Постанова

від 28.05.2014 по справі 920/146/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 року Справа № 920/146/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В.,

суддя Білецька А.М.

при секретарі - Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ємельяненко С.В. довіреність б/н від 21.05.2014р.,

відповідач - Розуменко І. Ю. довіреність б/н від 28.10.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Конотоп, Сумська область (вх. №1004 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.03.14 у справі № 920/146/14

за позовом Комунального підприємства "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Конотоп, Сумська область

до Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод", м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 133 494,94 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року позивач, Комунальне підприємство «Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» заборгованості за договором про надання послуг №16 від 26.07.2013 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.03.2014р. у справі №920/146/14 (суддя Левченко П.І.) в позові відмовлено.

Позивач, КП «Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації», не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 27.03.2014р. у справі №920/146/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. У апеляційній скарзі зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, вказав, що заборгованість за договором, яка не сплачена відповідачем, вбачається з акту виконаних робіт, доданих до матеріалів справи. Апелянт стверджує, що оскільки на момент укладення договору про послуги з проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту приміщення, що розташовано за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, визначити ціну було неможливо, оскільки вартість зазначених послуг визначається після проведення обміру приміщення замовника. А тому, сторонами в договорі був погоджений порядок визначення вартості робіт, а саме: на підставі акту виконаних робіт та рахунку, який позивач направив відповідачу. Крім того, апелянт стверджує, що судом не прийнято до уваги ту обставину, що ціни на послуги з технічної інвентаризації є врегульованими і затверджуються державними та обласними адміністраціями. Отже, суд зазначаючи, що сторони не досягли згоди в погодженні ціни, допустився помилки. Сторони в договорі визначили порядок визначення ціни, а це не суперечить законодавству.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Присутній в судовому засіданні 22 травня 2014р. представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

26.07.2013р. між позивачем, Комунальним підприємством «Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації» та відповідачем, Публічним акціонерним товариством «Конотопський арматурний завод» підписано договір про надання послуг № 16, відповідно до якого позивач зобов'язується надати відповідачеві послуги з проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська, 60.

Згідно до п. 1.1 договору «Виконавець» (позивач у справі) надає «Замовнику» (відповідач у справі) послуги по проведенню технічної інвентаризації та виготовленню технічного паспорту приміщень, що розташовані за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська, 60.

Розділом 2 цього договору, сторони визначили свої обов'язки. Змістом п. 2.1. передбачено, що «Виконавець» надає замовнику технічну документацію відповідно до зробленої «Замовником» заяви в місячний термін з дня початку вимірювальних робіт.

Зокрема, п. 2.3. визначено, що оплата авансу здійснюється заздалегідь перед початком роботи «Замовник» сплачує аванс в сумі 50000 грн. Кінцева вартість робіт визначається після завершення по фактичному обсягу згідно акту виконаних робіт і складає 183494,94 грн., яка зазначена у примірнику договору, копія якого додана позивачем до позовної заяви. (т.1, а.с. 8,9)

Відповідачем здійснено авансовий платіж в сумі 50000 грн., на виконання вказаного пункту договору.

В 5-му розділі сторони узгодили термін дії договору та порядок його припинення, а саме: п. 5.1. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підпису сторонами і діє до 31.12.2013р. Даний договір підписаний замовником ПАТ «Конотопський арматурний завод» в особі генерального директора Постолюка В.Б. та виконавцем КП «Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації» в особі начальника Кареліна В.Г. та скріплені печатками.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив, що з його боку договірні зобов'язання, які передбачені умовами договору, були надані відповідачу у повному обсязі. Але відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, внаслідок чого у останнього за вказаним договором виникла заборгованість за надання послуг по технічній інвентаризації та виготовленню технічного паспорту на будівлі та споруди заводу в розмірі 133494,94 грн.

Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог зазначив, що сторони не погодили ціну договору при його укладенні, а відтак оскаржуваний договір на умовах якого ґрунтуються позовні вимоги позивача, є неукладеним.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, як це передбачено ст. 627 ЦК України.

Спірний договір про надання послуг підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками обох підприємств, що є сторонами по даній справі. Отже, підписуючи даний договір, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов даного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, як це передбачено в статті 527 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підтвердження існуючої заборгованості, позивачем було надано до суду першої інстанції копії відповідних рахунків, акта виконаних робіт за спірним договором на загальну суму 183494,94 грн. та лист-повідомлення на підписання акту та оплату рахунку №1 від 08.01.2014р., який був вручений відповідачу, про що є відповідна відмітка працівника канцелярії заводу.

Також, позивач надав суду першої інстанції копію листа ПАТ «Конотопський арматурний завод» №58/43 від 16.01.2014р. зі змісту якого вбачається, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства відповідач просив надати відстрочку по оплаті за надання послуг по технічній інвентаризації будівель та споруд та зобов'язувався оплатити надані послуги до 28 лютого 2014 року (а.с. 48). Дана відповідь підписана генеральним директором В.Б. Постолюк. Тобто відповідач визнає умови спірного договору щодо оплати за надані послуги, що не були взяті до уваги судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач погодився з умовами укладеного договору щодо оплати вартості робіт, сплативши позивачу аванс в розмірі 50000 грн.; позивачем надано достатньо належних доказів на підтвердження існування заборгованості підприємства відповідача перед КП «Конотопське бюро технічної інвентаризації» відповідно до вищевказаного рахунку та акту виконаних робіт в розмірі 133494,94 грн.

Таким чином, оскільки факт надання послуг відповідачу за договором є доведеним та підтвердженим належними доказами, у відповідача в будь-якому випадку виникло зобов'язання по оплаті наданих послуг, які ним були прийняті і оплату за які відповідач просив розстрочити.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в зв'язку з наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Сумської області від 27.03.2014р. у справі №920/146/14.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.03.2014р. у справі №920/146/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» (поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська,60, р/р 26009010184, у АТ «НК Банк»м. Київ МФО 322432, код 00218361) на користь Комунального підприємства «Конотопське бюро технічної інвентаризації» (поштова адреса: 41615,Сумська область, м. Конотоп, вул. Садова,14, р/р 26005050997, КФ АБ «Експрес-Банк» МФО 337212 код 03352722) - 133494,94 грн. боргу за договором №16 від 26.07.2013р., 2669, 91 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 1334,96 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 27 травня 2014 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.