Постанова
від 29.05.2014 по справі 922/4149/13
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа № 922/4149/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Вовкоріза А.П. за довіреністю б/н від 21.05.2012 р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№618Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.14 у справі № 922/4149/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Торг», м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркстіл», м. Харків

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Торг», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркстіл» про стягнення з останнього на свою користь (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.10.2013р.) кошти у розмірі 94 613,02 грн., 21 722,37 грн. пені, 4 314,51 грн. 3% річних та 2273,96 грн. судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 лютого 2014 року у справі № 922/4149/13 (суддя Прохоров С.А.) в позові відмовлено, з посиланням на відсутність порушень з боку відповідача строків (термінів) передачі товару за договором, та передчасним, необґрунтованим зверненням з позовом про повернення попередньої оплати у сумі 94 613,02 грн. та стягнення 21 722,37 грн. пені та 4 314,51 грн. 3% річних.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 25 лютого 2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, крім того просив судові витрати покласти на позивача.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні та хибному трактуванні обставин справи та вважає, що воно підлягає скасуванню. Зокрема, ТОВ «Метал Торг» стверджує, що суть порушення норм матеріального права полягає в тому, що судом першої інстанції не враховані та невірно трактовані документально зафіксовані та вмотивовано обґрунтовані факти та докази по суті справи. Крім того, у додаткових поясненнях заявник апеляційної скарги просив колегію суддів, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, врахувати висновки Верховного суду України, які викладені в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.03.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.04.2014р. В даній ухвалі було запропоновано заявнику скарги, у тому числі, надати уточнення вимог апеляційної скарги.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. та 12.05.2014р. розгляд справи відкладався та цими ухвалами також було запропоновано заявнику скарги, крім іншого, надати уточнення вимог апеляційної скарги.

Позивач вимоги ухвал апеляційного суду від 07.03.2014р., 02.04.2014р., 12.05.2014р. не виконав, письмові уточнення вимог апеляційної скарги суду не надав.

У судове засідання 21.05.2014р. прибув представник ТОВ «Метал Торг» та надав усні пояснення по справі, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, здійснити перерозподіл судових витрат.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, у призначене судове засідання свого уповноваженого представника не направив, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. На адресу апеляційного суду повернулись копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.03.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду, що направлялась на належні адреси відповідача з довідками пошти, причину повернення в одній з яких зазначено: «за заявою відправника (отримувача)», у другій - «за истечением срока хранения». При цьому, неотримання відповідачем копії зазначеної ухвали суду обумовлено виключно ігноруванням останнього судової повістки, а також є свідченням небажання відповідача брати участь у судовому засіданні (що є його диспозитивним правом), проте про такі наміри він повинен у письмовому вигляді повідомити суд. Копії ухвал про відкладення розгляду справи від 02.04.2014р. також повернулися з довідками пошти - «за истечением срока хранения». Докази отримання копії ухвали суду від 12.05.2014р. про відкладення розгляду справи на час проведення судового засідання 21.05.2014р. в матеріалах справи відсутні, тому у зв'язку з закінченням процесуального строку розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості подальшого розгляду скарги за межами строку, який є присічним.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами у справі - в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони покладаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження і оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. П. 4 названої постанови передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Проте, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції частково не відповідає вищенаведеним приписам Постанов Пленуму Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, а також положенням ст. 84 ГПК України, враховуючи наступне.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. (ч. 3 ст. 693 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відносини ТОВ «Метал Торг» (покупець) та ТОВ «Маркстіл» (постачальник) врегульовані договором купівлі-продажу №2012-21 від 21 травня 2012 року (далі договір), за умовами якого постачальник зобов'язався у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця продукцію технічного призначення, асортимент, кількість і ціна якого вказується у рахунку на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплати його в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1.).

За п.п. 3.2., 3.3. договору, оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Загальна вартість договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим договором за період його дії.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором колегією суддів встановлено, що позивач платіжним дорученням № 58 сплатив відповідачу 91 000,08 грн. за товар по рахунку № 158 від 21.05.2012 року. Поставка товару була здійснена на суму 68887,97 грн. по видатковій накладній № 140 від 31.05.2012 року. 21.06.2012 року по рахунку №213 від 19.06.2012 року та № 215 від 20.06.2012 року була проведена попередня оплата в сумі 121 500,00 грн.

Проте, матеріали справи свідчать, що товар технічного призначення вартістю 143613,02 грн. позивачу відповідачем не був поставлений.

09.08.2012 року, листом за вих. № 175, відповідач повідомив позивача про те, що затримка виготовлення оплаченого позивачем товару, пов'язана з відсутністю заявок на прокатну норму, по узгодженню з ПАО «Арселор Мітал Кривий Ріг». Запевнивши при цьому, що прикладаються всі зусилля для пошуку коштів з метою виконання взятих на себе зобов'язань.

10.08.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом про повернення грошових коштів в сумі 143 613,02 грн.

22.08.2012 року у зв'язку з не виконанням умов договору та не поверненням коштів за непоставлений товар, позивач вдруге звернувся з листом вих.№285/67 до відповідача, в якому просив з розумінням та відповідальністю поставитися до ситуації, в якій він опинився з вини не виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань. А саме - зупинка виробничого процесу, відсутність обігових коштів, що залишає працівників ТОВ «Метал Торг» без роботи та заробітної плати. Закликав відповідача вирішити питання по суті, на протязі десяти діб, не доводячи ситуацію до необхідності вирішення питання відповідно до п.7.5. даного договору в судовому порядку

Відповідач листом вих. № 183 від 05.09.2012 р., у відповідь на лист вих.№285/67 від 22.08.2012 року, повідомив позивача про те, що ним буде здійснено повернення коштів попередньої оплати за непоставлений товар у термін з 07.09.2012 р по 12.09.2012 р.

05.09.2012 року відповідачем було розпочато повернення коштів наданої попередньої оплати за товар, а саме: було здійснено повернення коштів у сумі 9000,00 грн.

14.09.2012 року здійснено повернення коштів у сумі 5000,00 грн.

Станом на 12.10.2012р. заборгованість на користь ТОВ «Метал Торг» склала 129613,02 грн., що узгоджено сторонами договору в акті звірки взаєморозрахунків за період 01.04.2012р. - 12.10.2012р.

Також позивач в позовній заяві посилається на те, що 24.10.2012 року здійснено повернення коштів у сумі 20000,00 грн., 31.10.2012 року здійснено повернення коштів у сумі 5000,00 грн., 30.11.2012 року здійснено повернення коштів у сумі 10000,00 грн., на загальну суму 49000,00 грн.

Дослідженням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що несплаченою станом на момент розгляду справи за ТОВ «Маркстіл» рахувалася заборгованість перед позивачем у вигляді неповернутої передоплати у розмірі 94 613,02 грн., що надало позивачу можливість скористатись правом, наданим йому ст. 693 ЦК України, зокрема на власний розсуд вимагати передання оплаченого, але не переданого у встановлений строк товару, або ж вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки обрання передбаченого цією нормою способу захисту своїх майнових інтересів є правом позивача, яке не може бути обмежене судом чи бажанням іншої сторони у зобов'язанні, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності заявлених вимог ТОВ «Метал Торг» про повернення попередньої оплати за непоставлений товар відповідачем та стягнення з останнього спірної суми передоплати у розмірі 94 613,02 грн., повернення якої визнає і сам відповідач в вищезазначених листах, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з наведених вище апеляційним господарським судом мотивів.

Разом з цим, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 % річних та пені має бути залишено без змін, так як застосування частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми трьох процентів річних є таким, що не відповідає згаданій нормі, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За змістом ч. 5 ст. 11 ЦК підставою виникнення грошового зобов'язання може бути рішення суду, зокрема щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати за недопоставлений у строк товар. У зв'язку з цим до боржника, який прострочив виконання такого зобов'язання, можуть застосовуватися наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК (постанова Верховного Суду України від 5 грудня 2011 р. у справі № 3-125гс11).

Проте, повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати за недопоставлений у строк товар не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору щодо здійснення поставки товару.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Нарахування ж процентів на суму попередньої оплати договором не передбачено.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що відсутні і правові підстави для стягнення пені за час користування чужими грошовими коштами, оскільки встановлені законом правові наслідки щодо вимог про повернення попередньої оплати не передбачають такого виду відповідальності, як стягнення пені, вимагаючи повернення коштів попередньої оплати, покупець тим самим задовольнився виконаним, відмовився від поставки та прийняття товару і виконання договору постачальником, що виключає зобов'язання останнього нести відповідальність по сплаті пені відповідно до п. 7.3. договору, яким передбачена відповідальність постачальника у випадку порушення поставки товару покупцю у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожний день порушення строку. Такої правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 19.02.2014р. у справі №910/10416/13.

Тому заявлена позивачем до стягнення пеня на підставі п.6 ст. 231 ГКУ, яким передбачено, що санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, не узгоджуються з вищезазначеними приписами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановивши, що права та законні інтереси ТОВ «Метал Торг» з боку ТОВ ТОВ «Маркстіл» дійсно були порушені у вигляді неповернення суми попередньої оплати у розмірі 94 613,02 грн., дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Метал Торг» частково та скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення цієї суми у зв'язку з наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. З прийняттям в цій частині нового рішення, яким позов має бути задоволено. В іншій частині оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для скасування цієї частини рішення колегія суддів не вбачає.

Питання про судові витрати вирішується відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2014р. у справі № 922/4149/13 скасувати частково, в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення попередньої оплати у розмірі 94613,02 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркстіл» (61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 1 п/р 26000010080754 в ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767 код ЄДРПОУ 36986492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Торг» (36038, м. Полтава, вул. Н. Левицького, буд.21, кв. 38, п/р 260086874801 в Ф «ПРУ» АТ «Б» Фінанси та кредит», м. Полтава, МФО 331832 код ЄДРПОУ 37775142) 94 613,02 грн. попередньої оплати, 1892,26 грн. судового збору за подання позову та 946,13 грн. за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2014р. у справі № 922/4149/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 26.05.2014 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення29.05.2014
Оприлюднено04.06.2014
Номер документу38984748
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/4149/13

Ухвала від 18.11.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 28.10.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Рішення від 16.12.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 03.10.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 02.04.2014

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гончар Т. В.

Ухвала від 12.05.2014

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гончар Т. В.

Постанова від 29.05.2014

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гончар Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні