Постанова

від 12.12.2006 по справі 10/196-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/196-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.12.06                                                                                               Справа №10/196-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Коробка Н.Д.  , Хуторной В.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача:          не з'явився;

відповідача:      Литош В.О., довіреність № 07/1049-06 від 18.01.2006р.;

           розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна

                                      компанія «Херсонобленерго», м. Херсон

на рішення                   господарського суду Херсонської області від 11.10.2006 року

у справі                         № 10/196-06

за позовом                    Дочірнього підприємства «Таврія» Товариства з обмеженою

                                      відповідальністю «Імперіал Агро Лтд», м. Херсон

до відповідача             Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна

                                      компанія «Херсонобленерго», м. Херсон

про                                 стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Дочірнім підприємством «Таврія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Агро Лтд», м. Херсон було подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон про стягнення суми 25.000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 231,66 грн. витрат від інфляції та 213,70 грн. 3-х % річних (відповідно до уточнених позовних вимог).

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 11.10.2006р. у справі № 10/196-06 (суддя Александрова Л.І.) позов задовольнив частково: стягнув з відповідача на користь позивача суму 25.000,00 грн. боргу, 217,70 грн. 3-х % річних. В іншій частині позову відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ВАТ «ЕК «Херсонобленерго», відповідач у справі, вказує на те, що рішення суду є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що в Угоді № 1909/2 про уступку права вимоги від 09.09.2005р. жодної умови про періоди виникнення заборгованості не має. Вказана угода укладена сторонами до винесення рішення у справі № 10/263-05, а отже, відповідач не мав можливості робити висновки щодо дійсності розміру стягуваної суми у справі № 10/196-06. Позивач був обізнаний ще до укладення Угоди № 1909/2 про те, що СВАТ «Обрій» не визнавав боргу за актом звірки взаємних розрахунків від 21.01.2005р., складеного між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та СВАТ «Обрій». Підставою взаємовідносин між позивачем та відповідачем є Угода № 1909/2 про уступку права вимоги від 09.09.2005р., яка є чинною на сьогоднішній день. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 11.10.2006р. у справі № 10/196-06 скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Від ДП «Таврія» ТОВ «Імперіал Агро Лтд», позивача у справі, відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Позивач законним правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, відповідно до ст.75 ГПК України, у відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3566 від 11.12.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Коробки Н.Д., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 12.12.2006р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, 09.09.2005р. між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» (первісний кредитор) і ДП «Таврія» ТОВ «Імперіал Агро Лтд» (новий кредитор) була укладена Угода № 1909/2 про уступку права вимоги, згідно з п.1.1 якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за договором на постачання електроенергії № 1909 від 01.12.1997р., укладеним між первісним кредитором та СВАТ «Обрій» (боржник).

Уступка права вимоги, передбачена цією Угодою, за зобов'язанням боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначена сторонами в сумі 25.000,00 грн., де 200,00 грн. – активна електроенергія (з  ПДВ), 24.800,00 грн. – пеня відповідно до акту звірки взаєморозрахунків № 1909 від 21.01.2005р. (п.2.1 Угоди).

Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником (п.3.1 та п.6.3 Угоди).

Грошові зобов'язання визнаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на відповідний рахунок первісного кредитора до 16.09.2005р. (п.4.2 Угоди).

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, протягом 5 робочих днів з дня набуття чинності цією Угодою (п.5.1 Угоди).

На виконання умов Угоди, 13.09.2005р. позивачем було перераховано відповідачу суму 25.000,00 грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків (а.с.15).

Відповідачем був переданий позивачу складений з СВАТ «Обрій» акт № 1909 звірки взаємних розрахунків від 21.01.2005р., з якого вбачається, що боржник (СВАТ «Обрій») не визнає існування своєї заборгованості перед ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» (а.с. 14).

У відповідь на заявлену позивачем вимогу про перерахування 25.000,00 грн., СВАТ «Обрій» листом від 13.06.2006р. за № 134 повідомило про відсутність його заборгованості перед ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» з посиланням на рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2005р. у справі № 10/263-05.

Так, рішенням господарського суду Херсонської області від 28.10.2005р. у справі № 10/263-05 (за позовом ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» до СВАТ «Обрій» про стягнення 572.087,87 грн. заборгованості за електроенергію) в задоволенні позову ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» було відмовлено з підстав того, що між вказаними сторонами не укладався договір на постачання електричної енергії, а тому договірні зобов'язання між сторонами відсутні, у зв'язку з чим сума 572.087,87 грн. є помилково нарахованою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за Угодою № 1909/2 від 09.09.2005р. йому була передана недійсна вимога, у зв'язку з чим ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» були порушені ст.519 ЦК України та п.3.1 і п.6.3 Угоди. На вимогу позивача про перерахування безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів, останній не відреагував. У зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про стягнення суми 25.000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів. На вказану суму позивачем також нараховані 231,66 грн. витрат від інфляції та 213,70 грн. 3-х % річних. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 519, 530, 625 ЦК України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В силу ст.519 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Зі змісту вищевказаного рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2005р. у справі № 10/263-05 та з позовної заяви по вказаній справі вбачається те, що в обґрунтування позовних вимог ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» поклало акт № 1909 від 21.01.2005р. звірки взаємних розрахунків, за яким СВАТ «Обрій» не визнає наявності у нього заборгованості. Саме цей акт звірки взаємних розрахунків в подальшому був переданий ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» позивачу за Угодою №1909/2 від 09.09.2005р. про уступку права вимоги в якості документа на підтвердження права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Проте, як вказувалось вище, рішенням господарського суду Херсонської області від 28.10.2005р. у справі № 10/263-05 в задоволенні позову ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» було відмовлено з підстав того, що між вказаними сторонами не укладався договір на постачання електричної енергії, а тому договірні зобов'язання між сторонами відсутні, у зв'язку з чим сума 572.087,87 грн., заявлена до стягнення, є помилково нарахованою.

З викладеного можна дійти до висновку про те, що в п.1.1 Угоди № 1909/2 про уступку права вимоги від 09.09.2005р. зазначений неіснуючий договір № 1909 від 01.121997р., а позивачу передана недійсна вимога, а саме - право вимагати від СВАТ «Обрій» заборгованості, якої не існує. Вказана заборгованість не підтверджена відповідними документами та не створює реальних наслідків.

Пунктом 1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно п.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладення між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» і ДП «Таврія» ТОВ «Імперіал Агро Лтд» Угоди № 1909/2 про уступку права вимоги від 09.09.2005р. порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства України. За таких обставин справи Угода № 1909/2 має бути визнана судом недійсною відповідно до ст.215 ЦК України, якою передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням викладених обставин, Угода № 1909/2 про уступку права вимоги від 09.09.2005р. в порядку п.1 ст.83 ГПК України визнається судом недійсною з моменту її укладення.

Судом першої інстанції не з'ясовувалось обставини правомірності укладення вказаної Угоди, що свідчить про неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Згідно зі ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на недійсність переданої відповідачем позивачу вимоги за Угодою № 1909/2 від 09.09.2005р. та з урахуванням визнання вказаної Угоди судом недійсною, сума 25.000,00 грн., перерахованих позивачем відповідачу, є безпідставно отриманим останнім майном. У зв'язку з цим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 25.000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що місцевим господарським судом необґрунтовано вказано в резолютивній частині рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми 25.000,00 грн. боргу, оскільки предметом позовних вимог і предметом судового дослідження було стягнення саме суми 25.000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Частиною 2 ст.1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України розмір процентів визначений у вигляді сплати 3 % річних від простроченої суми.

З викладеного вбачається, що підстави для нарахування витрат від інфляції на суму 25.000,00 грн. відсутні. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми 231,66 грн. витрат від інфляції є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача суми 213,70 грн. 3-х % річних за період з 23.06.2006р. по 05.10.2006р. позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що в резолютивній частині рішення судом першої інстанції невірно вказано на стягнення з відповідача суми 217,70 грн. 3-х % річних, оскільки сумою позовних вимог в частині стягнення суми 3-х % річних була сума 213,70 грн. Про обґрунтованість заявленої до стягнення суми саме в розмірі 213,70 грн. дійшов суд першої інстанції і в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Таким чином підлягає стягненню сума 213,70 грн. трьох процентів річних.

Доводи скаржника про те, що в Угоді № 1909/2 від 09.09.2005р. не вказані періоди виникнення заборгованості СВАТ «Обрій» за спожиту електроенергію перед ВАТ «ЕК «Херсонобленерго», право вимоги щодо сплати якої було передано позивачу за Угодою № 1909/2, є необґрунтованими, оскільки, як вказувалось вище, в якості підтвердження названої заборгованості у справі № 10/263-05 ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» наданий акт № 1909 звірки взаємних розрахунків від 21.01.2005р., який, в свою чергу, не є доказом щодо підтвердження заборгованості. Цей же акт звірки взаємних розрахунків був переданий відповідачем позивачу на виконання п.5.1 Угоди № 1909/2 в якості підтвердження права вимоги виконання зобов'язання боржником (СВАТ «Обрій») новому кредитору (позивачу). Таким чином, доводи відповідача з цього приводу є неспроможними.

Інші доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.

З огляду на викладене, у зв'язку з неповним з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскаржуване судове рішення слід змінити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій ВАТ «ЕК «Херсонобленерго», то в силу ст.49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 49, п.1 ст.83, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 11.10.2006р. у справі № 10/196-06 змінити.

Визнати недійсною з моменту укладення Угоду № 1909/2 про уступку права вимоги від 09.09.2005р., укладену між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» і Дочірнім підприємством «Таврія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Агро Лтд».

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» на користь Дочірнього підприємства «Таврія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Агро Лтд» суму 25.000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, суму 213,70 грн. 3-х % річних, суму 254,45 грн. державного мита, суму 116,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу відповідного наказу із вказівкою необхідних реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Коробка Н.Д.  Хуторной В.М.