Постанова

від 04.08.2014 по справі 13/277

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Справа № 13/277

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі) суддів:Кролевець О.А. Прокопанич Г.К. за участю представників: від стягувача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від боржника:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від ВДВСне з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалугосподарського суду Чернівецької області від 23.04.2014р. та на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.05.2014р. за скаргоюДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на діїпідрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області у справі№ 13/277 господарського суду Чернівецької області за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" простягнення заборгованості за невиконання умов мирової угоди на загальну суму 284 623,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Чернівецької області зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, у якій просила визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014р. ВП № 33253808 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 27.11.2011р. у справі № 13/277 та визнати незаконною згадану постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.04.2014р. у справі № 13/277 (суддя Миронюк С.О.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2014р. (головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Хабіб М.І.), відхилено скаргу стягувача - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статті 598 Цивільного кодексу України, статей 1, 6, 49 Закону України "Про виконавче провадження", статей 1, 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", пунктами 4-6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 894 від 08.08.2011, з огляду на правомірність дій ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 27.11.2011р.

Не погодившись з ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та визнати неправомірними дії ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області, щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014р. ВП № 33253808 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 27.11.2011р. у справі № 13/277 та визнати незаконною згадану постанову.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України, статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", пунктів 4-6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 894 від 08.08.2011 та статей 4,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.01.2008р. у справі № 13/277 задоволено позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", присуджено до стягнення на її користь з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" 229 688,29 грн. основного боргу, 18 810,16 грн. інфляційних, 3 % річних в сумі 4 330,47 грн., 15 716,65 грн. пені.

Додатковим рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.11.2011р. присуджено до стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" штраф в сумі 16 078,18 грн.

На виконання додаткового рішення від 17.11.2011р судом видано наказ від 27.11.2011р. № 13/277, який пред'явлений до виконання.

04.07.2012р. головним державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 13/277 від 27.11.2011р..

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2014р. державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області з посиланням на протокол № 15 від 06.09.2011р. про списання заборгованості згідно з Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" за договором № 40/05 від 31.03.2005р. на суму 2 190 089,41 грн., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 13/277 від 27.11.2011р. на підставі пункту 14 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з діями відділу примусового виконання рішень управління ВДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області щодо закінчення виконавчого провадження виконавчого провадження, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду зі скаргою, мотивуючи її тим, що підстави для закриття виконавчого провадження були відсутні, так як заборгованість зі сплати штрафу, яка підлягала стягненню на підставі наказу № 13/277 від 27.11.2011р., не є списаною, оскільки на вказану заборгованість не поширюється дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Статтею 4 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов, невиконання вимог яких тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; визнання боржника банкрутом;фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим

документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Згідно статті 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Відповідно до п. 2.2. статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що спірний штраф нарахований боржнику на заборгованість за природний газ, спожитий з вересня 2006 року по вересень 2007 року. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказаний Закон поширює свою дію на спірні правовідносини є правомірними.

Порядок списання коштів, визначених Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" визначено в Постанові Кабінету Міністрів № 894 від 08.08.2011р. "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".

Відповідно до п. 1 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, цей Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (далі - заборгованість).

Дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні компанії "Газ України", "Укртрансгаз", "Укргазвидобування", а також державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" і державне підприємство "Енергоринок".

Відповідно до п. 4 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Пунктом 5 вищезазначеного Порядку визначено, що учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.

Відповідно до п.6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається з Протоколу № 15 від 06.09.2011р. засідання комісії з питань списання заборгованості ПАТ "Чернівцігаз" та Інформації про суми списаної заборгованості до нього, боржник у відповідності до приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та згідно з Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ № 894 від 08.08.2011р., здійснив списання заборгованості за договором № 40/05 від 31.03.2005 у загальній сумі 2 190 089,41 грн., у тому числі 75 443,77 грн. штрафу. Наведене спростовує доводи скаржника про те, що заборгованість ПАТ "Чернівцігаз" з 7% штрафу списано не було.

Односторонній протокол комісії з питань списання заборгованості є достатньою правовою підставою для списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, відповідно до пункту 2.2. статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15.10.2013 у справі № 5011-27/6245-2012). Отже, доводи скаржника про необхідність підписання відповідного договору між учасниками процедури списання заборгованості є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії боржника по списанню заборгованості (штрафу) є правомірними та такими, що відповідають пункту 2.2. статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Отже, враховуючи, що заборгованість боржника зі сплати штрафу, яка підлягала стягненню на підставі наказу № 13/277 від 27.11.2011р., було списано відповідно до Протоколу № 15 від 06.09.2011р., колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій державного виконавця ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області щодо закінчення виконавчого провадження та відсутності підстав для визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 13/277 від 27.11.2011.

За таких обставин, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, які прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.04.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2014р. у справі № 13/277 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О. А. Кролевець

Г.К. Прокопанич