Постанова

від 14.12.2006 по справі 14/185-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/185-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.06                                                                                       Справа №14/185-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при секретарі Соколові А.А.

за участю:

представників позивача: нез'явився;

представників відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної районної аптеки № 65 Комсомольського району м. Херсона, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2006 р. по справі № 14/185-06

за позовом: Фармацевтичної корпорації “Херсонфарм”, м. Херсон

до відповідача: Центральної районної аптеки № 65 Комсомольського району м. Херсона, м. Херсон

про стягнення 5792 грн. 97 коп. основного боргу

     Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін та ненаданням ними необхідних, для розгляду апеляційної скарги, документів.

     За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3603 від 13.12.2006 р. справа № 14/185-06 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючого - Яценко О.М. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М..

     Колегія суддів прийняла справу до провадження.

     Судове засідання 14.12.2006 року закінчилось прийняттям постанови.

     Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.08.2006 року у справі №14/185-06 позовні вимоги Фармацевтичної корпорації “Херсонфарм”, м. Херсон по стягненню з Центральної районної аптеки № 65 Комсомольського району м. Херсона, м.Херсон суми заборгованості в розмірі 5 792,97 грн. задоволені. Рішення господарського суду прийнято із посиланням на ст. ст. 525,526 ЦК України та 193 ГК України.

     Центральна районна аптека № 65 Комсомольського району м. Херсона, м. Херсон не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулася з апеляційною скаргою. Вважає, що рішення суду є необґрунтованим, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що рішенням № 270 Херсонської облради від 19.03.2004 р. створене обласне комунальне фармацевтичне підприємство „Херсоноблфармація" шляхом злиття комунальних аптек області. Розпорядженням голови облради № 34 від 12.02.2006р. створена в новому складі комісія з припинення діяльності комунальних аптек області. Із посиланням на ч.3. ст. 105 ЦК України зазначає, що органом управління відповідача є комісія з припинення діяльності комунальних аптек області, що знаходиться за юридичною адресою Херсонської облради -м. Херсон, пл. Свободи, 1. Не залучивши комісію з припинення діяльності комунальних аптек області до участі у справі, суд не міг в повному обсязі об'єктивно з'ясувати обставини, що мають значення для справи. Крім того, договір з боку відповідача підписано Повстяною Н.М., яка відповідно до розпорядження голови обласної ради № 147 від 12.08.2004р. звільнена із займаної посади по переводу до ОКФП «Херсоноблфармація», а відтак, підписаний нею, як не уповноваженою особою договір, є недійсним або неукладеним. Постачання позивачем товару відбувалося без необхідних підстав, а тому спірні правовідносини регулюються главою 83 ЦК України. За таких обставин, суд застосував норми матеріального права, які не регулюють спірні правовідносини.

     ФК “Херсонфарм”, м. Херсон у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечив, вважає оскаржуване рішення повним та обґрунтованим, прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому просить залишити його без змін. Зазначив, що підприємство відповідач по даній справі із державного реєстру не виключено, договір недійсним не визнано, а відтак сума заборгованості підлягає стягненню. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

     Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

     03.01.2006 року між ФК “Херсонфарм”, м. Херсон (постачальник за договором, позивач за даною справою) та Центральною районною аптекою № 65 Комсомольського району м. Херсона, м. Херсон  (покупець за договором, відповідач за даною справою) було укладено договір поставки медичної продукції № 65 (а.с. 7-9).

     Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов'язання систематично постачати товар - лікарські засоби та продукцію медичного призначення, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

     Пунктом 1.2 даного договору визначається, що загальна сума договору складається з вартості всіх окремих постачань в рамках цього договору. У пункті 3.1 договору №34 сторони дійшли згоди, що товар постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі заявок відповідача.

     Пунктами 4.1, п. 4.3.1, та п. 4.3.2, п. 4.3.3 сторони визначили порядок розрахунку за поставлений товар, а саме не пізніше 20 днів з дня одержання товару.

    В період з 27.03.2006р. по 03.04.2006р. Позивачем було видано 4 накладних (від 27.03.06р., №1493; від 31.03.06р., №1552; від 31.03.06р., №1577; від 03.04.06р., №1597) на поставку товару загальною вартістю 9475,72 грн. Відповідач порушив строки розрахунку зазначені в п. 4.1, п. 4.3.1, та п. 4.3.2, п. 4.3.3 договору, здійснивши оплату не в повному розмірі, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 5792,97 грн..

     Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

     Відповідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Відповідач проти отримання продукції не заперечує. Доказів оплати у повному обсязі не надав.

     Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним:

     Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги, щодо недійсності угоди з огляду на її підписання з боку Центральної районної аптеки № 65 Комсомольського району м. Херсона, м. Херсон неуповноваженою особою. По-перше, питання визнання договору недійсним з підстав зазначених у діючому законодавстві є предметом окремого позову та не розглядалось у суді першої інстанції під час розгляду даної справи. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

      По-друге, відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють,  робить угоду дійсною з моменту її укладення.

     Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.  ін.).

     Як свідчать матеріали справи, згідно умов договору відповідач направляв заявки на постачання препаратів та частково оплачував їх вартість, що свідчить про схвалення відповідачем укладеної угоди.

     Крім того, відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

    У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

    За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона  повинна  довести  ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а також обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

     Оскільки відповідач не довів, що в момент укладання спірного договору позивач знав або міг знати про наявність обмежень повноважень у представника відповідача на укладання спірного договору, який в подальшому був схвалений відповідачем шляхом здіснення правовідносин по поставці та оплаті медпрепаратів, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

     Доводи заявника апеляційної скарги про ліквідацію відповідача є безпідставними з огляду на таке: підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України. Стаття 59 ГК України пов'язує втрату підприємством статусу юридичної особи внесенням до державного реєстру запису про припинення його діяльності.  

     Доказів виключення підприємства з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності відповідачем не надано.

     На запит Запорізького апеляційного господарського суду (а.с. 73) надійшли довідки-відповіді від Головного управління статистики у Херсонській області (а.с. 74) та відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради (а.с. 77) з документальним підтвердження знаходження Центральної районної аптеки № 65 Комсомольського району м. Херсона, м. Херсон в Єдиному державному реєстрі.

     За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

     Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу Центральної районної аптеки № 65 Комсомольського району м. Херсона, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2006 р. по справі № 14/185-06 залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2006 р. по справі №14/185-06 залишити без змін.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.