Вирок

від 28.05.2014 по справі 201/4069/14-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілої сторони ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/4069/14к (пр. № 1-кп/201/227/2014) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий-Коврай Чернобаївського району ,Черкаської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, раніше судимого: 06 вересня 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст.ст. 69,70 КК України до штрафу в дохід держави у сумі 9000,00 грн.; 26 лютого 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в дохід держави у сумі 4250,00 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, працюючого директором ТОВ ВКФ «Альтаір», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 , відповідно до наказу №1 від 22.04.2003 року, призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Альтаір», код ЄДРПОУ 32502123 (надалі по тексту - ТОВ ВКФ «Альтаір»), зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.05.2003 року, і як директор ТОВ ВКФ «Альтаір» відповідно до п.п. 10.1-10.2 Статуту підприємства, затвердженого протоколом №4 загальних зборів Учасників ТОВ ВКФ «Альтаір» від 04.09.2013 року, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, тобто є службовою особою юридичної особи приватного права, яка постійно займає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

18 грудня 2013 року між ТОВ ВКФ «Альтаір», в особі директора ОСОБА_5 та КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» (надалі по тексту - КЗ «ДЦ ПМСД №4»), в особі головного лікаря ОСОБА_7 , уклали договір підряду № 35 від 18.12.2013 року «Реконструкція будівлі притулку для розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини КЗ «ДЦ ПМСД № 4» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 94-А, корегування проекту та реконструкція, коригування проекту (додаткові роботи), укладений на підставі перемоги ТОВ ВКФ «Альтаір» у процедурі відкритих торгів (тендерних торгів) - рішення комітету з конкурсних торгів КЗ «ДЦ ПМСД № 4» від 04.09.2012, року, звіт про результати проведення процедури відкритих торгів №7 від 19.10.2012 року.

В подальшому, 25 грудня 2013 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, директор ТОВ ВКФ «Альтаір» ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зловживаючи повноваженнями, тобто діючи умисно з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, використав всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, в порушення п. 3.3.12 ДБН.Д. 1-1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174 (зі змінами та доповненнями), вніс в офіційні документи - акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в «Реконструкція будівлі притулку для розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини КЗ «ДЦ ПМСД № 4» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 94-А, корегування проекту та реконструкція, коригування проекту (додаткові роботи), завідомо неправдиві відомості, а саме про виконані роботи із нанесення вручну в один шар покриття із вогнезахисного матеріалу УНІТЕРМ - 19010 на горизонтальні та вертикальні поверхні дерев`яних конструкцій та роботи з нанесення на кожний наступний шар покриття з вогнезахисного матеріалу УНІТЕРМ - 19010 (повторне покриття), чим завищив обсяг фактично наявних матеріалів та фактично виконаних робіт, а саме: акт № 2 від 25.12.2013 року на суму 20623,00 гривень (пункт № 12); акт № 3 від 25.12.2013 року на суму 27153,00 гривень (пункт №6); акт № 4 від 25.12.2013 року на суму 24541,00 гривень (пункт №7); акт № 5 від 25.12.2013 року на суму 43157,00 гривень (пункт №1); акт № 6 від 25.12.2013 року на суму 37074,00 гривень (пункт №1); акт № 7 від 25.12.2013 року на суму 34108,00 гривень (пункт №1), при цьому, ТОВ ВКФ «Альтаір» не мало передбаченого законом дозволу на проведення робіт із оброблення вогнезахисним матеріалом УНІТЕРМ-19010 поверхонь дерев`яних конструкцій, вказані роботи в дійсності не проводились матеріали на них не використовувались, що також підтверджується протоколом №2-ВДК(2)-2014 «випробувань по визначенню якості вогнезахисної обробки згідно п. 5.7 ГОСТ 30219-95 зразків дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ» від 18.03.2014 року, відповідно до якого згідно пункту 5.7. ГОСТ 30219-95, поверхнева вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій вважається неякісною та не забезпечує вогнезахист деревини.

Після складання вищевказаних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, із внесеними завідомо неправдивими відомостями щодо завищення обсягів наявних матеріалів та виконаних робіт, на загальну суму 186 656,00 гривень, обвинувачений ОСОБА_5 підписав їх від свого імені, як директор ТОВ ВКФ «Альтаір», та подав їх 25 грудня 2013 року близько 13:00 години до КЗ «ДЦ ПМСД №4» для проведення оплати. За вказаними вище актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (акти «2,3,4,7), КЗ «ДЦ ПМСД №4» 30 грудня 2013 року за роботи з нанесення вручну в один шар покриття із вогнезахисного матеріалу УНІТЕРМ-19010 на горизонтальні та вертикальні поверхні дерев`яних конструкцій на рахунок ТОВ ВКФ «Альтаір» перерахувало 106425,66 гривень державних коштів.

Таким чином, внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_5 , який зловживаючи повноваженнями, тобто діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, використав всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, а саме: вніс до офіційних документів - актів за формою КБ-2в, завідомо неправдиві відомості щодо проведення робіт із нанесення вручну в один шар покриття із вогнезахисного матеріалу УНІТЕРМ-19010 на горизонтальні та вертикальні поверхні дерев`яних конструкцій та роботи з нанесення на кожний наступний шар покриття з вогнезахисного матеріалу УНІТЕРМ-19010 на об`єкті КЗ «ДЦ ПМСД №4», на підставі чого на рахунок ТОВ ВКФ «Альтаір» безпідставно сплачено державні кошти у розмірі 106425,00 гривень, що спричинило матеріальні збитки державі на зазначену суму, що більш ніж у 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є істотною шкодою завданою його діями охоронюваним законом інтересам держави.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчинених ним діянь та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв`язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого:

- в зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України.;

-в складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, повністю відшкодував завдану шкоду , вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом`якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з дотриманням вимог ч. 1 ст. 70 КК України у виді обмеження волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном один рік, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, в повній мірі буде відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого, який неодноразово вже засуджувався за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, пов`язаних із зловживанням обвинуваченим своїх службових повноважень, що свідчить про систематичність злочинних дій ОСОБА_5 та небажання останнього стати на шлях виправлення, крім того, зазначене покарання повністю буде відповідати встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_5 , а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне обов`язково призначити обвинуваченому ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.

Крім того, судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 26 лютого 2014 року був засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст.ст. 69,70 КК України до штрафу в дохід держави у сумі 4250,00 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, при цьому вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення до винесення зазначеного вироку суду, у зв`язку з чим суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_5 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 364-1 КК України у виді 700 (семисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот гривень) 00 коп., з позбавленням права обіймати на підприємствах, установах та організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік;

-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді одного року обмеження волі, з позбавленням права обіймати на підприємствах, установах та організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді одного року обмеження волі, з позбавленням права обіймати на підприємствах, установах та організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки.

Згідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеним покаранням, покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2014 року у виді штрафу в дохід держави у сумі 4250 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень) 00 коп., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, остаточно визначивши покарання у виді одного року обмеження волі, з позбавленням права обіймати на підприємствах, установах та організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому основного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов`язки у виді: не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, а також періодичного з`явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1