 р.; № 702 від 25.09.2012 р.; № 712 від 28.09.2012 р.; № 715 від 28.09.2012 р.; № 30 від 19.10.2012 р.; № 37 від 26.10.2012 р.; № 785 від 31.10.2012 р. (т.2, а.с.20-42).

Як вбачається з матеріалів справи, за участі ПП «Єколінія», яке, здійснюючи моніторинг ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, сприяло укладанню позивачем договорів з безпосередніми замовниками (ТОВ «Завод металевих виробів», ТОВ НВО «Вимпел», ТОВ «НВП «Екотехпром», ТОВ НВО «Сєвєвродонецький Склопластик», ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ПрАТ «Елопак-Фастів», ТОВ «Екогрінпром», ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», ТОВ «Пересічанський масло екстракційний завод», ТОВ «НВП «Екосвіт», ТОВ «Молочний дім», ТОВ «Мага-поліграф», ТОВ «МК «Ріал»), позивачем було надано послуги останнім з вилучення у них та знешкодження небезпечних відходів, що підтверджується рахунками на оплату: № 525/02 від 25.05.2012 р., № 607/07 від 07.06.2012 р., № 606/03 від 06.06.2012 р., № 704/05 від 04.07.2012 р., № 622/05 від 22.06.2012 р., № 626/05 від 26.06.2012 р., № 706/01 від 05.07.2012 р., № 905/02 від 05.09.2012 р., № 823/01 від 23.08.2012 р., № 723/04 від 23.07.2012 р., № 914/01 від 14.09.2012 р., № 831/02 від 31.08.2012 р., № 907/02 від 07.09.2012 р., № 831/05 від 29.08.2012 р., № 912/03 від 12.09.2012 р., № 912/02 від 12.09.2012 р., № 724/03 від 24.07.2012 р., № 920/02 від 20.09.2012 р., № 906/03 від 06.09.2012 р., № 622/04 від 22.06.2012 р., № 606/02 від 06.06.2012 р., № 611/05 від 11.06.2012 р., № 618/01 від 18.06.2012 р., № 620/02 від 20.06.2012 р., № 607/01 від 07.06.2012 р., № 626/06 від 26.06.2012 р., № 622/01 від 22.06.2012 р., № 510/08 від 27.04.2012 р., № 0504/11 від 26.04.2012 р., № 0504/11 від 26.04.2012 р., № 515/07 від 15.05.2012 р., № 515/08 від 15.05.2012 р., № 427/03 від 27.04.2012 р., № 0211/01 від 02.08.2012 р., № 713/04 від 13.07.2012 р., № 832/02 від 23.08.2012 р., № 521/04 від 21.05.2012 р., № 522/02 від 22.05.2012 р., № 529/04 від 29.05.2012 р., № 525/01 від 25.05.2012 р., № 530/05 від 30.05.2012 р., № 529/07 від 29.05.2012 р., № 530/03 від 30.05.2012 р., № 529/08 від 29.05.2012 р., № 529/05 від 29.05.2012 р., № 529/06 від 29.05.2012 р., № 530/07 від 30.05.2012 р., № 531/02 від 31.05.2012 р., № 531/01 від 31.05.2012 р., № 531/03 від 21.05.2012 р., № 521/03 від 21.05.2012 р., № 426/49 від 26.04.2012 р., № 601/01 від 01.06.2012 р., № 605/02 від 05.06.2012 р., № 705/02 від 05.07.2012 р., № 705/01 від 05.07.2012 р., № 801/02 від 01.08.2012 р., № 809/04 від 09.08.2012 р., № 720/01 від 20.07.2012 р., № 725/03 від 25.07.2012 р., № 717/02 від 17.07.2012 р., № 724/10 від 24.07.2012 р., № 606/04 від 06.06.2012 р., № 608/02 від 08.06.2012 р., № 814/04 від 14.08.2012 р., № 731/04 від 31.07.2012 р., № 723/03 від 23.07.2012 р., № 719/01 від 19.07.2012 р., № 717/01 від 17.07.2012 р., № 718/04 від 18.07.2012 р., № 719/03 від 19.07.2012 р., № 706/04 від 06.07.2012 р., № 724/04 від 24.07.2012 р., № 611/01 від 11.06.2012 р., № 611/02 від 11.06.2012 р., № 704/04 від 04.07.2012 р., № 704/07 від 04.07.2012 р., № 626/11 від 26.06.2012 р., № 706/02 від 06.07.2012 р., № 615/03 від 15.06.2012 р., № 704/39 від 04.07.2012 р., № 711/03 від 11.07.2012 р., № 611/06 від 11.06.2012 р., № 710/02 від 10.07.2012 р., № 709/04 від 09.07.2012 р., № 712/01 від 12.07.2012 р., № 713/01 від 13.07.2012 р., № 607/02 від 07.06.2012 р., № 817/02 від 17.08.2012 р., № 808/02 від 08.08.2012 р., № 831/04 від 31.08.2012 р., № 808/05 від 08.08.2012 р., № 830/023 від 30.08.2012 р., № 807/03 від 07.08.2012 р., № 724/03 від 24.07.2012 р., № 713/04 від 13.07.2012 р., № 718/06 від 18.07.2012 р., № 712/05 від 12.07.2012 р., № 726/02 від 26.07.2012 р., № 711/04 від 11.07.2012 р., № 704/06 від 04.07.2012 р., № 710/04 від 10.07.2012 р., № 614/02 від 14.06.2012 р., № 820/02 від 20.08.2012 р., № 827/01 від 27.08.2012 р., № 827/01 від 27.08.2012 р., № 814/03 від 14.08.2012 р., № 730/01 від 30.07.2012 р., № 720/02 від 20.07.2012 р., № 730/03 від 30.07.2012 р., № 809/03 від 09.08.2012 р., № 813/01 від 13.08.2012 р., № 828/01 від 28.08.2012 р., № 705/01 від 05.07.2012 р., № 724/02 від 24.07.2012 р., № 727/01 від 27.07.2012 р., № 723/01 від 23.07.2012 р., № 803/03 від 03.08.2012 р., № 817/01 від 17.08.2012 р., № 821/02 від 21.08.2012 р., копії яких наявні в матеріалах справи (т.2, а.с.79-196).

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 ПК України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано доказів того, що в актах надання послуг, оформлених ПП «Єколінія» та позивачем по справі за результатами надання послуг з моніторингу ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, повинно міститьись більш детальний зхміст і обсяг господарської операції.

З урахуванням характеру наданих послуг, а також наявності звітів про результати проведеного моніторингу, в яких зазначено найменування конкретних потенційних зхамовіників послуг з вилучення небезпечних відходів, доводи відповідача про відсутність в актах кількісних показників наданих послуг, їх результат та зв'язок з господарською діяльністю, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що реальність господарських операцій з купівлі позивачем ТМЦ (каустична сода, кальцінована сода, фільтроелементи, коагулянт, сорбент) та замовлення послуг з моніторингу ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами повністю підтверджена належним чином оформленими первинними документами, а придбані товари та послуги використані у власній господарській діяльності ТОВ «НВП «Новінтех».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, жодних зауважень чи претензій до складених первинних документів, правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду не викладено.

Судом першої інстанції з'ясовано, що єдиною фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства слугували висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 23.01.2013 р. № 126/224/32745925 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Єколінія" щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ "Матадор" за березень, вересень, жовтень 2012 року, ТОВ "Ангстрем Континенталь" за період лютий-вересень 2012 року, ТОВ "Ферріт-Д" за період лютий-вересень 2012 року", згідно з яким господарська діяльність ПП «Єколінія» має ознаки нереальності здійснення.

У зв'язку з наведеним, відповідачем встановлено завищення суми податкового кредиту та, як наслідок, заниження суми податку на додану вартість ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" у травні-жовтні 2012 р.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, випливає, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Єколінія», на який посилається відповідач в акті перевірки ТОВ «НВП «Новінтех» від 22.11.2013 р. № 1840/20-36-22-01-07/22634952, не є належним та допустимим доказом безтоварності господарських операцій з придбання товарів та послуг у вказаного контрагента.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Слушність наведеного висновку підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р.), врахування якої при здійсненні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно сформовано витрати в 1108330 грн. та податковий кредит в сумі 221666,13 грн. за результатами господарських операцій з придбання товарів (каустична сода, кальцінована сода, фільтроелементи, коагулянт, сорбент) та послуг на підставі первинних документів та податкових накладних відповідно, виписаних за результатами реальних господарських операцій із постачальником у ПП «Єколінія».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.12.2013 року №0001162200 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 277082,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 221666 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 55416,50 грн., та № 0001152200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 290936,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58187,25 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. по справі № 820/14001/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 30.05.2014 р.