Рішення

від 20.05.2014 по справі 908/941/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/20/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2014 Справа № 908/941/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» (97635, Автономна Республіка Крим, Білогорський район, с. Ароматне, сквер ім. Вільямсона, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 88, кв. 19; 69063, м. Запоріжжя, вул. Кірова, 109)

про стягнення 148007,35 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 24.03.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» про стягнення 148007,35 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № 011010 від 10.10.12., з яких: 137820,00 грн. - сума основного боргу, 10187,35 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці товару, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати товару.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.14. порушено провадження у справі № 908/941/14, присвоєно справі номер провадження 19/20/14, розгляд справи призначено на 17.04.14. о 11-00.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.14., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 908/941/14 було відкладено на 20.05.14. о 12-10.

Представники сторін в судове засідання 20.05.14. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, документи витребувані судом не подали, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 08.05.14., про що свідчіть повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/941/14.

Розглянувши подані матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.10.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» (далі - Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 011010 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору, Продавець зобов'язується поставити, змонтувати, налагодити, а Покупець - прийняти та оплатити згідно з умовами цього Договору товар - кран мостовий одно балочний підвісний КМП-3,2-6,0-7,0-380, згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору).

Загальна сума Договору складається із сум специфікацій до цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до специфікації № 1, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи, сторони узгодили, що вартість товару складає 137820,00 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору встановлено, що розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, згідно рахунку-фактури, що виставляється Продавцем Покупцю, на підставі цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Продавцем 26.10.12. виставлено Покупцю рахунок-фактуру № 342 на загальну суму 137820,00 грн., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Подавець передає Покупцю Товар, відповідно до видаткової накладної встановленого зразка в термін 45 робочих днів, з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок Продавця.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» здійснило попередню оплату за товар 07.11.12. в сумі 137820,00 грн., про що свідчить належним чином завірена копія банківської виписки з рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи.

Позивач зазначив, що Продавець в порушення умов Договору не передав Покупцю товар, в зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» було надіслано лист-претензію № 270 від 01.11.13. з вимогою поставки товару, згідно умовам Договору.

В матеріалах справи відсутня відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» на вказану вище претензію та докази виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі товару.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не поставив оплачений позивачем Товар, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом не виконано, сума попередньої оплати за непоставлений товар склала 137820,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України вказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» перераховано відповідачу вартість попередньої оплати за товар в розмірі 137820,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунка позивача, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем товар позивачу переданий не був, в зв'язку з чим сума попередньої оплати за непоставлений товар складає 137820,00 грн.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.12., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, термін дії Договору не сплив.

Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення 31.12.12. дії Договору не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» від відповідальності за його порушення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів виконання зобов'язання, про яке заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, в зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» умов Договору, вартість непоставленого товару становить 137820,00 грн.

Також, позивач на підставі п. 6.3 Договору поставки просить суд стягнути з відповідача 10187,35 грн. - пені.

Пунктом 6.3 Договору сторони передбачили, що в разі затримки поставки у строк Товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від вартості непоставленого у строк Товару за кожен день прострочення поставки Товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 10187,35 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Транс Сервіс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 88, кв. 19; 69063, м. Запоріжжя, вул. Кірова, 109, код ЄДРПОУ 36711376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогорські вапняки» (97635, Автономна Республіка Крим, Білогорський район, с. Ароматне, сквер ім. Вільямсона, 1, код ЄДРПОУ 36115191) 137820 (сто тридцять сім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 10187 (десять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 35 коп. - пені, 2960 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 15 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.14.

Суддя І.В. Давиденко