Постанова

від 22.12.2006 по справі 10/42-05

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/42-05

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.12.06                                                                                       Справа №10/42-05

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мірошниченко М.В.  , Хуторной В.М.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:

позивача - Журавецької О.А., дов. №01-4-8/822 від 18.07.2006р.  

відповідача - Галдун О.А., дов. № 41/1 від 22.05.2006р.

Державної  виконавчої  служби  - Кокоуліної Л.С., дов. б/н  від 10.01.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали справи та апеляційну скаргу Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Херсон

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 07.09.2006р.

у справі № 10/42-05

за позовом Заступника прокурора Суворовського району м.Херсона в інтересах Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Херсон (далі за текстом - МКП „ВУВКГ”)

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Укрсклопром”, м.Херсон (далі за текстом - ЗАТ „Укрсклопром”)

про стягнення коштів

за участю Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Херсона (далі за текстом - ДВС у Дніпровському районі м.Херсона)

 Установив:

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.09.06р. у справі №10/42-05 (суддя Александрова Л.І.) скаргу МКП „ВУВКГ” на дії Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Херсона в порядку статті 121-2 ГПК України щодо зупинення виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Херсонської області від 28.03.2005р. у справі № 10/42-05 залишено без задоволення.

          Ухвала суду мотивована наступним.

          Протягом дії мораторію відповідно до ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дійсно забороняється стягнення на підставі виконавчих документів. Проте положення статті 12 цього Закону щодо непоширення дії мораторію на вимоги поточних кредиторів виключено із тексту цієї статті на підставі Закону України №672-ІV від 03.04.2003р. Тому відповідно до статті 36 Закону України „Про виконавче провадження” Державною виконавчою службою у Дніпровському районі м.Херсона правомірно зупинено виконавче провадження постановою від 07.09.2005р. на підставі п.8 статті 34 Закону України „Про виконавче провадження” до припинення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника. Суд першої інстанції вважає, що виконавча служба жодним чином не може впливати на хід провадження у справі про банкрутство, а лише чекає усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, після чого виконавче провадження поновлюється.              

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, позивачем у справі – Міським комунальним підприємством „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Херсон, подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій заявник просить скасувати ухвалу господарського  суду  Херсонської  області від 07.09.2006р. у справі №10/42-05.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що дії виконавчої служби щодо зупинення виконавчого провадження є такими, що суперечать статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, де зазначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових  платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення  виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Тобто, на його думку мораторій розповсюджує свою дію на зобов'язання, строки виконання яких настали до дня порушення провадження у справі. Обставинами, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження у відповідності до п.8 ст.34 Закону „Про виконавче провадження” є порушення господарським судом  справи про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі, одержаних від реалізації майна боржника). А тому заявник вважає, що дія мораторію на суму стягнення - 168.207грн.47коп. не розповсюджується.  

У відзивах на апеляційну скаргу відповідач - ЗАТ „Укрсклопром” та Державна виконавча служба у Дніпровському районі міста Херсона зазначили, що при винесені постанови про зупинення виконавчого провадження виконавча служба діяла у відповідності до статті 34 п.8 Закону України „Про виконавче провадження” та Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Просять апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Херсонської області - без змін.

Представники сторін, Державної виконавчої служби у судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, що викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Розгляд апеляційної скарги відкладався, про що винесена відповідна ухвала.

Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3703 від 21.12.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого, доповідача), Мірошниченка М.В., Хуторного В.М.

Суть спору.

          Рішенням господарського суду від 28.03.05р. у справі №10/42-05 (том 2 а.с.59-60), яке набрало сили закону, позовні вимоги прокурора в інтересах Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Херсон, задоволені у повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнуто 168.207грн.47коп. основного боргу, 1682 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного судового рішення 14.07.2005р. господарським судом Херсонської області  видані  відповідні накази.

07.09.2005р. старшим державним виконавцем ДВС у Дніпровському районі м.Херсона винесено постанову, якою зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу №10/42-05 від 14.07.2005р. на підставі п.8 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження” у зв'язку із порушенням 27.02.2004р. господарським судом Херсонської області справи №12/23-Б про банкрутство ЗАТ „Укрсклопром” та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

20.07.2006 року позивач в порядку ст.121-2 ГПК України звернувся зі скаргою на дії ДВС у Дніпровському районі м.Херсона. Заявник просив визнати бездіяльність Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Херсона неправомірною та скасувати  вищевказану постанову та зобов'язати виконавчу службу звернути стягнення за виконавчим документом.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.09.2006р. у справі №10/42-05 у задоволенні скарги МКП „ВУВКГ” відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, МКП „ВУВКГ” звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просить її скасувати, та задовольнити скаргу на дії Державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” термін мораторію на задоволення вимог кредиторів вживається у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов”язань та зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до п.4 ст.12 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення грошових зобов”язань на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Мораторій поширюється на вимоги кредиторів незалежно від того, чи подавали вони заяви відповідно до статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до господарського суду з вимогами до боржника у справі про банкрутство, та незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами.

Виходячи зі змісту пункту 8 статті 34 Закону України „Про виконавче провадження”, обов'язок зупинення виконавчого провадження пов'язується лише з фактом наявності справи про банкрутство боржника і не залежить від часу виникнення боргових зобов”язань.

Частина 4 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не вчинюються дії з примусового виконання рішень судів та інших органів, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю.

Вищевикладене підтверджується і судовою практикою вищих судових інстанцій, про що свідчать постанови Верховного Суду України від 28.09.2004р. у справі №1/505 та від 29.03.2005р. у справі №30/170, і Вищого господарського суду України – від 09.02.2006р. у справі №17/215, та  від 02.03.2006р. у справі №16/605.

Таким чином, порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права колегія суддів не вбачає, підстави для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду  відсутні.

Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

          Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Херсон, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 07.09.2006р. у справі №10/42 - без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мірошниченко М.В.  Хуторной В.М.