Постанова

від 21.03.2007 по справі 10/42-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

21 березня 2007 р.                                                                                  

№ 10/42-05 

 Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого судді     

Кравчука Г.А.

суддів :

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача

не з'явився

відповідача

Андрієнка С.В. дов. б/н від

30.08.2006 р.

ДВС

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу

Міського комунального

підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства м. Херсона"

на постанову

Запорізького   апеляційного господарського суду від

22.12.2006 р.

у справі

№10/42-05 господарського

суду Херсонської області

за позовом

Заступника прокурора

Суворовського району м. Херсона в інтересах Міського комунального

підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства м. Херсона"

до

Закритого акціонерного товариства

"Укрсклопром"

за участю

Державної виконавчої служби у

Дніпровському районі м. Херсона

про

стягнення коштів

В С Т А Н О В

И В:

Рішенням господарського суду

Херсонської області від 28.03.2005 року 

з Закритого акціонерного товариства "Укрсклопром" на користь

Міського комунального підприємства "Виробниче управління

водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (надалі Управління "Водоканал")  стягнуто 168 207,47 грн. основного боргу, а

також  стягнуто на користь держбюджету

11682,07 грн. держмита та 118 грн. на користь ДП "Судовий інформаційний

центр".

Доповідач: Шаргало В.І.

На виконання зазначеного рішення

господарським судом 14.07.2005 року видані відповідні накази, на підставі яких

Державною виконавчою службою у Дніпровському районі м. Херсона відкрите

виконавче провадження, проте, постановою №17-895 від 07.09.2005 року цією

службою виконавче провадження з виконання названих наказів  зупинене на підставі п.8 ст.34 Закону України

"Про виконавче провадження", оскільки ухвалою господарського суду від

27.02.2004 року  було порушено справу

№12/23-Б про визнання відповідача банкрутом з одночасним веденням мораторію на

задоволення вимог кредиторів.

 Стягувач (Позивач) звернувся до господарського

суду Херсонської області зі скаргою на бездіяльність Державної виконавчої

служби у Дніпровському районі м. Херсона, в якій, зокрема,  просив визнати дії державного виконавця по

зупиненню виконавчого провадження неправомірними та скасувати постанову №17-895

від 07.09.2005 року.

Ухвалою господарського суду

Херсонської області від 21.07.2006 року (суддя Александрова Л.І.), залишеною

без змін постановою Запорізького  

апеляційного господарського суду від 22.12.2006 року (судді:

Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В., Хуторной В.М.), в задоволенні

зазначеної скарги відмовлено з огляду на те, що дії державної виконавчої служби

по зупиненню виконавчого провадження в даному випадку є правомірними та такими,

що відповідають вимогам п.8 ст.34 Закону України "Про виконавче

провадження" та ст. 12 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з прийнятими у

справі судовими актами, Міського комунального підприємства "Виробниче

управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона"

звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм

матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 12 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" та ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження",

просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії

державної виконавчої служби.

У відзиві на касаційну скаргу

відповідач просить скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі

судові рішення -без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та

чинному законодавству.

Заслухавши в судовому засіданні

пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та доводи

касаційної скарги, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судові процедури банкрутства

регулюються спеціальним законом - Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". А відтак,

положення пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче

провадження", згідно з якими виконавче провадження підлягає обов'язковому

зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про

банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється

дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження

виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум

(у тому числі одержаних від реалізації майна боржника),  слід застосовувати у нормативному поєднанні з

положеннями названого спеціального закону.

У статті 1 Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  визначено поняття терміну "мораторій на

задоволення вимог кредиторів" як зупинення 

виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати

податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня

введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання

цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових

платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог

кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про

банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (абзац перший

частини 4 статті 12 цього Закону).

Разом з тим відповідно до пункту 8

частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", та

абзацу першого частини 6 статті 12 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадку

порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового

зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на

які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме:

вимог з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної

здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Таким чином, з моменту введення

мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові

зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових

платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи (в тому числі  і заходи у процесі здійснення виконавчого

провадження), спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

Судами попередніх інстанцій

встановлено, що ухвалою господарського суду від 27.02.2004 року порушено справу

№12/23-Б про визнання відповідача банкрутом з одночасним веденням мораторію на

задоволення вимог кредиторів, а виконавчі документи -накази господарського суду

у даній справі видані господарським судом Херсонської області 14.07.2005 року,

тобто після порушення справи про банкрутство відповідача. Під вищенаведений

перелік вимог (платежів), на які не поширюється дія мораторію, стягнення боргу

за надані позивачем послуги не підпадає.

Враховуючи викладене, господарські

суди дійшли правильного висновку про те, що відділ ДВС на законних підставах

зупинив  виконавче провадження з

примусового виконання судового рішення у даній справі.

З   огляду на наведене

колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи   господарськими судами попередніх

інстанцій  фактичні обставини справи

встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи,

висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична

оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а

відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у

справі судових актів.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міського

комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства м. Херсона" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького   апеляційного господарського суду від

22.12.2006р. у справі 10/42-05 залишити без зміни.

Головуючий  суддя  

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

 Суддя

 Шаргало В.І.