Постанова

від 27.05.2014 по справі 13/277

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № 13/277

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, №31/10-2601 від 28.04.14 року

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.04.2014 року

за скаргою - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області

у справі № 13/277

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м. Чернівці

про стягнення заборгованості за невиконання умов мирової угоди на загальну суму 284 623,75 грн.

За участю представників:

від скаржника (стягувача): не з'явився (повідомлений належним чином);

від боржника: Попов В.Д. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від органу ДВС: не з'явився (повідомлений належним чином).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.04.2014 року у справі № 13/277 (суддя Миронюк С.О.) відхилено скаргу стягувача - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в якій він просив визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014 року ВП № 33253808 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 27.11.2011р. у справі № 13/277 та визнати незаконною вищевказану постанову з примусового виконання наказу.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, стягувач - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подала апеляційну скаргу, вважає її такою, що винесена з порушенням норм ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», тому просить ухвалу скасувати. Скаржник зазначає, що для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій по якій відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура, а саме - підписання відповідних договорів між учасниками процедури, які між ними не укладались. Крім того, звертає увагу на те, що додаткове рішення місцевого господарського суду від 17.11.2011 року набрало законної сили 27.11.2011 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", відтак, суперечить ст. 2 даного Закону, в якій визначені умови щодо списання заборгованості (у тому числі встановленої судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції).

В судовому засіданні 27.05.2014р. представник боржника підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 05/266 від 26.05.2014 року), зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014р. винесена правомірно та у відповідності до вимог п. 14 ч. 1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", та просив ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.04.2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Стягувач та орган виконання судових рішень явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги), відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника боржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.04.2014 року у справі № 13/277 - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.01.2008 р. у справі № 13/277 задоволено позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", стягнуто на її користь з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" 229688,29 грн. основного боргу, 18810,16 грн. інфляційних, 4330,47 грн. три проценти річних, 15716,65 грн. пені, 2847,00 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Додатковим рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.11.2011 року стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" штраф в сумі 16 078,18 грн.

На примусове виконання рішення судом видано наказ від 27.11.2011 року № 13/277, який пред'явлений до виконання.

04.07.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 13/277.

10.02.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області на підставі протоколу № 15 від 06.09.2011 р. про списання заборгованості згідно Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" за договором № 40/05 від 31.03.2005 року на суму 2 190 089, 41 грн., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 13/277 від 27.11.2011 року на підставі п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Сума державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені платіжним дорученням № 245 від 27.01.2012 р.

04.06.2011 року введено в дію Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 р. ( далі - Закон № 3319-VI ), статтею 3 якого доповнено частину 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" пунктом 14, яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням суду у даній справі встановлено, що періодом виникнення заборгованості з основного грошового зобов'язання (прострочення платежів), на яку нараховані спірні суми, є вересень 2006 року - вересень 2007 року. Відтак, дія вищевказаного закону розповсюджується на спірні правовідносини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (надалі - Порядок), яким визначено механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Механізм списання, встановлений цим Порядком, передбачає вчинення учасниками процедури списання низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів, а також укладення відповідних договорів.

Пунктом 5 Порядку визначено, що учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.

Згідно з п.6 Порядку, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Також, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від

08.08.2011 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 по 01.01.2011, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, після набрання судовим рішенням чинності (27.11.2011 р.) та до дати відкриття виконавчого провадження (04.07.2012 р.), боржник у відповідності до приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та згідно Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ №894 від 08.08.2011р., здійснив списання заборгованості за Договором № 40/05 від 31.03.2005 р. Факт списання коштів боржником зафіксовано в протоколі № 15 від 06.09.2011 р.

Щодо твердженнь скаржника про те, що рішення місцевого господарського суду від 27.11.2011р. набрало законної сили після прийняття Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заборгованість виникає з моменту прострочення, а не з моменту набрання рішенням законної сили. Сама ж заборгованість з основного грошового зобов'язання (прострочення платежів), на яку нараховані спірні суми, виникла з вересня 2006р.- вересень 2007р., і не була погашена до 01.01.2011р., як і визначено у пункті 2.2. Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Крім того, щодо доводів скаржника про безпідставність списання боржником заборгованості зі штрафних та фінансових санкцій на підставі протоколу Комісії з питань списання заборгованості, та відсутності договорів щодо списання, слід зазначити, що в постанові Верховного суду України від 16.04.2013 року у справі № 5011-27/6245-2012, останній дійшов висновку, що протокол комісії з питань списання заборгованості є достатньою підставою для списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій.

Відтак, стягнуті рішенням суду 7% штрафу вважаються списаними 06.09.2011 р. у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова від 10.02.2014р. про закінчення виконавчого провадження винесена правомірно та у відповідності до п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підставно та обгрунтовано відхилена.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правомірних висновків місцевого суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для скасування ухвали та для задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 35, 43, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.04.14р. у справі № 13/277 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 30.05.2014р.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.