Рішення

від 26.05.2014 по справі 914/4618/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2014 р. Справа № 914/4618/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Колор", м. Київ, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м. Трускавець, про: стягнення 146.567,19 грн., за зустрічним позовом про:зменшення ціни договору поставки професійного прального обладнання №18-02/13 від 18.02.2013 року в частині сплати вартості за поставку промислової сушильної машини UU075Е в розмірі 52.435,20 грн. Головуючий суддя Т.Я. Рим Суддя С.М. Коссак Суддя Ю.Б. Деркач За участю представників: позивача:Мовчко А.О. - довіреність від 01.11.2013 р., відповідача:Войтович О.В. - довіреність від 16.12.2013 р. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Колор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про стягнення коштів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.12.2013 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 15.01.2014 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2014 року за клопотанням представників сторін призначено колегіальний розгляд справи. За допомогою системи документообігу суду до складу колегії суддів включено суддів Деркача Ю.Б. та Бортник О.Ю. Ухвалою господарського суду від 03.04.2014 р. зупинено провадження у справі та призначено судову технічну експертизу. Ухвалою від 17.04.2014 р. провадження у справі поновлено, оскільки справу №914/4618/13 повернуто без виконання з огляду на відсутність у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз необхідних фахівців. У зв'язку з відпусткою судді Бортник О.Ю. проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого до складу колегії суддів включено суддю Коссака С.М.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №18-02/13 від 18.02.2013 р. не оплатив у повному обсязі вартості поставлених промислових машин, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 138.099,60 грн. Крім того, відповідачу нараховано 6.912,55 грн. пені, 1.555,04 грн. - 3% річних.

Відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що в ході експлуатації однієї з промислових машин (UU075Е) вона вийшла з ладу. Відповідач вимагав від позивача здійснити ремонт цієї машини, а в разі неможливості ремонту - замінити її на аналогічну. Оскільки позивач не здійснив жодної за наведених вище дій, відповідач на підставі частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України вправі зменшити ціну за договором на вартість зазначеної вище промислової сушильної машини та припинення правовідносин в цій частині. З огляду на зазначене просить відмовити в задоволенні вимог про стягнення 52.435,20 грн. вартості неякісної промислової сушильної машини.

Позивач у поданому поясненні спростовує доводи відповідача таким:

1) на дату гарантійного випадку (18.05.2013 р.) відповідач вже мав сплатити повну вартість поставленого обладнання;

2) стаття 269 Господарського кодексу України, на відміну від статті 678 Цивільного кодексу України не передбачає можливості відмови від договору та повернення оплаченої за товар грошової суми у разі істотного порушення вимог щодо якості;

3) у позивача є сумніви щодо добросовісності заявлених гарантійних вимог відповідача, а тому відповідачу для проведення експертизи причин займання зламаного обладнання надано у користування аналогічне обладнання.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано зустрічний позов, яким позивач за зустрічним позовом просить зменшити ціну договору поставки професійного прального обладнання №18-02/13 від 18.02.2013 року в частині сплати вартості за поставку промислової сушильної машини UU075Е в розмірі 52.435,20 грн. Свої вимоги мотивує посиланням на частину 1 статті 678 Цивільного кодексу України, вважаючи, що відповідач порушив вимоги за договором поставки в частині якості поставленого товару.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №18-02/13 від 18.02.2013 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупцю (відповідач у справі) товар відповідно до Специфікації №1 (додаток №1 до цього договору), провести пусконалагоджувальні роботи та навчання персоналу, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Додатком №1 до Договору передбачено перелік продукції, яка підлягає поставці:

- промислова пральна машина UX100PV вартістю 145.775,00 грн. (без ПДВ);

- промислова пральна машина UX55PV вартістю 92.705,00 грн. (без ПДВ);

- промислова сушильна машина UU050Е вартістю 35.555,00 грн. (без ПДВ);

- промислова сушильна машина UU075Е вартістю 43.696,00 грн. (без ПДВ);

- промислова прасувально-сушильна машина UD20F098 вартістю 142.602,00 грн. (без ПДВ).

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних накладних. Загальна сума договору складає 552.399,60 грн. (пункти 5.6, 6.3 Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 552.399,60 грн. про що свідчать:

- видаткова накладна №25 від 05.03.2013 р. на суму 95.101,20 грн. та довіреність №160 від 04.03.2013 р. За цією накладною передано промислову сушильну машину UU050Е та UU075Е,

- видаткова накладна №37 від 20.03.2013 р. на суму 286.176,00 грн. та довіреність №215 від 20.03.2013 р. За цією накладною передано промислову пральну машину UX55PV та UX100PV,

- видаткова накладна №56 від 29.04.2013 р. на суму 171.122,40 грн. та довіреність №358 від 29.04.2013 р. За цією накладною передано прасувально-сушильну машину UD20F098.

Відповідач частково здійснив оплату вартості поставленого товару у сумі 414.300,00 грн., що підтверджується довідкою АТ "КБ "Експобанк" та банківською випискою, які долучені до матеріалів справи.

Позивачем надано відповідачу гарантійний талон на промислову сушильну машину UU075Е, серійний номер 1301011727, за яким гарантійний термін складає 36 місяців з моменту введення обладнання в експлуатацію (08.04.2013 року) при умові виконання покупцем вимог інструкцій з установки та експлуатації. Аналогічні правила передбачено пунктом 4.1 Договору.

Відповідачем на адресу позивача надіслано листа №1016 від 23 травня 2013 року, яким повідомив про самовільне загоряння промислової сушильної машини UU075Е. Відповідач просив безоплатно усунути недоліки товару в семиденний строк та провести ремонт цієї машини, у випадку неможливості ремонту - замінити промислову сушильну машину на аналогічну. У випадку відмови в проведенні ремонту або заміни обладнання відповідач просив повернути сплачені кошти.

05 червня 2013 року комісією у складі представників товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (виконуючий обов'язки генерального директора Юрків Андрій Павлович, начальник служби безпеки Савицький В'ячеслав Миколайович, юрисконсульт Войтович Олег Володимирович), товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Колор" (директор Борисюк К.В., сервіс інженер Шегель А.В.), компанії виробника Альянс Лаунді Сістем (Павєл Моравец) встановлено, що в процесі роботи промислової сушильної машини UU075Е відбулося самовільне займання в середині машини. При зовнішньому огляді виявлено, що барабан обгорів, скло на дверцятах тріснуло, відбулася деформація барабана, навколо барабана та пульта управління машина вкрилася сажею. Зазначена машина не придатна для подальшого використання. Встановлено, що вентиляційні виходи не забиті (не перекриті), режиму експлуатації машини замовником не порушено. Представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Колор" та компанії виробника Альянс Лаунді Сістем було проведено демонтаж промислової сушильної машини UU075Е. Складений акт підписано усіма представниками сторін без зауважень.

Позивачем поставлено відповідачу промислову сушильну машину BU025, про що свідчить акт приймання-передачі від 30.05.2013 року, вантажна квитанція №К572-0004215 від 30.05.2013 року, а також акт надання послуг №КЦИБ-0008004 від 31.05.2013 року. Відповідач не заперечив проти факту отримання зазначеної сушильної машини.

Позивачем не представлено інших доказів, які би свідчили про вчинення дій з метою визначення причин займання сушильної машини UU075Е.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як убачається із положень пункту 1.1 Договору поставки продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця товар, провести пусконалагоджувальні роботи та навчання персоналу. Натомість на продавця покладено обов'язок прийняти і оплатити цей товар.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Відповідно до пункту 5.6 Договору поставки днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних накладних.

Як убачається із матеріалів справи позивачем передано, а відповідачем прийнято без зауважень та претензій товар, про що свідчать видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств. Таким чином позивачем виконано обов'язок за умовами Договору щодо поставки товару. Матеріали справи не містять доказів того, що сушильна машина UU075Е станом на час поставки не відповідала встановленим вимогам за якістю.

Крім того, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем обов'язку щодо проведення пусконалагоджувальних робіт та навчання персоналу, відповідачем зазначених обставин не спростовано, доказів протилежного не долучено.

За таких обставин, позивач виконав зобов'язання за умовами Договору поставки належним чином.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Аналогічний обов'язок визначено у пункті 1.1 Договору поставки.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 8.1 Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця наступним чином:

- 10% ціни договору - протягом 3 днів після підписання даного договору;

- 60% ціни договору - протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення постачальником покупця про готовність товару до відвантаження із заводу-виробника. Оплата здійснюється на підставі рахунку постачальника;

- 30% ціни договору - на протязі 60 календарних днів після поставки товару на склад покупця.

Відповідно до положень частин першої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, кореспондуючий обов'язок за умовами виконання Договору поставки відповідач не виконав, тому вимоги позивача про стягнення 138.099,60 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1.555,04 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині вимог позивача про стягнення пені суд виходив із такого. Відповідно до пункту 11.2 Договору у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 6.912,55 грн. пені є обґрунтованими.

В частині позивних вимог за зустрічним позовом суд враховує таке.

Позивач за зустрічним позовом просить зменшити ціну Договору поставки щодо сплати вартості за поставку промислової сушильної машини UU075Е в розмірі 52.435,20 грн. (з ПДВ). Свої вимоги мотивує посиланням на частину 1 статті 678 Цивільного кодексу України, вважаючи, що відповідач порушив вимоги за договором поставки в частині якості поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що якість товару, що поставляється, підтверджується документом підприємства-виробника "Alliance International bvba".

Згідно з положеннями частини першої статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Як убачається з матеріалів справи, в момент передачі товару, а також після проведення пусконалагоджувальних робіт не було виявлено недоліків якості товару. Більше того відповідач здійснював експлуатацію сушильної машини UU075Е близько двох місяців, оскільки передано товар покупцю 05.03.2013 р. за видатковою накладною №5, а акт про огляд та демонтаж сушильної машини складено 05.06.2013 р. В матеріалах справи відсутні докази та відповідачем не доведено факту виникнення недоліків товару до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Із аналізу положень статті 678 Цивільного кодексу України вбачається, що законом встановлено дві групи порушень вимог щодо якості товару - звичайні та істотні. До істотних вимог щодо якості відносяться: недоліки, які не можна усунути (невправні недоліки); недоліки, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які економічно не вигідно); недоліки, які виявляються неодноразово чи з'являються знову після їх усунення (повторні недоліки). Правові наслідки істотного порушення вимог щодо якості товару передбачено частиною другою статті 678 Цивільного кодексу України.

Судом вчинено дії для встановлення причин та характеру ушкоджень/поломки сушильної машини UU075Е, шляхом призначення 03.04.2014 р. судової експертизи. Проте справу №914/4618/13 повернуто без виконання експертного дослідження з огляду на відсутність у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз необхідних фахівців. Сторонами не вчинено будь-яких інших дій для доведення власних вимог і заперечень, пошуку спеціалістів, які би могли провести відповідні дослідження.

Суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що обґрунтування ним зустрічних позовних вимог посиланням на частину 1 статті 678 Цивільного кодексу України є помилковим, адже зазначені норми стосуються виявлених звичайних (не істотних) недоліків проданого товару. З матеріалів справи вбачається, що відповідач вимагає по суті не пропорційного зменшення ціни товару, а отримання права не сплачувати у повному обсязі вартості промислової сушильної машини UU075Е. Натомість частина перша статті 678 Цивільного кодексу України не звільняє покупця від обов'язку оплати вартості товару, а надає право вимагати пропорційного зменшення ціни товару за відповідних підстав.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.

З урахуванням відносин, які виникли між сторонами, відповідач за первісним позовом не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав на підставі необхідності реалізації гарантійних зобов'язань позивача, доведеності істотності виявлених недоліків переданого товару чи в інший спосіб, визначений цивільним законодавством України.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем за первісним позовом не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення за первісним позовом прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача. За зустрічним позовом витрати залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (адреса: вулиця Суховоля, будинок 61, місто Трускавець, Львівська область, 82200; ідентифікаційний код 30439207 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Колор" (адреса: Печерський узвіз, будинок 15, Печерський район, місто Київ, 01011; ідентифікаційний код 31812885 ) 138.099,60 грн. основного боргу, 6.912,55 грн. пені, 1.555,04 грн. - 3% річних, 2.931,34 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відмовити в задоволенні вимог за зустрічним позовом.

Повне рішення складено 30.05.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Коссак С.М.

Суддя Деркач Ю.Б.